РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 2-267/11                                                                                                                                                                     

12 січня 2011 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Грипіч Л.А.  

секретар - Деркач І.М.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири та про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що в ніч з 4 на 5 квітня 2010 року з вини відповідача була залита її квартира. В результаті залиття її квартира потребує ремонту, пошкоджено майно. Позивач просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 3007 грн та моральну шкоду в розмірі 1690 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 вимоги підтримала повністю, покликаючись на обставини,  викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що члени комісії, які склали акт від 07.04.2010р., не встановили причини пориву шланга подачі води в бачок, в результаті чого сталося затоплення. Оскільки вина його не доведена, то і нема підстав для відповідальності за завдану майнову  та моральну шкоду. Також вказав, що сума матеріальної шкоди визначена на підставі кошторису, який він вважає необгрунтованим. Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає  частковому задоволенню.  

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідачу належить квартира АДРЕСА_2 в тому ж будинку, яка розташована двома поверхами вище.

В ніч з 4 на 5 квітня 2010 була залита квартира позивача. Із акту №7 від 07.04.2010  року, складеного комісією Костопільського БЖКП,  встановлено, що залиття квартири позивача сталося з вини власника квартири АДРЕСА_2.

Відповідно до п.13 “Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій “, затв. Постановою КМ України від 12.07.2005 р.№560 власник (балансоутримувач) будинку або його уповноважена особа здійснює обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації від зовнішньої стіни будинку до внутрішньої стіни квартири, за обладнання в середині квартирі відповідає власник чи квартиронаймач .

Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України матеріальна шкода підлягає відшкодуванню в повному розмірі особою, яка цю шкоду заподіяла, а саме: відповідачем, який не забезпечив належне використання обладнання в квартирі.

Згідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

З врахуванням  вимоги позивача про повне відшкодування збитків, суд дійшов  висновку про відшкодування шкоди в грошовій формі.

Розмір матеріальної шкоди визначено кошторисним розрахунком від 13.04.2010р. Вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 пошкодженої внаслідок залиття, становить 3007 грн.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, директор ПП "ЕКО", який складав кошторис, пояснив, що витрати на проведення ремонту квартири є обгрунтованими, вони складаються з вартості матеріалів, ремонтних робіт та загальновиробничих витрат, як передбачено відповідними нормативними актами.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування шкоди  завданої залиттям квартири грунтуються на законі і підлягають задоволенню.

Також відшкодуванню підлягають витрати понесені з складанням кошторисної документації  в сумі 385 грн, що входять до судових витрат.

Згідно ч.1 ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а відповідно до ч.2 цієї ж статті моральна  шкода  полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Разом з тим,  при вирішенні питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує положення п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування  моральної (немайнової) шкоди” та ч.3 ст.23 ЦК України та повною мірою враховуються засади розумності, виваженості і справедливості.

Зважаючи на характер та обсяг моральних переживань, яких зазнала позивач у зв’язку з  пошкодженням квартири та з врахуванням моральних страждань, яких вони зазнали у зв’язку із порушенням встанвлених норм життя, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначив розмір понесеної моральної шкоди в сумі 500 грн.

На підставі викладеного, керуючись стст.10,11,79,88,209,212,214-215 ЦПК України. ст.ст.22,23,1166,1192 ЦК України, суд  

 ВИРІШИВ:

 Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири та про відшкодування моральної шкоди-  задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 3007 (три тисячі сім) грн на відшкодування матеріальної шкоди, 500 (п’ятсот) грн на відшкодування моральної шкоди  та судові  витрати в сумі 385 (триста вісімдесят п’ять) грн., всього 3892 (три тисячі вісімсот дев’яносто дві) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.     

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                          Грипіч Л.А.