Судове рішення #13130821

    Справа № 2-105/11                

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2011 року                             м. Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

      головуючої одноособово судді - Середи І.В.,

    при секретарі –Чорній А.О.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – Гладченко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу позовом ОСОБА_1 до  Одеського відкритого акціонерного товариства по експорту та імпорту нафтопродуктів «Ексімнафтопродукт» про стягнення надбавки, зобов’язання встановити  тарифну форму оплати  праці та доплату  у розмірі 25%, визнання наказу  недійсним та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом  до Одеського  відкритого акціонерного  товариства по експорту та імпорту нафтопродуктів «Ексімнафтопродукт» (далі ВАТ «Ексімнафтопродукт») і після уточнення та доповнення своїх вимог просив стягнути з відповідача не нараховану надбавку за класність   водія  у розмірі 25 % у період з 1 березня 2006 року по 1  травня 2010 року у сумі 21044,28 грн., зобов’язати  встановити тарифну форму оплати праці згідно діючого законодавства 12,64 грн. за годину робочого часу,  встановити доплату як водію 1 класу у розмірі 25% згідно діючого законодавства, визнати наказ №497-К від 22 грудня 2009 року недійсним та скасувати його, а також стягнути  моральну шкоду у  сумі 50000 грн..

    Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 3 лютого 1997 року був переведений  водієм першого класу транспортного цеху  і одержував доплату за класність в розмірі 25 % встановленої тарифної ставки за відпрацьований водієм час. З 1 січня 2006 року керівництво  підприємства анулювало доплату за класність, не повідомляючи його про це чим порушило вимоги ст.103 КЗпП України. Посилання адміністрації підприємства на те, що доплата входить до посадового окладу не відповідає дійсності, тому вважає, що  в порушення вимог ст.97 КЗпП України та додатку №3 до Генеральної Угоди  між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями  організацій роботодавців і підприємств та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2008-2009 роки його було позбавлено доплати за класність  на протязі 2,5 років чим істотно порушено його трудові права та інтереси, а також  завдало моральної шкоди,  яка виражається в моральних стражданнях, пов’язаних  з визнанням його неповноцінності як утримувача родини, позбавленні його сім’ї, оскільки не може  придбати для своєї родини в достатній кількості необхідних продуктів  харчування, предметів першої необхідності, одягу ліків. Не погоджуючись з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначив, що він є незаконним, надуманим та необґрунтованим, а є лише формою морального, психічного тиску на нього та членів колективу, оскільки він не займався фальсифікацією шляхових листів і лише з дозволу начальника гаражу  було дозволено залишати автобус на охоронюваній стоянці за місцем мешкання при умові зменшення пробігу на 40 км.. Таким чином, порушення його законних прав на працю, приватне життя, моральний та психічний тиск на нього, погіршення відносин з іншими працівниками, моральні і фізичні страждання у зв’язку з травмою, оскільки він є водієм і перевозить працівників підприємства, несе за них відповідальність, призвели до тяжкого морального стану, порушення життєвих зв’язків, можливостей.

    В судовому засіданні позивач і його представник підтримали заявлені вимоги та просили їх задовольнити.

    Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення вимог посилаючись на те, що вимоги є безпідставними оскільки у зв’язку із змінами в організації виробництва  та праці, змінами в структурі  підприємства  з 1 березня 2006 року були запроваджені нові умови оплати праці, переведення окремих працівників з тарифної ставки на посадові оклади. Відповідні зміни були внесені  до колективного договору. Позивач користувався і продовжує користуватися пільгами та перевагами  як робітник підприємства. При встановлені окладів було враховано також попередні умови оплати праці з метою недопущення їх погіршення, тобто враховано розмір доходів які він отримував по тарифній ставці з виплатою надбавки за класність в розмірі 25 %. Позивач став отримувати навіть більший розмір доходів ніж раніше. Зобов’язання встановити тарифну форму оплати праці це дискримінація суб’єктів господарювання і буде порушенням ст.31 Господарського кодексу України.

За порушення трудової дисципліни притягався до дисциплінарної відповідальності разом з іншими працівниками. Вимоги про завдання моральної шкоди вважає також безпідставними, оскільки підприємство не порушувало його прав. Крім того, посилалася на пропущені позивачем строки для звернення до суду.

