Судове рішення #13127915


  

Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  



П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   

 22 листопада 2010 р.                                                                       справа № 2а-21128/10/0570


Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17


час прийняття постанови:  10:45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  < Довідник > 

при секретарі                                                  Кішенковій Г.О.

за участю:

представників позивача:

Коростильова С.В. (за довіреністю від 15.12.2009 року),

Романенка О.М. (за довіреністю від 11.01.2010 року);

представників відповідачів:

Відкрите акціонерне товариство «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» - Непоп О.І. (12.01.2010 року);

Закрите акціонерне товариство «Візаві»:

Беро А.Л. (за довіреністю від 11.01.2010 року),

Жаркова О.Г. (за довіреністю від 12.01.2010 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області до Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» та Закритого акціонерного товариства «Візаві» про стягнення у доход держави коштів, одержаних за правочином, вчиненим з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2010 року Державна податкова інспекція у м.Краматорську Донецької області звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» та Закритого акціонерного товариства «Візаві», в якому просила стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» на користь Закритого акціонерного товариства «Візаві» суми орендної плати у розмірі 10400000,00  грн. та стягнути з Закритого акціонерного товариства «Візаві» в дохід держави суми орендної плати у розмірі 10400000,00 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначає, що в ході позапланової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2010 року встановлено, що відповідно до угоди фінансового лізингу №351 від 19.06.1998 року Відкрите акціонерне товариство «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева»  передало у фінансовий лізинг Закритому акціонерному товариству «Візаві» більше 200 найменувань основних засобів (без переходу права власності Закритому акціонерному товариству «Візаві»), в тому числі піч №4 доменного цеху на період з 1998 року по 2016 рік. Згідно з додатком від 26.12.2007 року до Порядку використання обладнання, переданого в лізинг, Закрите акціонерне товариство «Візаві» передало в оренду Відкритому акціонерному товариству «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» піч №4 доменного цеху з щомісячною орендною платою у розмірі 1600000,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість). Таким чином, за період з 01.01.1998 року по 01.06.2010 року орендна плата Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» за свою власність (піч №4 доменного цеху) нарахована та віднесена на балансові збитки підприємства у сумі розміром 219999999,1 грн. без податку на додану вартість. За даними банківських документів із загальної суми нарахованої орендної плати підприємством сплачено на розрахунковий рахунок Закритого акціонерного товариства «Візаві» 10141935,48 грн.

Перевіркою встановлено, що відповідачами за даний період оренди печі №4 доменного цеху не складалися щомісячні акти наданих послуг, а виставлялися лише рахунки.

Посилається на положення Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 року №723/97-ВР відповідно до якого, не передбачено господарської операції з передачі в оренду об’єктів лізингу лізингоодержувачем назад лізингодавцю.

На думку позивача, зазначене свідчить, що дана операція по передачі в оренду Відкритому акціонерному товариству «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» власних основних засобів за орендну плату в розмірі 1600000 грн. в місяць направлена на отримання Відкритим акціонерним товариством «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» збитків у господарській діяльності за період з 01.01.1998 року по 01.06.2010 року у сумі розміром 219999999,1 грн. Станом на 15.06.2010 року сума даної орендної плати облікована як кредиторська заборгованість Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» перед Закритим акціонерним товариством «Візаві». За період оренди підприємством безпідставно сплачено Закритому акціонерному товариству «Візаві» 10141935,48 грн.

Зазначає, що дана угода не переслідувала мети здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку, як того вимагає п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а навпаки призвела до збитковості підприємства.

Тому, посилаючись на положення статей 203, 208 та 228 Господарського кодексу України вважає зазначений правочин нікчемним і просить стягнути все одержане за ним відповідачами в дохід держави.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, наведених у позові та просили задовольнити позовні його позовні вимоги .

Представники відповідачів  в судовому засіданні заперечували проти позову, надали суду письмові заперечення та просили відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників позивача та першого відповідача,  дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» (Відповідач-1) є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером 00191187, є платником податку на прибуток, податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 001911805153, знаходиться на податковому обліку в ДПІ м.Краматорська Донецької області.

Закрите акціонерне товариство «Візаві» (Відповідач-2) є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером 24068600, є платником податку на прибуток, податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 240686005098, знаходиться на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку.

Державною податковою інспекцією у м.Краматорську Донецької області (далі по тексту – ДПІ у м.Краматорську)  у період з 04.06.2010 року по 02.07.2010 року проведено позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з з 01.04.2005 року по 31.03.2010 року за результатами якої складено акт №1519/23-2-00191187 від 09.07.2010 року.

