РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 2-328/11                                                                                                                                                                     

11 січня 2011 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Грипіч Л.А.  

секретар - Фесюк С.М.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання  особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Свої вимоги обґрунтовуває тим, що має на праві власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, Костопільського району, Рівненської області. В даному будинку проживає її мама ОСОБА_3 та зареєстрований ОСОБА_2, який з грудня 2007 року  у вказаному будинку не проживає. Відповідач знятися з реєстрації за вказаною адресою добровільно не бажає, порушуючи таким чином її права як власника будинку. Посилаючись на зазначені обставини, просила визнати ОСОБА_2 особою, що втратила право на користування жилим приміщенням, зняти з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1, Костопільського району, Рівненської області.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги повністю підтримала, покликаючись на викладені в позовній заяві підстави.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, при цьому пояснив, що не може проживати за вказаною адресою, оскільки його мати  чинить йому та його сім’ї перешкоди в користуванні будинком. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, вказавши, що немає підстав для  визнання відповідача таким, що втратив право на користування жилим приміщенням, оскільки він не проживає в спірному будинку з поважних причин.

Заслухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов  підлягає до задоволення.

 Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

  Встановлено, що позивач є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, Костопільського району, Рівненської області, про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.11.2009 року за №24400618 (а.с.8).  

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, Костопільського району, проте з грудня 2007 року проживає в АДРЕСА_2. Дану обставину відповідач не заперечує.

Згідно ст.405 ЦК України при відсутності члена сім’ї власника житла без поважних причин понад один рік,  він втрачає право на користування цим житлом та у відповідності до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2, таким, що втратив право на користування жилим приміщенням

Відповідно до ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Вказані норми передбачають усунення будь-яких порушень права власності.

Позивач просила захистити її право, як власника будинку, шляхом зняття з реєстрації відповідача.

Суд рахує, що реєстрація відповідача у будинку є перешкодою власнику у повному здійсненні права власності. Отже, у цьому випадку має місце порушення прав позивача, а тому відповідач підлягає до зняття з реєстрації за вказаною адресою.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що він зареєстрований та проживав у спірному будинку, а отже, має охоронюване законом право користуватися  житлом,  суд вважає необгрунтованим, оскільки відповідно до ч.2 п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України ”Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя ” наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи всилилася туди як член сім'ї наймача(власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Відповідач не навів переконливих доводів на обґрунтування своїх заперечень проти позову та не надав належних доказів на підтвердження, що йому створювались умови, які роблять неможливим спільне проживання.

Допитані судом свідки  ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили, що були свідками, коли відповідач неодноразово ображав свою матір та вчиняв сварки по місцю свого проживання.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не підтвердили тієї обставини, що позивач чи  хтось інший  перешкоджали відповідачу ОСОБА_2 та його сім’ї користуватися будинком.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,61,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст.391,405 ЦК України, ст.72 ЖК України, постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застсування Конституції України при здійсненні правосуддя", суд  

 ВИРІШИВ:

 Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовільнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 Костопільського району Рівненської області та зняти його з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                          Грипіч Л.А.