справа № 2а-1614/07
категорія 2.11.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В.,
при секретарі - Господарчук І.В.,
за участю представника позивача, представників відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Закритого акціонерного товариства "Молодіжна мода"
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позововною заявою, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 00024922301/0 від 14.08.2007 р. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004422303 від 14.08.2007 р., прийняті Державною податковою інспекцією в м.Житомирі. Зазначає, що вказані рішення ДПІ в м.Житомирі прийняті безпідставно, оскільки ним не допущено порушень вимог чинного законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити.
Представники відповідача проти позову заперечили, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву. Просять в позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі направлення від 06.07.2007 р. № 1008 працівниками ДПІ в м.Житомирі проведено виїзну планову перевірку Закритого акціонерного товариства "Молодіжна мода" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 р. по 31.03.2007 р., за наслідками якої складено акт від 01.08.2007 р. № 4369/23-1/045922760/0110 (далі-акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення п.п.3.2, 7.41, 7.43 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Праління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі- Положення № 637), в результаті чого бухгалтерією товариства проведено готівкові розрахунки на суму 950,40 грн. (жовтень 2005 р. - 475,20 грн., січень 2006 р. - 475,20 грн.) без подання підтверджуючих документів підзвітною особою ЗАТ "Молодіжна мода" (касового фіскального чека встановленої форми).
За вказане порушення ДПІ в м.Житомирі рішенням від 14.08.2007 р. № 0002492301/0 до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 950,40 грн..
Крім того, встановлено порушення пп.7.4.4, пп.7.4.5, п.7.4 ст.7, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за період з 01.07.2005 р. по 31.03.2007 р. на 1867 грн., в т.ч. по періодах: серпень 2005 р. - 200 грн. (заниження), жовтень 2005 р. - 1667 грн. (заниження), вересень 2006 р. - 19453 грн. (заниження), жовтень 2006 р. - 19453 грн. (завищення).
За наслідками виявленого порушення ДПІ в м.Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення від 14.08.2007 р. № 0002492301/0, яким позивачу нараховано зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 12527 грн., в т.ч. 1867 грн. - основного платежу та 10660 грн. - штрафної (фінансової) санкції.
Щодо рішення від 14.08.2007 р. № 0002492301/0 про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 950,40 грн., суд вважає, що дане рішення відповідачем прийнято безпідставно, виходячи з наступного.
Як вбачається з акту перевірки, в порушення вимог пп.3.2, 7.41, 7.43 Положення № 637 підзвітна особа ЗАТ "Молодіжна мода" ОСОБА_1 провів готівкові розрахунки з комунальним підприємством Аптека № 6 без касового фіскального чека встановленої форми та не додав його до авансового звіту в бухгалтерію товариства як документальне підтвердження. Загальна сума даного порушення складає 950,40 грн..
Тобто, відповідач вважає, що єдиним документом, який би підтверджував факт сплати готівки, є фіскальний чек, а посилання позивача на квитанцію до прибуткового касового ордеру - безпідставним.
Суд не погоджується з даною позицією.
Так, відповідно до п.1.2 Положення № 637 (в редакції, що діяла на момент винення спірних правовідносин) готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; касові документи - документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку;
Згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.3 вказаного Положення визначено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.
З аналізу вищевказаних норм можна зробити висновок, що зазначеним Положенням не передбачено вичерпного переліку документів, які б підтверджували факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Тобто, підтверджуючим документами про оплату товару можу бути також і прибуткові касові ордери.
Крім того, положеннями Указу Президента від 12.06.1995, № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" передбачена відповідальність за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, тобто за відсутність таких документів, а не за порушення їх форми.
Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача на порушення ЗАТ "Молодіжна мода" вимог пп. 7.41, 7.43 Положення № 637, оскільки дані норми регулюють здійснення контролю за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою, а тому не можуть порушуватись позивачем.
За таких обставин, суд вважає, що рішення від 14.08.2007 р. № 0002492301/0 про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 950,40 грн. прийнято з порушеням вимог закону, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 14.08.2007 р. № 0002492301/0, яким позивачу нараховано зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 12527 грн., в т.ч. 1867 грн. - основного платежу та 10660 грн. - штрафної (фінансової) санкції, суд вважає, що воно не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
З акту перевірки встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.07.2005 р. по 31.03.2007 р. на 1867 грн., в т.ч. за серпень 2005 р. - 200 грн. (заниження), жовтень 2005 р. - 1667 грн. (заниження), вересень 2006 р. - 19453 грн. (заниження), жовтень 2006 р. - 19453 грн. (завищеня).
Зокрема, перевіркою встановлено, що на порушення:
1) пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" товариством не відкориговано податковий кредит на суму ПДВ з вартості товарів, які не відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу), що сплачені у зв"язку з таким придбанням та відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються, а саме в серпні 2005 р. встановлено нестачу товарів матеріально відповідальною особою ОСОБА_2 на загальну суму 1200,08 грн, в т.ч. ПДВ - 200,01 грн.;
2) пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" товариством безпідставно завищено податковий кредит декларації з ПДВ за жовтень 2005 р. на 1667 грн. (податковий кредит згідно декларації нараховано в сумі 22153 грн., податковий кредит по реєстру придбання товарів (послуг) за жовтень 2005 р. складає 20486 грн., розбіжність становить1667 грн., яка не підтверджена податковими накладними;
3) пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" товариством безпідставно завищено податковий кредит декларації з ПДВ за вересень 2006 р. на 19453 грн. за рахунок непроведення коригування на зменшення податкового кредиту на суму ПДВ з вартості повернених ТОВ "ОНВІ" згідно розрахунку № 27/202 від 30.09.2006 р. коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.07.2006 р. № 202 на підставі повернення товару по видатковій накладній, виписаної ЗАТ "Молодіжна мода" від 29.09.2006 р. № 511 на загальну суму 116717,7 грн., в т.ч. ПДВ 19452,95 грн. і отримання даного товару ТОВ "ОНВІ" по довіреності від 29.09.2006 р., та з подальшим безпідставним віднесенням даної суми ПДВ до складу податкового кредиту в жовтні 2006 р., що відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за жовтень 2006 р..