В ньому зазначено, що відповідно до угоди фінансового лізингу №351 від 19.06.1998 року Відкрите акціонерне товариство «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева»  передало у фінансовий лізинг Закритому акціонерному товариству «Візаві» більше 200 найменувань основних засобів (без переходу права власності Закритому акціонерному товариству «Візаві»), в тому числі піч №4 доменного цеху на період з 1998 року по 2016 рік. Згідно з додатком від 26.12.2007 року до Порядку використання обладнання, переданого в лізинг, Закрите акціонерне товариство «Візаві» передало в оренду Відкритому акціонерному товариству «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» піч №4 доменного цеху з щомісячною орендною платою у розмірі 1600000,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість). Таким чином, за період з 01.01.1998 року по 01.06.2010 року орендна плата Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» за свою власність (піч №4 доменного цеху) нарахована та віднесена на балансові збитки підприємства у сумі розміром 219999999,1 грн. без податку на додану вартість. За даними банківських документів із загальної суми нарахованої орендної плати підприємством сплачено на розрахунковий рахунок Закритого акціонерного товариства «Візаві» 10141935,48 грн. Витрати по оренді печі №4 підприємство не відносило до складу валових витрат в податковому обліку та не формувало податкового кредиту. Відкритим акціонерним товариством «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» та Закритим акціонерним товариством «Візаві», за даний період оренди печі №4 доменного цеху, не складалися щомісячні акти наданих послуг, а виставлялися лише рахунки.

В акті перевірки №1519/23-2-00191187 від 09.07.2010 року вказано, що положеннями Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 року №723/97-ВР не передбачено господарські операції з передачі в оренду об’єктів лізингу лізингоодержувачем назад лізингодавцю, що свідчить про те, що дана операція по передачі в оренду Відкритому акціонерному товариству «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» власних основних засобів за орендну плату в розмірі 1600000 грн. в місяць направлена на отримання Відкритим акціонерним товариством «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» збитків у господарській діяльності за період з 01.01.1998 року по 01.06.2010 року у сумі розміром 219999999,1 грн. Станом на 15.06.2010 року сума даної орендної плати облікована як кредиторська заборгованість Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» перед Закритим акціонерним товариством «Візаві». За період оренди підприємством безпідставно сплачено Закритому акціонерному товариству «Візаві» 10141935,48 грн. А тому не переслідувала мети здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку, як того вимагає п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а навпаки призвела до збитковості підприємства.

Судом встановлено, що 19 червня 1998 року між Відкритим акціонерним товариством «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» (Лізингодавець) та Закритим акціонерним товариством «Візаві» (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №351 (далі по тексу – Договір №351) на виконання умов якого, Лізингодавець передав, а Лізингоотримувач отримав в платне користування на умовах фінансового лізингу об’єкт лізингу на строк – з моменту передачі об’єкта лізингу Лізингоотримувачу до 2016 року.

Об’єктом лізингу відповідно до п.2.1 Договору №351 є рухоме та нерухоме майно,яке є основними фондами та перераховане в Додатку №1 до даного договору.

Відповідно до Додатку №1 до Договору №351 Відкрите акціонерне товариство «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» (далі по тексту – ВАТ «КМЗ імені Куйбишева») передало в фінансовий лізинг Закритому акціонерному товариству «Візаві» (далі по тексту – ЗАТ «Візаві») 287 одиниць основних засобів, в тому числі доменну піч №4 об’ємом 1033 м.куб. (інвентарний номер – 420-1) доменного цеху.

Пунктом 5.3 Договору №351 визначено, що розмір лізингових платежів та строки їх сплати встановлюються в Додатку №2 до даного договору «Розрахунок лізингових платежів та графік їх сплати». Лізинговий платіж за об’єкти лізингу відповідно до Додатку №2 до Договору №351 складає 5378216,66 грн.

Об’єкт лізингу без переходу права власності взято на облік ЗАТ «Візаві».

24 червня 1998 року між ЗАТ «Візаві» та ВАТ «КМЗ імені Куйбишева» укладено Додаткову угоду до договору фінансового лізингу №351 від 19.06.1998 року відповідно до умов якої, пунктом 2 передбачено можливість тимчасового використання ВАТ «КМЗ імені Куйбишева» за згодою ЗАТ «Візаві» частини майна для вирішення власних виробничих потреб. Порядок та умови використання обумовлювались окремо.

26 грудня 2007 року ЗАТ «Візаві» та ВАТ «КМЗ імені Куйбишева» узгоджено та підписано Порядок використання обладнання до Додаткової угоди від 24.06.1998 року до договору фінансового лізингу №351 від 19.06.1998 року (далі по тексту – Порядок використання обладнання), а саме: доменної печі №4 та допоміжного обладнання, ТЕЦ-ПВС, Допоміжного обладнання «Мартенівського цеху», що перебуває у фінансовому лізингу ЗАТ «Візаві».

