Справа  №  2-а-7/11  

          ПОСТАНОВА

          ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          17 січня  2011 року                                                                                              м.Ніжин                                   

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської  області в складі

головуючої - судді Діденко О.П.,

при секретарях  Павленко О.В., Козир Г.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Ніжині Чернігівської області про визнання незаконними дій  та зобов»язання вчинити певні дії,  

в с т а н о в и в:

      16.11.2010 року позивач ОСОБА_1  звернулась  до суду з позовом, у якому зазначила,  що   постановою відділення виконавчої  дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Ніжині Чернігівської області (далі –відповідача) від 07.09.2005 року № 2022 її матері ОСОБА_2  було призначено одноразову допомогу, строк виплати якої  встановлено 23.10.2005 року,  та з 17.01.2004 року  щомісячну  страхову виплату, як непрацездатній особі, у зв»язку зі смертю внаслідок нещасного випадку на виробництві її сина ОСОБА_3, а постановою відповідача від 08.09.2005 року  № 2034  страхові виплати було призупинено до надання потерпілим належним чином оформлених документів, які  надають право на страхові виплати.

ІНФОРМАЦІЯ_1  її мати ОСОБА_2  померла, не одержавши  призначених їй страхових виплат, як вважає, з вини відповідача, так як останнім  не була скасована  постанова від 08.09.2005 року  № 2034 про  призупинення страхових виплат. Позивачка зазначила, що вона є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері, спадщину  прийняла, так як протягом шестимісячного строку  з дня відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, але не може її одержати, так як відповідач не підтвердив нотаріусу наявність невиплачених її матері ОСОБА_2 страхових виплат, у зв»язку з чим нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину.

До відповідача  з заявами про передачу їй страхових виплат  вона зверталась 12.08.2010 року та 21.10.2010 року, але  листом від 25.10.2010 року  їй  відмовлено  з тих підстав, що  нею не підтверджено право на успадкування невиплачених ОСОБА_2  страхових сум і  так як на підставі довідки Черняхівської сільської ради від 26.05.2004 року у померлого ОСОБА_3, крім матері ОСОБА_2, інших членів сім»ї не було, то    особова справа  ОСОБА_3закрита.  

Вважає, що  її права порушені, тому просила визнати  дії  відповідача  щодо невиплати їй, як  спадкоємцю,  страхових сум, які належали її матері  ОСОБА_2, незаконними та зобов»язати відповідача провести виплату їй страхових сум, призначених постановою  від 07.09.2005 року № 2022 її матері ОСОБА_2 і невиплачених  за період з 17.01.2004 року  по 19.12.2006 року, з врахуванням компенсації за несвоєчасну виплату  страхових сум, починаючи з 21.10.2007 року та індексації.

У судовому засіданні  позивач  ОСОБА_1та її представник  ОСОБА_4  позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити із зазначених у позові підстав, давши пояснення, аналогічні   обставинам справи, викладеним у позові.

Представник  відповідача Ярмак В.В.  позовні вимоги не визнала та пояснила, що  мати позивачки ОСОБА_2 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1  права на  страхові виплати не мала, так як  постановою відповідача від 08.09.2005 року  № 2034  страхові виплати було призупинено, і   підстави для   відновлення   виплат настали після  смерті ОСОБА_2 – після набрання  законної сили рішенням господарського суду Чернігівської області від 10.09.2007 року, яким  у задоволенні    позову  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Ніжині Чернігівської області  до територіального управління  Держгірпромнагляду по Чернігівській області  про визнання недійсним та скасування акта про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, складеного за результатами розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком ОСОБА_3, відмовлено з тих підстав, що   Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не належить до числа осіб, яким надано право оспорювати зміст актів зазначених форм. Але так як  спадкоємців після смерті  ОСОБА_2 не було, то особову справу ОСОБА_3закрито.  Що 25.10.2010 року позивачці  відмовлено у виплаті страхових сум через відсутність свідоцтва про право на спадщину.

     Заслухавши пояснення  позивачки та її представника, представника  відповідача,  дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.

                Як убачається з копії постанови від 07.09.2005 року № 2022  на а.с.8,  на яку посилається позивачка, її матері ОСОБА_2 відповідачем   було призначено одноразову допомогу у розмірі  12307,80 грн., строк виплати якої  встановлено 23.10.2005 року,  та з 17.01.2004 року і довічно - щомісячну  страхову виплату у розмірі 51,28 грн. як непрацездатній особі, у зв»язку зі смертю внаслідок нещасного випадку на виробництві її сина ОСОБА_3