Щодо порушення при визначенні зобов"язання по ПДВ із суми нестачі товарів, відповідач в ході розгляду справи позовні вимоги в частині зменшення суми такого зобов"язання з 200 грн. на 167 грн. визнав.
Щодо завищення податкового кредиту по декларації з ПДВ за жовтень 2005 р. на 1667 грн. позивачем не заперечується порушення вимог пп.7.4.5 ст.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" шляхом завищення податкового кредиту в жовтні 2005 р. на суму 1667 грн..
Таким чином, станом на день рогляду справи позивачу визначено податкове зобов"язання з ПДВ в сумі 12478 грн., в т.ч. основного платежу - 1834 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 10644 грн..
Щодо порушення при коригуванні податкового кредиту у вересні-жовтні 2006 р..
Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п.20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 (далі-Порядок № 165), розрахунок коригування до податкової накладної є додатком до податкової накладної. Відповідно на нього поширюються загальні вимоги, що їх викладено у зазначеному Порядку до самої податкової накладної:
- розрахунок коригування до податкової накладної оформляється постачальником товарів (послуг);
- розрахунок коригування до податкової накладної виписують убудь-який зручний спосіб: уручну, за допомогою комп"ютера або у інший спосіб;
- розрахунок коригування до податкової накладної виписують у двох екземплярах (оригінал віддають покупцеві, а постачальник залишає копю);
- дані, зазначені в розрахунку, в обов"язковому порядку відображають у реєстрі отриманих і виданих податкових накладних.
Поядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затверджено наказом ДПА України від 30.06.2005 р. № 244, зареєстровано в Мінюсті України 18.07.2005 р. за № 770/11050 (далі -Порядок № 244). Відповідно до п.7 вказаного Порядку реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість. Пунктом 8 Порядку № 244 визначено, що у розділі І реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"). Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної) є документом, який дає право (підставу) покупцю вносити зміни до раніше включених в обсяг податкового кредиту, одержаного на підставі податкових накладних, будь-яких витрат на сплату податку.
Особливості заповнення деяких граф розділу І реєстру визначено п.9 Порядку № 244. Так, в пп.9.1 п.9 вказано, що у графі 1 записується податковий номер податкової накладної, розрахунку коригування ткількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), інших подібних документів, вказаних у пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", вантажної митної декларації та документа, який засвідчує факт придбання товарів. Указаний порядковий номер переносить на зазначений документ. У графі 2 вказується дата отримання податкової накладної чи іншого документа, вказаного в пп.9.1 цього пункту.
В розрахунку № 27\202, який міститься в матеріалах справи, коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.07.2006 р. № 202 вказано дату коригування 30.09.2006 р. та вказано, що податковий кредит покупця зменшується на 19452,95 грн..
До реєстру отриманий податкових накладних за вищевказаним розрахунком запис позивачем здійснено в жовтні 2006 р. № 1788, при цьому дату отримання коригування вказано 30.09..
На підтвердження повернення раніше отриманого товару в матеріалах справи міститься накладна № 511 від 29.09.2006 р. та довіреність ЯМЦ № 183327 від 29.09.2006 р., дійсна до 09.10.2006 р..
Отже, вищевикладене відповідач правомірно визначив, що розрахунок № 27/202 підлягає включенню до складу податкового кредиту у вересні 2006 р., а не у жовтні 2006 р.. Тобто, товариством безпідставно було занижено податковий кредит за вересень 2006 р. в сумі 19453 грн. та завищено податковий кредит у жовтні 2006 р..
Щодо нарахування штрафних санкцій
Відповідно до п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Тобто, коли сума недоплати виявляється контролюючим органом при проведенні перевірки, то останнім періодом буде період виявлення заниження податкового зобов"язання.
Згідно п. 17.2 ст. 17 зазначеного Закону платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Разом з тим, позивачем вимоги даної норми не виконано, у зв"язку з чим відповідачем правомірно нараховано штрафну (фінансову) санкцію.
З урахуванням вищевикладених обставин суд приходить до висновку, що повідомлення-рішення від 14.08.2007 р. № 0002492301/0 ДПІ м.Житомирі прийнято відповідно до вимог законодавства, а тому не підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
При зверенні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 10 грн. 20 коп., що підтверджується платіжними доруеннями № 807 від 28.08.2007 р. та № 787 від 23.08.2007 р.. Таким чином, з урахуванням задоволених позовних вимог, відшкодуванню позивачу підлягає судовий збір в розмірі 3 грн.40 коп..
Керуючись ст.ст.86,158-162,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.08.2007 р. № 0004422303.
Відшкодувати Закритому акціонерному товариству "Молодіжна мода" з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Житомирській області 3 грн.40 коп. сплаченого судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.В. Капинос
Повний текст постанови виготовлено: 14 липня 2010 р.