Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 грудня 2010 р. справа № 2а-23251/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 09 год. 55 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Іванченкова А.С.
при секретарі Фенделєвій В.Є.,
за участю сторін:
від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю від 30 березня 2010 року,
від відповідача: Воронцова А.О., за довіреністю від 14 жовтня 2010 року,
від третьої особи : ОСОБА_3, за довіреністю від 19 жовтня 2010 року,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області
про визнання недійсним наказу № 56 від 28 травня 2010 року «Про скасування дозволу на виконання будівельних робіт»,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 (далі – позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (далі – відповідач, Інспекція) про визнання недійсним наказу № 56 від 28 травня 2010 року «Про скасування дозволу на виконання будівельних робіт».
В обґрунтування позову зазначила, що наказом відповідача № 56 від 28 травня 2010 року скасовано виданий дозвіл на виконання будівельних робіт від 30 грудня 2009 року № 09/1269 з реконструкції при переобладнанні та переплануванні квартири № НОМЕР_1 житлового будинку № НОМЕР_2 для розміщення аптеки з устроєм відокремленого входу, прибудовою тамбуру та відкритого ганку зі сходами по АДРЕСА_1. Оскаржуване рішення прийнято за результатами розгляду протесту прокуратури Донецької області від 17 травня 2010 року № 7/1-1898-10, а підставою скасування дозволу зазначено пункт 18 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1104, а саме: «видача або перереєстрація дозволу на виконання будівельних робіт з порушенням вимог законодавства». Вважала, що жодних вимог законодавства при підготовці та наданні до Інспекції необхідних для отримання дозволу документів нею не порушено, наданий пакет документів відповідачем визнаний достатнім для видачі дозволу, а відтак наказ про скасування дозволу незаконний. Просила суд визнати оскаржуваний наказ недійсним.
У судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні змісту позову, позовні вимоги просив задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, свою позицію виклав у письмових запереченнях від 02 листопада 2010 року № 7/5-03-5379. Зокрема зазначив, що прокуратурою Донецької області виявлені порушення вимог законодавства України при видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 30 грудня 2009 року № 09/1269, а саме положень статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій» та пункту 4 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до яких дозвіл видається за наявності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію. За результатами проведеною органами прокуратури перевірки дозвіл на виконання будівельних робіт від 30 грудня 2009 року № 09/1269 опротестований в порядку статті 20 Закону України «Про прокуратуру», протест прокурора Інспекцією розглянутий та винесено рішення про його скасування.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено прокуратуру Донецької області.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав суду письмові заперечення, зазначив, що перевірку законності видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 30 грудня 2009 року № 09/1269 проведено на підставі звернення громадянки ОСОБА_5, в межах повноважень, визначених положеннями Закону України «Про прокуратуру».
Суд, заслухавши представників позивача, відповідача, третьої особи, перевіривши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
20 лютого 2008 року рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради ОСОБА_4 дозволено переобладнання та перепланування квартири № НОМЕР_1 житлового будинку № НОМЕР_2 з улаштуванням окремого входу, прибудовою тамбуру та відкритого ганку зі сходами по АДРЕСА_1.
30 грудня 2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області позивачеві за № 09/1269 надано дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції при переобладнанні та переплануванні квартири № НОМЕР_1 житлового будинку № НОМЕР_2 з улаштуванням окремого входу, прибудовою тамбуру та відкритого ганку зі сходами по АДРЕСА_1.
14 квітня 2010 року до прокуратури Донецької області зі скаргою звернулась громадянка ОСОБА_5, в якій просила вжити заходів прокурорського реагування, а саме опротестувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 30 грудня 2009 року № 09/1269 з огляду на порушення законодавства з боку Інспекції при його видачі.
17 травня 2010 року за результатами проведеної перевірки доводів, викладених у скарзі ОСОБА_5, першим заступником прокурора Донецької області до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області внесено протест на дозвіл на виконання будівельних робіт № 09/1269 від 30 грудня 2010 року, який не є предметом оскарження у цій справі. У протесті зазначено про порушення вимог статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій» та пункту 4 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 30 вересня 2009 року.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Обов'язком органів прокуратури, серед іншого, є вжиття заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення (стаття 6 Закону України «Про прокуратуру»).
Згідно з положеннями статті 21 Закону України «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
Таким чином, під час перевірки фактів, викладених у зверненні ОСОБА_5, та вжитті заходів прокурорського реагування перший заступник прокурора Донецької області діяв в межах повноважень, та у спосіб, що визначені Законом України «Про прокуратуру».
28 травня 2010 року за результатами розгляду протесту прокуратури Донецької області від 17 травня 2010 року наказом № 56 відповідачем скасований дозвіл на виконання будівельних робіт № 09/1269 від 30 грудня 2009 року з реконструкції при переобладнанні та переплануванні квартири № НОМЕР_1 житлового будинку № НОМЕР_2 з улаштуванням окремого входу, прибудовою тамбуру та відкритого ганку зі сходами по АДРЕСА_1, наданий ОСОБА_4, з огляду на допущені під час його видачі порушення вимог пункту 4 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 30 вересня 2009 року.
Правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій встановлені Законом України «Про планування і забудову територій».
Відповідно до положень статті 24 цього Закону право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.
Згідно статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій» дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються, зокрема, документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію.
Розгляд заяви, прийняття рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт або про відмову у його наданні, видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт (або відмови в його наданні) здійснюються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю протягом місяця з дня реєстрації заяви.
Відмова у наданні дозволу на виконання будівельних робіт надається заявнику в письмовому вигляді з мотивованим обґрунтуванням.
Підставами для відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт є, зокрема, неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання такого дозволу.
Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути скасовано (анульовано) за рішенням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у разі, зокрема, видачі та перереєстрації дозволу на виконання будівельних робіт з порушенням вимог законодавства.
Наведені положення Закону України «Про планування і забудову територій» конкретизовані та кореспондуються із нормами постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1104 «Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт».
Відсутність будь-якого документу, який би засвідчував право власності чи користування земельною ділянкою у позивача, сторонами не заперечується, до Інспекції такий документ не надавався, а відтак дозвіл на виконання будівельних робіт № 09/1269 від 30 грудня 2009 року був наданий без дотримання вимог статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій» та обґрунтовано скасований оскаржуваним рішенням відповідача.
Згідно з вимогами частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктами 1, 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, відповідач довів суду законність оскаржуваного рішення, а відтак вимоги позивача необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання недійсним наказу № 56 від 28 травня 2010 року «Про скасування дозволу на виконання будівельних робіт» відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 грудня 2010 року в присутності представників позивача, відповідача та третьої особи. Постанова у повному обсязі складена 03 січня 2011 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Іванченков А. С.