Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 28 грудня 2010 р.                                                             справа № 2а-25276/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:   

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Михайлик А.С.

при секретарі          Гончар О.О

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу                                                                      

за позовом                                          Закритого акціонерного товариства

                                                           «Виробниче об’єднання «Конті»

до                                                   Східної митниці

                                                           Головного управління Державного казначейства України

                                                            в Донецькій області

про           визнання протиправними дій Східної митниці у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000006/0/000140 від 24.02.2010 року, визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України № 700000006/0/000140 від 24.02.2010 року, визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів № 700000006/2010/000160/1 від 24.02.2010 року, стягнення з Державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «Конті» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 17 290,36 грн., шляхом зарахування її на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «Конті» (код за ЄДРПОУ 25112243) № 26009015110459 в АТ «Укрексімбанк», МФО 334817.

За участю:

від позивача:                                         Перешивайло О.О. (за дов. № 133/11 від 04.08. 2010 року)          

від першого відповідача:                     Головін О.М. (за дов. № 23/616 від 04.10. 2010 року)

від другого відповідача:                    не з’явився

Закрите акціонерне товариство «Виробниче об’єднання «Конті» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Східної митниці, Головного управління державного казначейства в Донецькій області про визнання протиправними дій органу владних повноважень, визнання недійсними карток відмови та рішень органу владних повноважень, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 1 041 347,64 гривень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року провадження у справі №  2а-23439/10/0570 відкрито.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2010 року роз’єднано у самостійні провадження позовні вимоги в адміністративній справі № 2а-23439/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ» до Східної митниці, Головного управління державного казначейства в Донецькій області про визнання протиправними дій органу владних повноважень, визнання недійсними карток відмови та рішень органу владних повноважень, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 1 041 347,64 гривень.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями адміністративна справа № 2а-25276/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «Конті» до Східної митниці, Головного управління державного казначейства в Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000006/0/000140 від 24.02.2010 року, визнання недійсним рішення про визначення митної вартості товарів № 700000006/2010/000160/1 від 24.02.2010 року стягнення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 17290,36 гривень, шляхом зарахування її на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ» (код за ЄДРПОУ 25112243) № 26009015110459 в АТ «Укрексімбанк» МФО 334817 передана для розгляду судді Михайлик А.С.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував наступним. 23 лютого 2010 року позивач через свого митного брокера – ЗАТ «Укрсервіс» надав до першого відповідача декларацію митної вартості на ввезений ним на митну територію України товар – какао масло «PPP NON-DEO BLOCKS» кондитерської промисловості виробництва Кот Д`івуар з метою оформлення товару в режимі «Імпорт-40» (випуск у вільний обіг) у кількості 10 000 кг. за ціною 7228,00 доларів США за 1000 кг. Загальна митна вартість була визначена позивачем на рівні 72280,00 доларів США або 577 538,88 гривень. Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару ЗАТ «Укрсервіс» був наданий пакет документів: контракт № ТР-95 від 14.01.2010 року, укладений між Компанією «GRACOMAR S.L.» (продавець) та ЗАТ «ВО «Конті» (покупець); комерційний інвойс: 20100114/ТР/95 від 14.01.2010 року; сертифікат про походження товару № ЕЕ 145284 від 14.01.2010 року; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 360 від 22.02.2010 року щодо вартості товару. Проте, Східною митницею (першим відповідачем) було відмовлено позивачу в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів  і транспортних засобів  через митний кордон України, про що  видано картку відмови №  700000006/0/000140 від 24.02.2010 року. 24 лютого 2010 року митним органом було прийнято рішення № 700000006/2010/000160/1 про визначення митної вартості товару, яким було відкориговано визначену позивачем митну вартість вантажу, заявленого до митного оформлення із застосуванням третього методу визначення митної вартості (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), встановивши ціну на товар  на рівні 8310,00 доларів США за 1000 кг., що склало 83100,00 доларів США. З метою недопущення простою виробництва та виникнення збитків позивач збільшив вартість заявленого до розмитнення товару та надав до митного органу нову ВМД № 700000012/2010/002246 із визначенням митної вартості товару, виходячи із ціни 8,31 доларів США за 1 кг.

В наданому позові позивач, посилаючись на достатність  наданих ним документів для визначення митної вартості ввезеного ним товару на митну територію України за першим методом  (за ціною угоди, імпортованих товарів) зауважував на тому, що митна вартість була визначена митним органом із порушенням статей 265-273 Митного кодексу України та є завищеною.  Визначення та наступна сплата обов’язкових при здійсненні митного оформлення платежів, виходячи із визначеної митним органом завищеної  митної вартості товару, як зазначав позивач,  призвели до сплати ним до бюджету зайвих коштів  в сумі 17290,36 грн. З огляду на наведене,   позивач просив стягнути з Державного бюджету України зайво сплачену позивачем суму коштів.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Перший відповідач – Східна митниця проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, надав письмові заперечення  № 11-23/12280 від 15 грудня 2010 року. В наданих до суду запереченнях перший відповідач, посилаючись на частину 2 статті 265 Митного кодексу України, якою передбачено право митного органу на перевірку достовірності заяв, документів чи декларацій, поданих для цілей визначення митної вартості зауважував на тому, що при перевірці правильності визначення позивачем митної вартості ввезеного ним товару, ним було встановлено невідповідність ціни товару даним Єдиної автоматизованої інформаційної системи  Державної митної служби, що  й стало приводом для витребування з позивача додаткових документів для визначення митної вартості.  Для підтвердження заявленої митної вартості декларанту позивача було запропоновано надати додаткові документи, але декларант відмовився від надання додаткових документів, через що митним органом було визначено митну вартість ввезеного позивачем товару на підставі наявних в нього відомостей. Застосування третього методу визначення митної вартості перший відповідач обґрунтовував недостатністю в митного органу інформації за для  застосування першого – другого методів визначення митної вартості.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав викладене в запереченнях, просив суд відмовити позивачу в задоволенні вимог в повному обсязі.

Другий відповідач – Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.  28 грудня 2010 року через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду другим відповідачем було надано заяву про  розгляду справи за відсутності представника Головного управління державного казначейства України в Донецькій області.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та першого  відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ

Позивач – Закрите акціонерне товариство «Виробниче об’єднання «Конті» є юридичною особою,  зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 25112243, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (арк. справи 119).

14 січня 2010 року між позивачем (покупець) та Компанією «GRACOMAR S.L.» (GRANADA COMERCIAL DE AROMAS SOCIETAD LIMITADA), Іспанія (продавець) був укладений контракт № ТР-95, за умовами якого Продавець продає, а Покупець покупає та сплачує: какао порошок алкалізований «Gerkens/Ivory Coast RS75» – 30 000 кг.; какао масло „PPP Non-deo Blocks” – 10 000 кг. Товар запаковано в вакуумні короби та мішки. Відгрузка товару буде проводитись зі складу АТ «Санкотранс», Хойдла, 4, Маарду, Естонія, за дорученням Cargill B.V., Cargill Cocoa, Веердийк 82, 1531 Вормер, Нідерланди, що діє за дорученням „GRACOMAR S.L.”, в січні – лютому 2010 року (арк. справи 60-65).

Згідно Контракту загальна вартість товару, що поставляється складає 180280,00 доларів США. Ціна товару – какао масло „PPP Non-deo Blocks” складає 7,228 доларів США за 1 кг.

Відповідно до п. 5 Контракту оплата здійснюється в доларах США на підставі пред’явленого рахунку (інвойсу) продавця. Покупець зобов’язаний провести 100% оплату за товар шляхом банківського переводу на валютний рахунок продавця протягом 90 днів з моменту поставки.

Згідно пункту 6 Контракту передбачено, що товар поставляється на умовах Incoterms – 2000: DDU Макеевка (пер. Трочинського, 22, м. Макіївка), Україна (Incoterms – 2000).

Кількість товару повинна відповідати кількості, зазначеної в транспортній накладній. Прийомка за якістю здійснюється згідно сертифікатам якості виробника та умовам, передбаченим Контрактом на складі покупця в місті Макіївка, Україна.

20 грудня 2005 року між ЗАТ «Укрсервіс» (Брокер) та ЗАТ «Виробниче об’єднання «Конті» (Клієнт) був укладений договір доручення № 1740-04.3 на надання митних брокерських послуг. Відповідно до змісту вказаного договору Клієнт доручає, а Брокер зобов’язується здійснювати від імені та за рахунок Клієнта на підставі зазначеного договору дії, направлені на виникнення, припинення та зміну прав та обов’язків Клієнта у сфері митного оформлення товарів, в тому числі, декларування товарів (арк. справи 45-47).

Додатковою угодою від 29 грудня 2009 року до договору на надання митних брокерських послуг № 1740-04.3 від 20 грудня 2005 року був продовжений строк дії угоди на надання митних брокерських послуг до 31 серпня 2010 року (арк. справи 59).

Відповідальною особою за здійснення митного оформлення товару ЗАТ «Виробниче об’єднання «Конті» призначено декларанта ЗАТ „УКРСЕРВІС” Позднякову А.А.

23 лютого 2010 року позивач з метою здійснення митного оформлення товару, що надійшов на його адресу за умовами контракту № ТР-95 від 14.01.2010 року, надав митному органу пакет документів для здійснення митного оформлення, у тому числі декларацію митної вартості № 700000012/2010/002147 (арк. справи 71-72), контракт № ТР-95 від 14.01.2010 року, комерційний інвойс № 20100114/ТР/95 від 14.01.2010 року (арк. справи 68), сертифікат про походження товару № ЕЕ 145284 від 14.01.2010 року; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 360 від 22.02.2010 щодо вартості товару. Митну вартість позивачем було визначено на рівні 577 538,88 грн. (курс валюти  7,9903) за першим методом визначення митної вартості. Виходячи із визначеної позивачем митної вартості, сума митних платежів складала 115 503,44 грн.

23 лютого 2010 року в декларації митної вартості № 700000012/2010/002147 митним органом було здійснено відмітку про необхідність надання позивачем додаткових документів для визначення митної вартості товару: договір з третіми особами; рахунки про здійснення платежів на користь третіх осіб; калькуляцію фірми виробника товару; прас-листи фірми-виробника товару; копію ВМД країни відправника; інформацію зовнішньоторгівельних та біржових організацій про вартість товару та сировини.

23 лютого 2010 року декларант позивача був ознайомлений із необхідністю надання додаткових документів, про що свідчить його підпис на зворотному боці декларації митної вартості. Проте, надати додаткові документи декларант позивача відмовився та зазначив, що вважає надання додатково зазначених митним органом документів недоцільним.

Крім того, позивачем до Східної митниці було надано лист № 678/11/246 від 23.02.2010 року, в якому викладені підстави, з посиланням на норми чинного законодавства України, які підтверджують правильність та доведеність заявленої митної вартості товару – какао масло „PPP Non-deo Blocks” для кондитерської промисловості. Зазначеним листом позивач наголошував на тому, що надані декларантом документи є повними та пропонував першому відповідачу виконати обов’язок з прийняття декларації митної вартості.

У зв’язку із відмовою позивача надати додаткові документи на підтвердження правильності визначення ним митної вартості, першим відповідачем 24 лютого 2010 року було прийнято картку відмови № 700000006/0/000140 (арк. справи 75), якою було відмовлено позивачу у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон.

24 лютого 2010 року відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 700000006/2010/000160/1 (арк. справи 76), яким перший відповідач самостійно визначив митну вартість товарів, що надійшли на адресу позивача, із застосуванням третього методу,  внаслідок чого визначена позивачем митна вартість товару збільшилася до 83100,00 доларів США грн. за 10 000 кг.

25 лютого 2010 року позивачем було здійснено митне оформлення ввезеного ним товару «Какао масло «PPP Non-deo Blocks» – 10 000 кг.» (арк. справи 77-78), митна вартість якого була визначена позивачем із врахуванням прийнятого Східною митницею рішення про визначення митної вартості № 700000006/2010/000160/1.

Сума митних платежів була сплачена позивачем у розмірі 132793,80 грн., що підтверджується штампом «Сплачено» від 25 лютого 2010 року, наявним на вантажно-митній декларації № 700000012/2010/002246 (арк. справи 79).

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначені Митним кодексом України.   

Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. За приписами п. 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого  Постановою Кабінету Міністрів України № 339 від  9 квітня 2008 року, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 1766 від 20 грудня 2006 року; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено або наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Відповідно до статті 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Згідно статті  88 Митного Кодексу України до обов’язків декларанта віднесені наступні: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Статтею  45 Митного кодексу України встановлений обов’язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України (далі - товари), подання декларантом відомостей для її підтвердження визначені Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766.

Відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку для заявлення митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до статті 267 Митного кодексу України подається декларація митної вартості за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766.