Згідно з вказаним Порядком використання обладнання строк його використання становить з місяці з моменту передачі обладнання. Передача здійснюється на підставі Акту прийому-передачі обладнання відповідно до Додатку №1. Розмір щомісячного платежу за використовуване обладнання визначається протоколом, виходячи із договірної ціни (Додаток «2).

Відповідно до Акту прийому-передачі від 26.12.2007 року ЗАТ «Візаві» передало до закінчення робіт по ремонту, налагодженню та модернізації об’єкту лізингу, а ВАТ «КМЗ імені Куйбишева» прийняло в тимчасове використання для вирішення власних виробничих потреб частину комплексу обладнання для доменного виробництва, зокрема, доменну піч №4 та допоміжне обладнання, ТЕЦ-ПВС, Допоміжне обладнання «Мартенівського цеху».

Протоколом узгодження договірної ціни від 26.12.2007 року, якиї є Додатком №2 до Додаткової угоди від 24.06.1998 року до договору фінансового лізингу №351 від 19.06.1998 року, визначено, що за тимчасове користування частиною обладнання для доменного виробництва сторонами встановлено щомісячну плату у сумі розміром 1600000,00 грн. (з врахуванням податку на додану вартість).

Надані представником ВАТ «КМЗ імені Куйбишева» та оглянуті в судовому засіданні платіжні доручення №2652 від 20.06.2008 року, №602 від 25.06.2008 року, №1609 від 20.01.2009 року, №1927 від 23.12.2009 року та виписки банківської установи, свідчать про виконання останнім зобов’язання по перерахуванню на користь ЗАТ «Візаві» плати за використання обладнання для доменного виробництва за Договором №351 та додатками до нього у сумі розміром 12141953,48 грн.

Проблемою даного спору є те, що позивач наполягає на тому, що зазначений правочин є нікчемними, оскільки вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, і є таким, що порушує публічний порядок; та доводить, що відповідачі мали на меті здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Відповідно до частини 2 статі 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 216 цього Кодексу визначає правові наслідки недійсності правочину, відповідно до частини 1 якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положеннями частини 1 статті 208 Господарського кодексу України визначено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Проаналізувавши спірний правочин, суд  дійшов висновку, що сам по собі правочин не є таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, і не порушує публічний порядок.

Суд зазначає, що визначальною ознакою правочину є те, що воно повинно спричиняти реальні зміни майнового стану сторін угоди, що має місце у спірних правовідносинах, підтверджується матеріалами справи та спростовує доводи позивача щодо відсутності настання реальних наслідків за спірним правочином.

Суд дійшов висновку, що у разі якщо дії відповідачів свідчать про їх добросовісність, а вчинена ними господарська операція не викликає сумніву в її реальності та відповідності дійсному економічному змісту, то підстави вважати такий правочин нікчемним немає.

Представник позивача в ході судового розгляду справи не пояснив, яким чином обраховано суму орендної плати у розмірі 10400000 грн., яку він просить стягнути з ВАТ «КМЗ імені Куйбишева» на користь ЗАТ «Візаві», а з останнього в дохід держави.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення.

Суд вважає, що позивачем умисел жодної із сторін, спрямований на досягнення мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, при вчиненні спірного правочину, не доведений. Витрати по оренді печі №4 ВАТ «КМЗ імені Куйбишева» не відносило до складу валових витрат в податковому обліку та не формувало податкового кредиту.

Доводи податкового органу  про те, що ВАТ «КМЗ імені Куйбишева» та ЗАТ «Візаві», за даний період оренди доменної печі №4, не складалися щомісячні акти наданих послуг, а виставлялися лише рахунки не є доказом нікчемності правочину, а може вплинути лише на формування валових витрат підприємства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позовних вимог Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області до Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» та Закритого акціонерного товариства «Візаві» про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» (код ЄДРПОУ 00191187, юридична адреса: 84303, Донецька область місто Краматорськ, вулиця Моріса Тореза, будинок 18) на користь Закритого акціонерного товариства «Візаві» (код ЄДРПОУ 24068600, юридична адреса: 83050, місто Донецьк, вулиця Щорса, будинок 26/а) суми орендної плати у розмірі 10400000 (десять мільйонів чотириста тисяч) грн. 00 (нуль) коп. та стягнення з Закритого акціонерного товариства «Візаві» (код ЄДРПОУ 24068600, юридична адреса: 83050, місто Донецьк, вулиця Щорса, будинок 26/а) в дохід держави суми орендної плати у розмірі 10400000 (десять мільйонів чотириста тисяч) грн. 00 (нуль) коп., - відмовити.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 22 листопада 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови буде виготовлено 27 листопада 2010 року.

                    

Суддя                                                                                                Фещук А.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація