Справа № 22-ц-30023/2009 року Головуючий
Категорія: справи, що виникають 1 інстанції – Муленко Л.М.
із сімейних правовідносин.(74) Доповідач – Бородін М.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – судді Бородіна М.М.,
суддів Гальянової І.Г.,
Ларенка В.І.,
при секретарі: Сватенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 06 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу , -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2010 року ОСОБА_4 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу , який було зареєстровано 22 серпня 2008 року у Фрунзенському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції.
На обґрунтування позовних вимог вказувала, що із відповідачем по справі вони мають неповнолітніх дітей – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3. Зазначила, що з 1996 року вони з відповідачем проживали в фактично шлюбних відносинах в однокімнатній квартирі останнього, який не хотів реєструвати її та дітей на цій житловій площі і вони проживали без реєстрації та відчували незручності. ОСОБА_3 тривалий час не хотів реєструвати з нею шлюб.
Пояснила також, що нею втрачено почуття любові до відповідача, оскільки між ними виникали часті сварки. Відповідач зловживав спиртними напоями, застосовував до неї фізичну силу, бив її в присутності неповнолітніх дітей, через вікно викидав речі з квартири, має неврівноважений характер.
Вночі 08 червня 2010 року він побив її у присутності дітей, які злякались, плакали і кричали. Після цього випадку позивачкою подана скарга приватного обвинувачення до Фрунзенського районного суду м. Харкова відносно побоїв відповідачем.(а.с.25-26).
10 червня 2010 року вона вимушена була з дітьми виїхати до своїх батьків, у с. Байрак Балаклійського району Харківської області, де і проживає з двома неповнолітніми дітьми, а син ОСОБА_5 став жити з батьком, так як він викрав його і не дозволяє спілкуватися з матір’ю. Це змусило позивачку звертатись за допомогою до Балаклійської служби у справах дітей та служби у справах дітей Фрунзенського району м. Харкова (а.с. 31 -34).
Саме з цього часу шлюбні стосунки між ними фактично припинено. Вони мешкають окремо і спільне господарство не ведуть. На думку позивачки примирення між ними неможливе.
У судовому засіданні відповідач заперечував проти розірвання шлюбу, вказував, що позивачка порочить його, за весь час їхнього проживання ніде не працювала, він забезпечував сімЧю. Також заперечував факт нанесення побоїв та вчинення сварок. Вважає, що вона порушувала подружню вірність і в неї є інший чоловік з яким вона підтримує стосунки.
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 06 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зареєстрований 22 серпня 2008 року у Фрунзенському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 308.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 06 вересня 2010 року.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд неправомірно відмовив йому в наданні доказів, та не з’ясував дійсну причину розпаду сімЧ ї .
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.112 СК України та п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сімЧї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей».
Задовольняючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд першої інстанції обґрунтовано , на підставі ст. ст. 110, 111, 112 СК України виходив з того, що подальше сімейне життя і збереження шлюбу між подружжям стало суперечити інтересам позивачки та дітей подружжя, а вжиття заходів щодо примирення останніх не дало позитивного результату, оскільки в наданий судом строк подружжя до примирення так і не дійшло.
Матеріали справи та доводи апеляційної скарги не містять доказів, які б спростовували судове рішення, а тому судова колегія не знаходить підстав для його скасування, а вважає висновки суду першої інстанції такими, що ґрунтуються на законі.
Рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається
Судова колегія, керуючись ст. ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити .
Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 06 вересня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий – суддя
Судді