Вислухавши позивача і його представника, представника відповідача та свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як судом встановлено з 9 грудня 1996 року позивач знаходиться в трудових відносинах з ВАТ «Ексімнафтопродукт».

3 лютого 1997 року  ОСОБА_1 переведений  водієм 1 класу транспортного цеху і одержував надбавку за класність у розмірі 25 % встановленої тарифної ставки за відпрацьований водієм час.

24 березня 2006 року рішенням  сумісного засідання  правління і профкому ВАТ «Ексімнафтопродукт», яке не скасовувалося і діє до теперішнього часу, було внесено зміни і доповнення до колективного договору трудового  колективу і адміністрації  на 2005-2007 р.р., якими  виключено додаток №6, а саме  погодинні тарифні ставки  працівників підприємства».  

      Відповідно до наданих наказів позивачу було встановлено розміри окладів -  з 1 березня 2006 року до 1 лютого 2007 року оклад позивача складав 1300 грн., з 1 лютого 2007 року до 1 березня 2008 року 1550 грн. та з 1 березня 2008 року 2150 грн..

Як встановлено нормами ст. 97  КЗпП України та ст. 15 Закону України «Про оплату праці» - форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.  

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

    Генеральною угодою між Кабінетом Міністрів України,  всеукраїнськими об'єднаннями роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008-2009 роки,  та галузевою угодою встановлена виплата надбавки за класність водіям легкових і вантажних автомобілів,  автобусів: водіям 2-го класу - 10 відсотків,  водію 1-го класу 25 відсотків встановленої тарифної ставки за відпрацьований водієм час.  Такий же розмір надбавки було визначено і в аналогічних угодах попередніх років.

Відповідно до норм ст.94 КЗпП України  розмір заробітної плати  залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

    Згідно з висновками судово-економічної експертизи було встановлено, що  25 % надбавка водієві  1 класу  ОСОБА_1 не нараховувалася  при встановлені окладів, однак даний висновок не спростовує і доводів представника відповідача оскільки  при встановленні посадових окладів не передбачено  надбавки, яка залежить від тарифної ставки. При цьому суд приймає до уваги доводи представника відповідача, що під час встановлення розмірів окладу  працівникам, щоб не допустити погіршення умов оплати праці,  навпаки було  враховану раніше отриману заробітну плату  з 25 % надбавкою.

    Провівши аналіз розміру отриманої позивачем  в період з 2006 року по  2010 рік заробітної плати, а також приймаючи до уваги  розмір мінімальної заробітної плати, встановлений  Законами України «Про державний бюджет України»  за вказаний період, суд прийшов до висновку що зміни в умовах оплати праці не погіршено, оскільки заробітна плата яку  позивач став отримувати  з 1 березня 2006 року не зменшилася.

     

    Крім того,  із самої вимоги  про зобов’язання  ВАТ «Ексімнафтопродукт»   встановити  тарифну форму оплати праці вказує на згоду позивача, що  нарахування надбавки водію за класність не можливе при переведенні на посадовий оклад.

Згідно з вимогами ст.103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік  погіршення власник  або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Отже, враховуючи зазначені вище норми,  що саме а також  діючі умови колективного договору на підприємстві, суд приходить до висновку, що вимоги позивача  про стягнення з відповідача не нарахованої надбавки за класність   водія  у розмірі 25 % у період з 1 березня 2006 року по 1  травня 2010 року у сумі 21044,28 грн., зобов’язання  встановити тарифну форму оплати праці згідно діючого законодавства 12,64 грн. за годину робочого часу,  а також встановлення надбавки як водію 1 класу у розмірі 25% згідно діючого законодавства, не підлягають задоволенню.

    Згідно з вимогами ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою  про  вирішення  трудового спору  безпосередньо  до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного  суду  в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або  повинен  був дізнатися про порушення свого права.

    22  грудня 2009 року  було прийнято наказ №497-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності водія ОСОБА_1 (а.с.249). Як видно з представленого відповідачем акту, 24 грудня 2009 року позивач відмовився  ставити підпис в ознайомленні з зазначеним наказом (а.с.252).

    22 квітня 2010 року в судовому засіданні позивач звернувся до суду з доповненими вимогами про визнання наказу недійсним та просив скасувати його, при цьому з заявою про поновлення строку для звернення  з такою вимогою не звертався .  

