справа № 2а-8220/09/0670
категорія 2.11.8
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В.,
при секретарі - Господарчук І.В.,
за участю позивача представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Малинському районі
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Малинському районі від 13.03.2009 р. № 0003102340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Вважає, що дане рішення прийняте на підставі неправильного застосування норм чинного законодавства, оскільки ним не порушень закону при проведенні розрахункових операцій, а перевірка проведена з порушенням вимог ст.11 Закону України "Про державну податкову службу".
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнить.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених в письмовому відзиві на позовну заяву. Просить в позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" (далі –Закон про РРО) розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Відповідно до п.1,2 ст.3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Судом встановлено, що 26.02.2009 р. на підставі направлень від 02.02.2009 р. № 451, 454 державними податковими інспекторами ДПА в Житомирській області Сизенчуком С.В та Можаровським О.М. проведено планову перевірку з питань дотримання вимог порядку проведення розрахунків за товари (послуги), ліцензування та патентування в магазині Приватного підприємця ОСОБА_1, що знаходиться в АДРЕСА_1. В ході перевірки встановлено порушення п.п. 1,2 ст. 3 Закону про РРО, а саме: реалізацію продавцем ОСОБА_3 товарів без застосування розрахункової книжки. На місці проведення розрахунків встановлено суму готівкових коштів в розмірі 424 грн..
За наслідками проведеної перевірки складено акт № 0208/06/30/23/НОМЕР_1 від 26.02.2009 р. (далі – акт перевірки).
На підставі акту перевірки відповідачем прийняте оскаржуване рішення від 13.03.2009 р. № 0003102340 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2120 грн. відповідно до ст. 17 п.1, ст.22 Закону про РРО.
Факт проведення розрахункових операцій без застосування розрахункової книжки підтверджується дослідженими судом матеріалами справи, зокрема, актом перевірки, описом фактичної наявності коштів, письмовими поясненнями ОСОБА_3, який підписав зазначені документи без зауважень.
Також, будучи допитаним як свідок в судовому засіданні ОСОБА_3 не заперечував факту реалізації ним 26.02.2009 р. в магазині ОСОБА_3 товарів працівникам ДПА в Житомирській області без застосування РК, а також підписання ним матеріалів перевірки.
Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_2.
Крім того, постановою Малинського районного суду від 23.04.2009 р. в справі № 3-356/09 на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення п.1,2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг".
Як пояснив ОСОБА_3 вказана постанова ним не оскаржена, сума штрафу сплачена до бюджету.
Відповідно до ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов"язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено постанову суду, лише в тих питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Тому, даному випадку, суд вважає, що позивач несе відповідальність за винні дії ОСОБА_3, який в акті перевірки зазначений продавцем позивача.
Щодо твердження позивача про неправомірність проведення перевірки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст..15 Закону про РРО контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно зі ст.16 зазначеного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Згідно п.2 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу"органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
У відповідності до ч.1 ст.11 цього Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Згідно зі статтею 11-2 вказаного Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Виходячи з аналізу вищевикладених норм матеріального права, суд вважає, що ненадання вищезазначених документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, передбачених ч.1 с. 11-2 Закону може бути підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, але не є підставою для визнання перевірки протиправною.
Разом з тим, в матеріалах справи наявні копії направлень на проведення перевірки, видані працівникам податкового органу та план-графік проведення перевірок, затверджений заступником голови ДПА у Житомирській області, який передбачає проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій відділу оперативного контролю за здійсненням розрахункових операцій відділу оперативного контролю ДПА у Житомирській області на лютий 2009 року. З направленнями про проведення перевірки ознайомлений ОСОБА_3, якому також вручені їх копії, про що свідчить підпис останнього. Таким чином, працівників відповідача було допущено до проведення перевірки, а тому твердження про її неправомірність є безпідставним.
Стосовно посилань позивача на те, що останньому не повідомлено письмово про проведення планової перевірки за 10 днів до початку проведення перевірки, то суд вважає, що дане твердження не може бути взяте до уваги, оскільки таке повідомлення надсилається у разі проведення планової документальної перевірки платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (об"язкових платежів), що не стосується предмету спірної перевірки.
Щодо твердження позивача про проведення перевірки у її відсутність, то суд зазначає, що вказана перевірка не була перевіркою фінансово-господарської діяльності позивача, а нормами діючого законодавства не передбачено, що перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу може проводитись лише у присутності фізичної особи -суб"єкта господарської діяльності.
На підставі вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Малинському районі не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86,158-160,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
В позові Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Малинському районі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003102340 від 13.03.2009 р. відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: О.В. Капинос
Повний текст постанови виготовлено: 06 вересня 2010 р.