Справа № 22-ц-30185/2009 року Головуючий
Категорія: справи, що виникають 1 інстанції – Козирєва Г.М.
із земельних правовідносин.(45) Доповідач – Бородін М.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – судді Бородіна М.М.,
суддів Гальянової І.Г.,
Ларенка В.І.,
при секретарі: Кравченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та поновлення меж земельної ділянки , -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2008 року ОСОБА_3 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та поновлення меж земельної ділянки.
На обґрунтування позовних вимог вказував, що у 2007 році при самостійних замірах своєї земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, він встановив, що користувач сусідньої земельної ділянки АДРЕСА_1 ОСОБА_4 захопила частину його земельної ділянки і встановила огорожу, змістивши межу на його ділянку з боку в’їзду Сонячного на 2,25 м та у кінці городу на 1,40 м, зменшивши тим самим розмір його земельної ділянки на 51 кв. м.
Відповідачка заперечувала проти позовних вимог ОСОБА_3 При цьому зазначила, що земельної ділянки ОСОБА_3 вона не захоплювала, про що свідчить той факт, що у її фактичному користуванні знаходиться земельна ділянка площею 696 кв. м., тобто меншим розміром, ніж була наділена рішенням виконкому Харківської районної ради №72 від 02 лютого 1982 року та рішенням облвиконкому № 307 від 10 травня 1982 року (а.с.44-45).
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та поновлення меж земельної ділянки відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим у зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та таким, що прийняте з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що позивач не навів доказів того, що перешкоди у користуванні його земельною ділянкою були утворені саме ОСОБА_4, не довів коли саме і в який спосіб було таке порушення.
Крім того, суд вважав, що заявлений позов стосується встановлення меж земельної ділянки у розмірі, в якому вона позивачу у встановленому законом порядку не відводилася в натурі, тому зазначений спір не підсудний суду відповідно до вимог ст. 158 Земельного кодексу України.
Однак з такими висновками суду першої інстанції в повному обсязі погодитися не можна.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Згідно ст. 107 ЗК України основною для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами,, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межу визначаються з урахуванням цих обставин.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням виконкому Харківської районної ради народних депутатів Харківської області № 863 від 21 липня 1981 року ОСОБА_3 була виділена у безстрокове користування земельна ділянка площею 700 кв.м під будівництво індивідуального жилого будинку в АДРЕСА_2 із фонду земель Коротичанської сільради (а.с. 8). 01 листопада 1982 року виконкомом Харківської районної ради з позивачем був укладений договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки під будівництво індивідуального жилого будинку на праві особистої власності, відповідно до якого ОСОБА_3 було відведено земельну ділянку площею 700 кв.м згідно плану земельної ділянки (а.с. 6-7).
Рішенням виконкому Харківської районної ради народних депутатів Харківської області № 72 від 02 лютого 1982 року ОСОБА_4 була виділена у безстрокове користування земельна ділянка площею 800 кв.м під будівництво індивідуального жилого будинку в АДРЕСА_1 із фонду земель Коротичанської сільради, рішенням виконкому № 1075 від 02 вересня пункт 1 рішення № 72 від 02 лютого 1982 року скасований та викладений у новій редакції відповідно до якої ОСОБА_4 виділена у безстрокове користування земельна ділянка площею 700 кв.м (а.с. 56, 57). 18 жовтня 1982 року виконкомом Харківської районної ради з ОСОБА_4 був укладений договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки під будівництво індивідуального жилого будинку на праві особистої власності, відповідно до якого їй було відведено земельну ділянку площею 700 кв.м згідно плану земельної ділянки (а.с. 46-47).
Також установлено, що У 2007 році при самостійних замірах своєї земельної ділянки ОСОБА_3 встановив, що користувач сусідньої земельної ділянки АДРЕСА_1 ОСОБА_4 захопила частину його земельної ділянки і встановила огорожу, зменшивши тим самим розмір його земельної ділянки на 51 кв. м. Фактична довжина земельної ділянки з боку в’їзду Сонячний складає 20,25 м, замість наданих 22,5 м, різниця складає 2,25 м у зв’язку з захопленням земельної ділянки суміжником з АДРЕСА_1 ОСОБА_4; фактична довжина земельної ділянки з протилежного боку (з боку городу) складає 21,27 м, замість наданих 22,0 м, різниця складає 0,73 м, також розмір земельної ділянки з боку городу зменшено на 1,26 м у зв’язку з захопленням земельної ділянки суміжником з АДРЕСА_1.
З пояснень ОСОБА_4 вбачається, що земельні ділянки АДРЕСА_1 надавалися одночасно їх користувачам у 1982 році. Було складено плани забудов зазначених земельних ділянок, однак дані плани не відповідали фактичній наявності землі на місцевості внаслідок її недостатності, тому за участю представника селищної ради та користувачів земельних ділянок АДРЕСА_1, в тому числі її та ОСОБА_3, були за згодою всіх зазначених землекористувачів встановлені межі цих трьох земельних ділянок і до плану забудови внесені відповідні зміни 09 січня 1984 року. Батько ОСОБА_3 забив на межі штирі. У 1987 році ОСОБА_3 виявив бажання поставити огорожу та власноручно поставив стовпи, забетонував основу, натягнув сітку «рабицю» по встановленій раніше межі, з трьох інших сторін свою земельну ділянку ОСОБА_3 огородив цегляною огорожею. Тому по теперішній час межа не зміщувалася, адже у її фактичному користуванні знаходиться земельна ділянка менша за площею ніж та якою вона була наділена.
Згідно актів землевпорядників Коротичанської селищної ради від 12 вересня 2007 року, 05 липня 2008 року, кадастрового плану земельної ділянки, а також плану земельної ділянки, виготовленого ТОВ «Терра – Інвест» на замовлення власників земельних ділянок фактична площа земельної ділянки АДРЕСА_2 складає 0,0633 га, замість виділених 0,0700 га, а площа земельної ділянки АДРЕСА_1 складає 0,0696 га, замість виділених 0,0700 (а.с. 10,11, 45, 76).
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що даний спір не підвідомчий суду.
Так, згідно ст. 158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори в межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року №7, згідно та ст.158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян – заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.
За таких обставин, враховуючи те, що спір про встановлення (визначення) меж згідно ст. 158 ЗК України суду не підвідомчий, суд першої інстанції, приймаючи рішення у справі, повинен був закрити провадження у справі з підстав ч. 1 ст. 310 ЦПК України в якій передбачено, що рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 та 207 цього Кодексу.
Судова колегія, керуючись ст. ст. 303, п.3 ч.1 ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити частково.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2010 року змінити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в частині позовних вимог про поновлення меж земельної ділянки – закрити, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В іншій частині рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2010 року залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий-суддя –
Судді –