Пунктом 7 Порядку передбачений обов’язок декларанта для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів подати до митного органу наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

З урахуванням зазначених вимог, 23 лютого 2010 року позивач з метою здійснення митного оформлення товару, що надійшов на його адресу за умовами контракту № ТР-95 від 14.01.2010 року, надав митному органу пакет документів для здійснення митного оформлення, у тому числі декларацію митної вартості № 700000012/2010/002147 (арк. справи 71-72), контракт № ТР-95 від 14.01.2010 року, комерційний інвойс № 20100114/ТР/95 від 14.01.2010 року (арк. справи 68), сертифікат про походження товару № ЕЕ 145284 від 14.01.2010 року; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 360 від 22.02.2010 щодо вартості товару.

Зазначені документи повністю відповідали вимогам, передбаченим Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.

Зважаючи на наведене, позивачем були виконані вимоги пункту 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766.

Щодо доводів першого відповідача про необхідність витребування додаткових документів суд зазначає наступне.

Між позивачем та Компанією „GRACOMAR S.L.” укладено прямий контракт, відповідно до якого поставка товару здійснюється на умовах DDU Макіївка (Інкотермс 2000) на склад Покупця (позивача), при цьому компанія-продавець несе всі витрати та ризики, пов’язані із доставкою товару до зазначеного місця, тому жодних договорів з третіми особами, що пов’язані з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначалась, позивачем не укладалось.

Згідно вимог п. 4-1 Переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон, затвердженого постановою КМУ від 01.02.2006 № 80 надання експортної декларації країни відправлення чи копії ВМД, оформленої в попередньому експорту митному режимі країни, в якості обов’язкового документу для проведення митного оформлення товару не передбачається.

Висновки будь-яких спеціалізованих установ чи біржових організацій про вартість товару, інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій, відповідно до Переліку № 80, не належить до документів, обов’язкових для подання до здійснення митного оформлення товару. Отже, зазначені документи при поданні декларації витребовуються лише у разі неможливості встановлення вартості товару відповідно до першого методу.

Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначені положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року, якою затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.

Право митного органу на витребування додаткових документів, за приписом  пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України  № 1766 від 20 грудня 2006 року обмежено лише переліком зазначених документів у декларації митної вартості. Відповідно до п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Першим відповідачем зазначається про неподання позивачем повного переліку документів, передбачених саме п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п.11 цього Порядку для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів. Таким чином перелік визначених цим пунктом документів не є вичерпним, або таким, що визначає документи, відсутність хоча б одного з яких є обов’язковою передумовою для неможливості визначення митної  вартості товарів за ціною договору.

Крім того, протягом судового розгляду справи представником першого відповідача не було зазначено, яка саме інформація мала бути ним отримана з витребуваних від позивача документів та яким чином зазначена інформація має вплинути на визначену позивачем митну вартість товару.

Основні засади визначення митної вартості товарів врегульовані розділом 10 Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами з митної справи.

Відповідно до статті 259 Митного Кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх  ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 266 Митного Кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1.          за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2.          за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3.          за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4.          на основі віднімання вартості;

5.          на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6.          резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1 – 5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 267 Митного Кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

1) витрати, понесені покупцем у вигляді комісійної та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;  вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті у вигляді сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;  інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;  

3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.  

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Крім  того, відповідно до пункту 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766, для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також: або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства; або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Відповідно до ст. 264 Митного Кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов’язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вже зазначалося, між позивачем та Компанією „GRACOMAR S.L.” укладено прямий контракт, відповідно до якого поставка товару здійснюється на умовах DDU Макіївка (Інкотермс 2000) на склад Покупця (позивача), при цьому компанія-продавець несе всі витрати та ризики, пов’язані із доставкою товару до зазначеного місця, тому жодних договорів з третіми особами, що пов’язані з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначалась, позивачем не укладалось.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист Компанії «GRACOMAR S.L.» № 22/12.10 від 22.12.2010 року, в якому зазначається, що до складу ціни товару «какао масло «PPP Non-deo Blocks», поставленого на умовах контракту № ТР-95 від 14.01.2010 року були включені всі витрати, понесені продавцем до моменту поставки товару на склад у м. Макіївка, Україна, у зв’язку із виконанням контрактних зобов’язань, а саме: витрати на придбання товару; витрати щодо транспортування товару до м. Макіївка, Україна; витрати на митне оформлення експорту товару; витрати щодо зберігання товару на складі АТ «Санкотранс» в м. Маарду, Естонія та інші витрати, пов’язані з виконанням зобов’язань щодо поставки товару на склад ЗАТ «ВО «Конті» (арк. справи 190).

