Судове рішення #13132519

справа №  2а-4346/09/0670  

категорія  2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010 р.                                                                                  м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді  Капинос О.В.,

при секретарі -       Господарчук І.В.,

за участю представника позивача, представника відповідача, прокурора,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом  Відкритого акціонерного товариства "Ігнатпільський кар'єр"   

до   Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції    

про  скасування податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000092301/0 від 05.02.2009 р.,  № 0000092301/1 від 16.03.2009 р. та  № 0000092301/2 від 05.06.2009 р., прийняті Овруцькою міжрайонною державною податковою інспекцію, якими Відкритому акціонерному товариству "Ігнатпільський кар'єр" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 653463 грн..Вказує, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті безпідставно, оскільки ним не порушено вимог чинного законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану варість.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в письмовому відзиві на позовну заяву. Просить в позові відмовити.

Прокурор, який вступив в розгляд справи на стороні відповідача, проти позовних вимог заперечив, просить в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Працівниками   Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції на підставі направлення від 13.01.2009 р. № 3 проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ "Ігнатпільський кар'єр" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень, жовтень  та листопад 2008 р., які виникли за рахунок від"ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з серпня 2008 р. по жовтень 2008 р., за результатами якої складено акт від 28.01.2009 р. № 66/23-01/01374547 (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевіркою Овруцькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2009 р. № 0000092301/0, яким ВАТ "Ігнатпільський кар'єр"  зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 653463 грн., в т.ч. за вересень 2008 р. в сумі 21233 грн., за жовтень 2008 р. - 632230 грн..

ВАТ "Ігнатпільський кар'єр"  зазначене повідомлення-рішення оскаржено в апеляційному порядку до Овруцької МДПІ та ДПА в Житомирській області.

За наслідками апеляційного оскарження,  скарги позивача залишені без задоволення та Овруцькою МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення  № 0000092301/1 від 16.03.2009 р. та  № 0000092301/2 від 05.06.2009 р..

Перевіркою встановлено,  що ВАТ "Ігнатпільський кар'єр"  відповідно до договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 10.01.2008 р. № 100101-ГСМ, укладеного з ТОВ "Цукрове виробниче об"єднання" (ТОВ "Фактор Комерс"), отримувало нафтопродукти без товаро-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів, форми № 1-ТТН (нафтопродукт) і без відповідної нормативної документації.

Відповідно до інформаційної довідки ТОВ "Фактор Комерс", отриманої від ДПІ в Печерському районі м.Києва № 941/7/23-1210 від 15.01.2009 р. за серпень, вересень 2008 р., підприємство не звітувалось, декларації по ПДВ до податкового органу за місцем реєстрації не подавались. Таким чином, встановлено, що ТОВ "Фактор Комерс" не здійснив нарахування і внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Пунктом 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином,  встановлено відсутність факту сплати податку на додану вартість до бюджету.

Крім того, перевіркою встановлено, що ВАТ "Ігнатпільський кар'єр"  укладено договір з ВАТ "Миколаївнафтопродукт" № 9 від 30.09.2008 р. на поставку дизельного пального в кількості 660 тон. На виконання умов даного договору ВАТ "Ігнатпільський кар'єр"  здійснив попередню оплату в розмірі 3720000, 00 грн., т.ч. ПДВ 620000,00 грн..

Відповідно до п.3.1 зазначеного договору "постачальник зобов"язується передати товар протягом жовтня-грудня  2008 р.". В подальшому підприємство уклало ряд додаткових угод, відповідно яких терміни поставки ПММ по вищевказаному договору відтерміновувались на більш пізні строки.

Відмовляючи в позові, суд виходить з наступного.

Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв’язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи – платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність – будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно абзацу 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України  від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов"язань і фінансових результатів.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

У даному випадку, якщо наведені у договорах товари фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов’язкових умов для виникнення такого права – придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце.

Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов’язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Про відсутність реального характеру зазначеної операції свідчить наявність тієї обставини, що з 30.09.2008 р. ні на час проведення перевірки, ні на час розгляду справи, ПММ поставлені на підприємство не були, а  загальна сума попередньої оплати за ПММ  на ВАТ "Миколаївнафтопрдукт" становить 8697740,00 грн., що не заперечувалось в судовому засіданні представником позивача.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з тим, виходячи з положень  пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартіть"  позивачем не доведено факт економічної доцільності та реальності використання ПММ на вказану суму в межах свої господарської діяльності, оскільки за змістом данної норми закону право на податковий кредит виникає саме у зв"язку з придбанням товарів (робіт, послуг). операції з продажу яких є об"єктом оподаткування згідно з пп.3.1 Закону України "Про податок на додану вартість", що передбачає реальну наявність предмету продажу, а не просте перерахування грошових сум суб"єктам господарювання.  

Таким чином, позивачем було порушено встановлений порядок формування податкового кредиту.

Дані обставини також підтверджуються постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 31.03.2009 р. в справі № 3-635/09, що набрала законної сили. Даною постановою визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1, яка працюючи головним бухгалтером ВАТ "Ігнатпільський кар"єр",  порушила встановлений законом порядок ведення податкового обліку, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за вересень 2008 р. на суму 21233 грн. та жовтень 2008 р. на суму 632230 грн..

Згідно ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов"язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях. чи мало місце це діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно ст. 8  Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, тобто відповідає за ведення бухгалтерського обліку, на підставі якого ведеться податковий облік платника податків.

Тобто, судом встановлено  прямий причинний зв"язок між винними діями службової особи позивача, у виді порушенння порядку ведення податкового обліку, та настанням наслідків,у вигляді завищення  сум податку на додану вартість, що відображено в акті перевірки, оскільки  работодавець в даному випадку несе відповідальність за  дії свого працівника.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0000092301/0 від 05.02.2009 р.,№ 0000092301/1 від 16.03.2009 р. та  № 0000092301/2 від 05.06.2009 р., прийняті Овруцькою міжрайонною державною податковою інспекцію  з дотриманням вимог законодавства, а тому позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.86,158-162,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

В позові Відкритого акціонерного товариства "Ігнатпільський кар'єр" до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000092301/0 від 05.02.2009 р.,  № 0000092301/1 від 16.03.2009 р. та № 0000092301/2 від 05.06.2009 р. відмовити.

          Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                О.В. Капинос


 Повний текст постанови виготовлено: 19 липня 2010 р.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація