АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Сидоренко І.П., Цюра Т.В.
при секретарі Колосовій Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 27 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства транспорту та зв’язку України, за участю третіх осіб – Державного підприємства «Чорноморсько – Азовське виробничо – експлуатаційне управління морських шляхів», Управління державного казначейства України в Одеській області, Чорноморської транспортної прокуратури, ОСОБА_2 про зобов’язання поновити на роботі, стягнення невиплаченої середньої заробітної плати із компенсацією за невикористану відпустку та моральної шкоди, -
встановила:
В серпні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до Міністерства транспорту та зв’язку України, в якому просив поновити його на роботі на посаді начальника Державного підприємства «Чорноморсько – Азовське виробничо – експлуатаційне управління морських шляхів» та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток із компенсацією за невикористану відпустку у сумі 183604,74 гривень та моральну шкоду у розмірі 25000 гривень, посилаючись на те, що 31.10.2006 року був укладений контракт між Міністерством транспорту та зв’язку України, в особі міністра транспорту та зв’язку України та позивачем, як начальником Державного підприємства «Чорноморсько – Азовське виробничо – експлуатаційне управління морських шляхів» (далі ДП «Чорноморсько – Азовське виробничо – експлуатаційне Управління морських шляхів»), на термін з 31 жовтня 2006 року по 30 жовтня 2009 року включно. Постановою слідчого Чорноморської транспортної прокуратури від 02 квітня 2007 року, наказом міністра №423 від 18.05 2007 року ОСОБА_1 був відсторонений від посади до прийняття остаточного рішення по справі. Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 03 липня 2009 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст.367 ч.1,ст.367 ч.1 УК України закрита. ОСОБА_1 був звільнений від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ст.367 ч.1, ст.367 ч.1 КК України за підставами, зазначеними в мотивувальній частині постанови. Зазначена постанова набрала чинності 10.07.2009 року. Оскільки взаємні зобов’язання сторін згідно трудового договору не припинені, ОСОБА_1 вважав за необхідне приступити до роботи. Проте, з 10.07.2009 року і по теперішній час керівництво підприємства не допускає його до виконання своїх
_______________
Головуючий по першій інстанції – Бондар В.Я. Справа №22ц-19250/10
Доповідач – Погорєлова С.О. Категорія 52
службових обов’язків. Під час відсторонення позивача, юридичне управління Міністерства транспорту та зв’язку України надало роз’яснення, що ОСОБА_1 згідно законодавства має всі права і підстави для отримання заробітної плати за період його відсторонення від посади.(а.с.1-3)
В процесі слухання справи позивач неодноразово уточнював та доповнював свої позовні вимоги, остаточно просив суд зобов’язати Міністерство транспорту та зв’язку України відновити його на посаді начальника ДП «Чорноморсько – Азовське виробничо – експлуатаційне Управління морських шляхів», який не звільнений, але недопущений до роботи, стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату із компенсацією за невикористану відпустку у сумі 224231,17 гривень та моральну шкоду у розмірі 25000 гривень.(а.с.45-46,82-83)
Рішенням Приморського районного суду від 27 серпня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Стягнуто з Міністерства транспорту та зв’язку України на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої середньої заробітної плати із компенсацією за невикористану відпустку у сумі 21151,96 гривень. Стягнуто з Міністерства транспорту та зв’язку України судові витрати. В задоволенні іншій частини вимог – відмовлено.(а.с.154-160)
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про його скасування, з ухваленням нового по суті заявленних вимог. В обґрунтування скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 31жовтня 2006 року міністром транспорту та зв’язку України був виданий наказ №1046 від 31.10.2006 року про укладання контракту з ОСОБА_1, начальником ДП «Чорноморсько – Азовське виробничо – експлуатаційне Управління морських шляхів», на термін з 31 жовтня 2006 року до 30 жовтня 2009 року включно.(а.с.15) В цей же день 31 жовтня 2006 року між Міністерством транспорту та зв’язку України, в особі міністра транспорту та зв’язку та начальником ДП «Чорноморсько – Азовське виробничо – експлуатаційне Управління морських шляхів», ОСОБА_1 був укладений контракт№22-ІІІ на строк з 31 жовтня 2006 року до 30 жовтня 2009 року.(а.с.9-14) Відповідно до п.1.2 якого, цей контракт є трудовим договором, на підставі якого виникають трудові відносини між ОСОБА_1, іменований далі Керівник та Міністерством транспорту та зв’язку України, іменоване далі Орган управління майном. Термін Сторони в цьому контракті позначаються Орган управління майном та Керівник. КЗпП України, інші нормативно – правові акти, що регулюють трудові правовідносини, поширюються на взаємовідносини Сторін за цим контрактом.
Постановою слідчого Чорноморської транспортної прокуратури від 02 квітня 2007 року, ОСОБА_1 був відсторонений від посади начальника ДП «Чорноморсько – Азовське виробничо – експлуатаційне Управління морських шляхів», у зв’язку з порушенням відносно нього кримінальної справи.(а.с.17) На виконання постанови слідчого Чорноморської транспортної прокуратури, міністр Транспорту та зв’язку України видав наказ №423 від 18.05.2007 року про відсторонення ОСОБА_1 від посади начальника ДП «Чорноморсько – Азовське виробничо – експлуатаційне Управління морських шляхів» з 21 травня 2007 року до прийняття остаточного рішення по справі.(а.с.16)
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при відстороненні трудові відносини не припиняються, не припиняється дія трудового договору, але працівник тимчасово не допускається до роботи.