До того ж, в судовому засіданні представником першого відповідача не було зазначено, які саме витрати, що впливають на визначення митної вартості за першим методом, не були включені позивачем до митної вартості ввезеного товару.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про недоведеність першим відповідачем надання декларантом недостовірних доказів щодо визначення митної вартості ввезеного товару.  Посилання митного органу в якості підстави витребування додаткових документів на заниження митної вартості у порівнянні з цінами на подібні товари є необґрунтованим, оскільки позивачем були надані всі передбачені законодавством документи, що надають можливість визначити вартість зазначеного в декларації товару.

За таких обставин, першим відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті декларації митної вартості, прийнято рішення про визначення митної вартості товарів за третім методом та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Відповідно до пункту 17 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766,  рішення про визначення митної вартості товарів може бути оскаржено декларантом до митного органу вищого рівня та/або суду.

Відповідно до п.1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 №25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за №64/11938, надміру сплачені митні та інші платежі – сума коштів, що з різних причин внесена понад розмір, установлений законодавством.

Оскільки, як встановлено вище, позивачем фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів, визначеної всупереч положенням чинного законодавства за третім методом, в той час як належною митною вартістю таких товарів була вартість, визначена за першим методом (ціною договору), ЗАТ «Виробниче об’єднання «Конті» сплачені до бюджету кошти в розмірі більшому, ніж встановлено законодавством.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку за контрактом № ТР-95 від 14.01.2010 року, наданого позивачем, сума надмірно сплаченого податку на додану вартість складає 17290,36 грн. (арк. справи 40-43).

Відповідно до пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви про повернення надмірно стягнутих податків, зборів (обов’язкових платежів) можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати.

Відповідно до п.6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2008 № 609, повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства.  

За таких обставин вимога про стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 17290,36 гривень підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Східною митницею не доведена правомірність відмови у прийнятті наданої позивачем вантажної митної декларації та обчислення митної вартості товарів за третім методом. Отже, перший відповідач неправомірно визначив митну вартість ввезеного товару із застосуванням третього методу та неправомірно витребував додаткові документи з Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «Конті», що дозволяли б визначити митну вартість ввезеного товару із застосуванням першого методу (ціни договору).

Отже, із врахуванням вищевикладеного та на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «Конті» підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

          Оскільки судом задоволені вимоги Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «Конті», сума сплаченого судового збору у розмірі 176,31 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України.

З огляду на зазначене та керуючись  статтями 40, 54, 72, 81, 86, 88, 264-273 Митного кодексу України, положеннями Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України № 339 від  9 квітня 2008 року, Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження,  затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року, постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 01 лютого 2006 року, якою затверджений Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, положеннями,Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Державної митної служби України  № 230 від 17 березня 2008 року, Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України  № 1227 від 12 грудня 2005 року та керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «Конті» до Східної митниці, Головного управління державного казначейства в Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000006/0/000140 від 24.02.2010 року, визнання недійсним рішення про визначення митної вартості товарів № 700000006/2010/000160/1 від 24.02.2010 року стягнення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 17290,36 гривень, шляхом зарахування її на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ» (код за ЄДРПОУ 25112243) № 26009015110459 в АТ «Укрексімбанк» МФО 334817 задовольнити.

Визнати протиправними дії Східної митниці щодо видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000006/0/000140 від 24.02.2010 року.

Визнати недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000006/0/000140 від 24.02.2010 року.

Визнати недійсним рішення про визначення митної вартості товарів № 700000006/2010/000160/1 від 24.02.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «Конті» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 17290,36 гривень (сімнадцять тисяч двісті дев’яносто гривень 36 копійок), шляхом зарахування її на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ» (код за ЄДРПОУ 25112243) № 26009015110459 в АТ «Укрексімбанк» МФО 334817.

Стягнути з державного Бюджету України суму сплаченого судового збору у розмірі 176,31 гривень (сто сімдесят шість гривень 31 копійка).

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 28 грудня 2010 року.

Повний текст постанови складений 04 січня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                      Михайлик А.С.