Справа № 22-ц-31501/2011року Головуючий
Категорія: про самочинне будівництво (6) 1 інстанції – Глібко О.В.
Доповідач – Бородін М.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – судді Бородіна М.М.,
суддів Гальянової І.Г.
Ларенка В.І.
при секретарі: Сватенко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради, треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання права власності на самочинно побудовані нежитлові приміщення,-
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2009 року ОСОБА_4 звернулась у суд із позовом до Харківської міської ради про визнання права власності на самочинно побудовані нежитлові приміщення першого поверху №№ 21-1; 21-2; 21-3 у літ. «А-5» по АДРЕСА_1 загальною площею 43,6 м. кв., основною площею 42,0 м. кв., допоміжною площею 1,6 м.кв. з відокремленим входом.
В обґрунтування своїх вимог вона посилалась на те, що у листопаді 2007 року придбала за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням виконкому Харківської міської ради № 180 від 15.04.2009 року вищевказана квартира була переведена у нежиле приміщення, а ОСОБА_4 був наданий дозвіл на реконструкцію нежилого приміщення під офіс та магазин непродовольчих товарів.
Зазначила, що роботи з реконструкції виконувались з дотриманням будівельних, санітарних та протипожежних норм і правил, про що свідчить висновок ТОВ фірми «Віст» про можливість подальшої експлуатації спірної будівлі та переведення у нежитловий фонд з реконструкцією під офіс, магазин непродовольчих товарів з улаштуванням окремого входу .
Крім того, здійснена реконструкція не порушує прав інших осіб, про що, свідчать відповідні заяви сусідів (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10О.) які мешкають у цьому ж будинку в квартирах № 24, 28, 49, 58, 60.
Позивач вважає, що оскільки нею виконано реконструкцію без проекту, то проведені роботи згідно ст. 376 ЦК України, вважаються самочинним будівництвом.
В зв’язку з цим, а також враховуючи , що на даний момент вона позбавлена можливості здати реконструйовані приміщення в експлуатацію та отримати на них правовстановлюючий документ, що порушує її право на реалізацію цього майна відповідно до ст. 319 ЦК України просила визнати за нею право власності на нежитлові приміщення першого поверху АДРЕСА_1.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_4 були задоволені. За позивачем визнано право власності на зазначені приміщення.
Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 25 березня 2010 року постановлене у справі рішення скасоване, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи висновки судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області, до участі у новому розгляді справи залучено у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3.
До початку розгляду справи по суті позивач уточнила свої вимоги. Просила суд визнати за нею право власності на вищезазначені самовільно реконструйовані нежитлові приміщення станом на 24 вересня 2009 року.
В обґрунтування уточнених вимог посилалась на те, що на даний момент власником нежитлових приміщень, згідно договору дарування від 28 вересня 2009 року є ОСОБА_5, тому просить суд визнати за нею право власності на ці приміщення станом на 24 вересня 2009 року, тобто станом на момент їх відчуження.
В судовому засіданні представник позивача, яка водночас представляє інтереси третьої особи ОСОБА_5, підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. Як представник ОСОБА_5 проти задоволення позову не заперечувала, підтримала позицію позивача.
Відповідач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, постановити рішення згідно діючого законодавства України.
Представники третьої особи ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечували, посилалися при цьому на те, що виконана ОСОБА_4 реконструкція порушує права третьої особи.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_11 задоволено.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на нежитлові приміщення першого поверху АДРЕСА_1, загальною площею 43,6 м. кв., основною площею 42, 0 м. кв., допоміжною площею 1,6 м. кв. з відокремленим входом станом на 24 вересня 2009 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що у даному провадженні відсутній предмет спору, адже між сторонами у справі відсутні спірні відносини, оспорювані чи не визнані інтереси позивача відповідачем. Також, вважає, що суд першої інстанції повинен був закрити провадження по даній справі, адже на сьогодні існує рішення апеляційного суду Харківської області від 21 січня 2009 року, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет з тих самих підстав, що набрало законної сили та на сьогодні не скасовано.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, ОСОБА_4 у листопаді 2007 року придбала за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням виконкому Харківської міської ради № 180 від 15.04.2009 року вищевказана квартира була переведена у нежиле приміщення, а ОСОБА_4 був наданий дозвіл на реконструкцію нежилого приміщення під офіс та магазин непродовольчих товарів.
У вересні 2009 року позивач продала належні їй приміщення ОСОБА_12 Відповідний договір купівлі – продажу був посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_13 за реєстровим № 981. Того ж року ОСОБА_12 подарував вищезазначені приміщення своїй дружині ОСОБА_5, про що свідчить договір дарування, посвідчений ОСОБА_13, приватним нотаріусом ХМНО 28 вересня 2009 року за реєстровим № 993.Будь-який правовий зв'язок у позивачки з предметом спору по справі – нежитловими приміщеннями відсутній.
Відповідно до ст. 317 ЦК України тільки власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Прав на захист чужої власності по даній справі позивачка не надала.
За таких обставин постановлене судове рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі наведеного та керуючись ст. 307, 313, ст. 316, 317, 319 ЦПК України,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2010 року – скасувати та ухвалити нове.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання за нею права власності на нежитлові приміщення першого поверху АДРЕСА_1 загальною площею 43,6 м. кв., основною площею 42,0 м. кв., допоміжною площею 1,6 м. кв. з відокремленим входом станом на 24 вересня 2009 року – відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя -
Судді -