Постановою Приморського районного суду м.Одеса від 03.07.2009 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч.1ст.367,ч.1 ст.367 КК України провадженням закрита, ОСОБА_1 звільнений від кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, передбачених ч.1ст.367,ч.1 ст.367 КК України на підставах, вказаних в мотивувальній частині постанови, а саме у зв’язку з актом амністії на підставі п. «д» ст.1,ст.6 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року.(а.с.18)
При відстороненні особи за постановою слідчого збереження заробітної плати не передбачено. За правилами ст.4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства , прокуратури і суду», припинення кримінальної справи за відсутністю складу злочину, події злочину, недоведеність участі обвинуваченого (відстороненого) у вчиненні злочину, винесення виправдувального вироку дає працівникові право вимагати виплати заробітку за період відсторонення за рахунок місцевого бюджету.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що слід відмовити у задоволенні позову в частині стягнення на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати із компенсацією за відпустку за період з 01.07.2007 по 10.07.2009 року, у зв’язку з тим, кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 закрита за нереабілітуючими підставами, і Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства , прокуратури і суду» не розповсюджує свою дію на виниклі між сторонами правовідносини. При зазначених обставинах, не можна погодитись з твердженнями позивача, що він в зазначений період був незаконно відсторонений від займаної посади.
Поте, не можна погодитись з твердженнями представників відповідача та третьої особи - ДП «Чорноморсько – Азовське виробничо – експлуатаційне Управління морських шляхів» про те, що вони правомірно не допускали ОСОБА_1 до роботи в період з 10.07.2009 по 30.10.2009 року, оскільки не знали яка саме справа закрита і як повинно бути скасовано відсторонення. Постанова Приморського районного суду м.Одеса від 03.07.2009 року про закриття кримінальної справи набрала чинності 10.07.1009 року, і відповідно всі обмеження, які застосовувались під час попереднього або судового слідства втрачають юридичну силу. Міністерство транспорту та зв’язку України повинно було вжити заходи для подальшого здійснення ОСОБА_1 обов’язків, передбачених контрактом або його звільнення у встановленому законом порядку. Таким чином, законні підстави відсторонення ОСОБА_1 в період з 10.07.2009 по 30.10.2009 року відсутні.
Відповідно до роз’яснень п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24 грудня 1999 року, коли буде встановлено, що на порушення ст.46 КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв’язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу(ст.235 КЗпП України).
Судова колегія не погоджується з висновком суду про необхідність стягнення з Міністерства транспорту та зв’язку України на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку у сумі 21151,96 гривень.
Відповідно довідки Міністерства транспорту та зв’язку України №041/169/ від 15.09.2010 року середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 176,18 гривень. Середня заробітна плата за період з 11.07.2009 по 30.10.2009 року складає: - 19387,44 гривень ( 3699,78 за 21 день 07.2009 + 5229,22 за 08.2009 + 5229,22 за 09.2009 + 5229,22 за 10.2009 ) Сума компенсації за відпустку складає 1585,62 гривень. Сума середньої заробітної плати та компенсація за невикористану відпустку, що підлягає стягненню на користь позивача складає 20972,57 гривень.
Вимога ОСОБА_1 про зобов’язання Міністерство транспорту та зв’язку України відновити його на посаді начальника ДП «Чорноморсько – Азовське виробничо – експлуатаційне Управління морських шляхів», який не звільнений, але недопущений до роботи не узгоджується з способами захисту, встановленими ч.2 ст.16 ЦК України. Очевидно, що обраний засіб юридичного захисту не відповідає змісту порушеного права, характеру та наслідкам порушення.
Відповідно до п.п.2,3,16,18 Положення «Про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу», затверджене Постановою КМ України від 19 березня 1993 року №203, наймання на роботу керівника підприємства, що є у державній власності, здійснюється шляхом укладання з ним контракту. Контракт може бути укладений на термін від 1 до 5 років. Контракт з керівництвом підприємства може бути розірваний на підставах, установлених чинним законодавством, а також передбачених у контракті. За 2 місяці до закінчення строку дії контракту він може бути за угодою сторін продовжений або укладений на новий чи інший строк. Ці положення повністю узгоджуються з п.п.6.7,7.1 контракту №22-ІІІ від 31.10.2006 року. Визначено, що підставою припинення дії Контракту є закінчення терміну його дії.(п.6.3)
Враховуючи, що за 2 місяця до закінчення дії контракту, сторони не уклали угоду щодо його продовження або укладення на новий строк, він припиняє свою дію 31.10.2009 року.
Відсутність на час ухвалення рішення наказу Міністра транспорту та зв’язку України про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, не є підставою для поновлення його на роботі, в розумінні, заявлених ним вимог.
Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи не містять доказів завдання моральної шкоди позивачу з боку відповідача.
Довід апеляційної скарги про те, що відповідач затримує видачу трудової книжки, у зв’язку з чим необхідно стягнути середній заробіток за весь час затримки не може бути прийнятий до уваги, оскільки таких вимог не було заявлено у суді першої інстанції і застосовуючи принцип диспозитивністі, відповідно, вони не можуть бути предметом розгляду в суду апеляційної інстанції. Позивач не позбавлений можливості заявити відповідні позови у встановленому законом порядку.
Інших доводів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 307, п.3 ч.1 ст.309 , 314, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 27 серпня 2010 року – змінити.
Стягнути з Міністерства транспорту та зв’язку України на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої середньої заробітної плати із компенсацією за невикористану відпустку – 20972,57 гривень.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Погорєлова С.О.
Судді: Сидоренко І.П.
Цюра Т.В.