         З копії постанови  відповідача від 08.09.2005 року  № 2034 «Про затримання раніше призначеної страхової виплати» на а.с.63 убачається, що  виплату зазначених страхових сум ОСОБА_2 було призупинено до надання потерпілим належним чином оформлених документів, які надають право на страхові виплати,  і  з  пояснення позивачки ОСОБА_1 зазначена постанова при житті її матір»ю ОСОБА_2  не оскаржувалася, як і не оскаржувалася в подальшому  нею, як спадкоємцем за законом після смерті матері.  Поясненням представника відповідача  підтверджується, що постанова про відновлення страхових виплат  матері позивачки  ОСОБА_1 - ОСОБА_2  не виносилася.  Постановою відповідача від  24.09.2007 року № 2439, копія якої  на а.с.62, підтверджується, що  особову справу ОСОБА_3 у зв»язку зі смертю  ОСОБА_2 закрито  і підставою для закриття справи зазначено  повідомлення  відділу РАЦС Ніжинського міськрайонного управління  юстиції про смерть ОСОБА_2, тобто, справу закрито без  витребування від нотаріуса відомостей щодо  того, чи заводилася спадкова справа  до майна померлої ОСОБА_2, тобто,  без з»ясування питання наявності спадкоємців, як і без  з»ясування питання  наявності у ОСОБА_2 членів сім»ї.

Це в той час, як відповідно до ст.40  Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23.09.1999 року № 1105 (далі  Закон України № 1105) належні суми страхових виплат, що з вини фонду  соціального страхування від нещасних випадків не були  своєчасно виплачені особам, які  мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються  членам їх сімей, а в разі  їх відсутності –включаються до складу спадщини. Але й постанова про  закриття особової справи ОСОБА_3 у зв»язку зі смертю  ОСОБА_2 позивачкою ОСОБА_1, як спадкоємцем за законом, не оскаржувалася також.

         Як  зазначила позивачка та як убачається з копії  довідки  Черняхівської сільської ради від 06.05.2009 року на а.с.34,   вона членом сім»ї  ОСОБА_2  не була, оскільки на час смерті останньої  проживала за різними з нею адресами.  Копією заяви ОСОБА_1, поданої  нотаріусу  12.02.2007 року,  що  на а.с.23,  та   копіями свідоцтв про право на спадщину за законом, виданими на ім»я позивачки  після смерті ОСОБА_2 на  земельні ділянки та на грошові вклади (а.с.42-44),  підтверджується  прийняття нею спадщини  після смерті   ОСОБА_2  Як зазначено вище,  у разі відсутності членів сімей у осіб,  страхові виплати включаються до складу спадщини,  і оформлення права на спадщину здійснюється на підставі ст.1296   ЦК України шляхом  одержання свідоцтва про право на спадщину, яке може бути  єдиною підставою для виплати  відповідачем  позивачці  страхових виплат, призначених її матері ОСОБА_2   Як убачається з копії спадкової справи,  заведеної Ніжинською районною державною нотаріальною конторою  до майна померлої ОСОБА_2  (а.с.23-51),  свідоцтво про право на спадщину за законом  на страхові виплати на ім»я позивачки    нотаріусом не видавалося і  відмова   у видачі свідоцтва про право на спадщину –на страхові виплати нотаріусом не  виносилася також.  Оскільки позивачкою  як постанова відповідача від 08.09.2005 року  № 2034 «Про затримання раніше призначеної страхової виплати», так і постанова про   закриття особової справи ОСОБА_3 у зв»язку зі смертю  ОСОБА_2 від 24.09.2007 року № 2439 не оскаржувалися і  на даний час  вони не скасовані, нотаріусом  свідоцтво про право на спадщину на страхові виплати  позивачці не видавалося і відмова  у його видачі з зазначенням підстав  не  виносилася, то  суд вважає, що листом відповідача від 25.10.2010 року  № 09/1533  у виплаті позивачці зазначених страхових сум  з посиланням на відсутність  підтвердження права на спадкування  відмовлено на законній підставі, тобто,   відповідно до  ч.2 ст.71 КАС України  відповідачем, як суб»єктом владних повноважень,  на якого покладається обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти позову,  правомірність своїх дій доведена,  а позивачем відповідно до  ст.71 ч.1 КАС України  ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, не доведені, тому у задоволенні позову  у повному обсязі слід відмовити.

                             Керуючись ст.ст. 71, 72, 158-163  Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

п о с т а н о в и в:

          У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Ніжині Чернігівської області про визнання незаконними дій   щодо невиплати їй, як  спадкоємцю після смерті  19 грудня 2006 року її матері  ОСОБА_2   належних останній та не виплачених  страхових сум та  про зобов»язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Ніжині Чернігівської області провести виплату їй страхових сум, призначених постановою  від 07.09.2005 року № 2022 її матері ОСОБА_2 і невиплачених  за період з 17.01.2004 року  по 19.12.2006 року, з врахуванням компенсації за несвоєчасну виплату  страхових сум, починаючи з 21.10.2007 року та індексації,  відмовити.

          На постанову може бути подана апеляційна скарга  до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області  протягом десяти днів з дня її проголошення.

               Суддя Ніжинського

                 міськрайонного суду                                                       О.П. Діденко