    Як видно із зазначеного вище наказу ОСОБА_1, як водію автотранспортних засобів було оголошено догану за недобросовісне виконання своїх обов’язків: самовільну зміну маршруту руху автобусу, систематичне порушення ведення документації  суворої звітності (дорожніх листів) – приписки, зроблені в листах зі списанням невитраченого дизельного пального. В результаті перевірки  роботи  позивача 5 та 12 грудня 2009 року  було встановлено порушення ним п.3.2  «Правил внутрішнього розпорядку для працівників ВАТ «Ексімнафтопродукт» та пункти 2.5 та 4.1  посадової інструкції водія  автотранспортних засобів – автобуса.

    Дані обставини підтверджуються наданими суду матеріалами перевірки, а саме  дорожніми листами від 5 та 12 грудня 2009 року, схемою руху автобусного маршруту «ВАТ «Ексімнафтопродукт» - смт Чорноморське», правилами внутрішнього трудового розпорядку, відеозображенням через пропускний пункт підприємства, службовою запискою  начальника гаража, актами відмови  від пояснень, розпорядженням начальника гаража від 10 листопада 2008 року, довідками –розрахунками та лінійними нормами витрачання ГСМ по автомобілям, автобусам і механізмам гаражу ВАТ «Ексімнафтопродукт», затвердженими головою правління  12 травня 2008 року.

    Згідно з вимогами ст.139 КЗпП України працівники  зобов’язані працювати чесно і добросовісно, своєчасно і точно виконувати  розпорядження власника  або уповноваженого ним органу, дотримуватися трудової та  технологічної дисципліни, вимог  нормативних актів про охорону праці,  дбайливо  відноситися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

    Відповідно до норми ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни  до працівника може бути застосована  догана.

    Отже,  враховуючи встановлені судом обставини зазначену вище норму, вимоги позивача про визнання наказу №497-К від 22 грудня 2009 року недійсним та його скасування не підлягають задоволенню оскільки він був прийнятий у відповідності до законодавства.

    Згідно з вимогами  ст.2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику здійснюється у випадку, якщо порушення його законних прав  призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих  зв’язків і вимагає від нього  додаткових зусиль для організації свого життя.

    Таким чином, враховуючи встановлення судом відсутності порушення прав позивача, суд  вважає, що відсутні підстави і для стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 10,11,57,60, 64, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

     Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до  Одеського відкритого акціонерного товариства по експорту та імпорту нафтопродуктів «Ексімнафтопродукт» повністю.

    Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: /підпис/

Копія вірна.

Суддя:

     

  • Номер: 6/642/8/18
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-105/11
  • Суд: Ленінський районний суд м. Харкова
  • Суддя: Середа Інна Володимирівна
  • Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 26.12.2017
  • Дата етапу: 05.01.2018
  • Номер: 22-ц/814/352/18
  • Опис: скарга Лисяка К.В. на діїї державного виконавця відділу примусового виконання рішень упр-ня ДВС ГТУЮ у Полтавській обл.
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-105/11
  • Суд: Полтавський апеляційний суд
  • Суддя: Середа Інна Володимирівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 29.10.2018
  • Дата етапу: 11.12.2018
  • Номер: 6/492/3/19
  • Опис: заява про заміну сторони виконавчого провадження
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-105/11
  • Суд: Арцизький районний суд Одеської області
  • Суддя: Середа Інна Володимирівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 29.01.2019
  • Дата етапу: 11.03.2019
  • Номер: 6-91/19
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-105/11
  • Суд: Обухівський районний суд Київської області
  • Суддя: Середа Інна Володимирівна
  • Результати справи: залишено без змін
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.08.2019
  • Дата етапу: 14.11.2019
  • Номер:
  • Опис: визнання договору купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель, не посвідчених нотаріально, дійсним, визнання права власності на житловий будинок, господарські будівлі
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-105/11
  • Суд: Погребищенський районний суд Вінницької області
  • Суддя: Середа Інна Володимирівна
  • Результати справи: залишено без розгляду
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 04.02.2011
  • Дата етапу: 15.03.2011
  • Номер: .
  • Опис: за позовом Люшук Олесі Леонідівни до Люшука Сергія Олександровича про стягнення аліментів на утримання дитини.
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-105/11
  • Суд: Ківерцівський районний суд Волинської області
  • Суддя: Середа Інна Володимирівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 17.01.2011
  • Дата етапу: 11.03.2011
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація