УКРАЇНА

                                          АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-34415/10                                Головуючий у 1 інстанції – Савицький О.А.                                                                                                                      Доповідач  - Желепа О.В.

У Х В А Л А

І м е н е м  У к р а ї н и

23 листопада 2010 року      колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі : головуючого -  Желепи О.В.

                  суддів           -    Панченка М.М.

                                        -   Кабанченко О.А.

при секретарі                 -   Мившук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04  жовтня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 , яка діяла в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в  с т а н о в и л а :

В листопаді 2008 року позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

 Під час розгляду справи позивачу стало відомо , що відповідач помер.

 В якості відповідачів до справи були залучені спадкоємці ОСОБА_7- ОСОБА_3 та ОСОБА_6, в інтересах якого діяла ОСОБА_4

Рішенням Ш евченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.

 Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 8840 грн. 41 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4, яка діяла в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 на користь позивачки ОСОБА_5  4420 грн. 21 коп.

Не погодившись з таким рішенням відповідачі подали апеляційні скаргу, в якій просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким в позові відмовити. В скаргах посилались на те, що суд не вірно застосував норми матеріального права, та не врахував, що зобов ?язання ОСОБА_7 по відшкодуванню шкоди припинились внаслідок його смерті.

  Так як з позовом про відшкодування шкоди позивачка звернулась після смерті ОСОБА_7, у його спадкоємців не виник обов ?язок відшкодовувати майнову шкоду, яка не була присуджена до стягнення з нього.  Крім того суд порушив процесуальні норми, та безпідставно замінив відповідача ОСОБА_7

     В апеляційному суді відповідач ОСОБА_3 та її представник доводи скарги підтримали.

      Представник позивача проти доводів скарги заперечував. Просив залишити рішення суду без змін.

         Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого судом рішення , колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги  не підлягають задоволенню.

 Згідно статті 1231 ЦК України до спадкоємців переходить обов ?язок відшкодувати майнову шкоду (збитки) яка була завдана спадкодавцем.

До спадкоємців переходить обов ?язок відшкодувати моральну шкоду, завдану спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя.

3 матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 05 червня 2008 року на перехресті вул. Щусєва та О. Теліги відбулося зіткнення автомобілів «Опель» № НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_7 та автомобілем «Вольво» № НОМЕР_2, що належить та був під керування ОСОБА_5 В результаті ДТП обидві машини отримали пошкодження.

 Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 28 липня 2008 року, ДТП сталася з вини водія ОСОБА_7 , який виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофора, що призвело до зіткнення автомобілів. Під час розгляду справи з ?ясувалось, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

 Після його смерті прийняли спадщину відповідачі.

   ОСОБА_3 прийняла 2/3 частини спадщини, неповнолітній ОСОБА_6 – 1/3 частину спадщини, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину, які видані 15.07.2009 року.

Позивач не знала про смерть ОСОБА_7 до вересня 2009 року

Відповідно до звіту про вартість матеріального збитку від 19.06.2008 року, позивачці, внаслідок ДТП завдано збитки в сумі 12703 грн. 58 коп.

Обов ?язок відшкодувати матеріальну шкоду позивачу, судом був розподілений на підставі ст.. 1231 ЦК України між спадкоємцями виходячи з частки успадкованого ним майна.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки суду першої інстанції щодо  доведеності заявлених  позовних вимог в частині обов ?язку спадкоємців відшкодувати майнову шкоду завдану спадкодавцем за його життя , відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

       Норми матеріального права до спірних правовідносин застосовані правильно.    

           Доводи апеляційної скарги про те, що у спадкоємців не виник такий     обов ?язок, оскільки з позовом позивач звернувся після смерті особи, яка визнана винною у вчиненні ДТП, не приймаються до уваги, тому, що відповідно до ч. 1 ст. 1231 ЦК України, такий обов ?язок переходить до спадкоємців, незалежно від того, коли позивачем був поданий такий позов.

     Так як матеріальна шкода позивачу була завдана винними діями ОСОБА_7, до його спадкоємців відповідно перейшов обов ?язок відшкодування такої шкоди.

   Доводи скарги про те, що суд не перевірив наявність майна, отриманого в спадщину за рахунок, якого має бути відшкодована шкода, також є безпідставні.

   З матеріалів справи вбачається, що була успадкована квартира АДРЕСА_1, вартість якої перевищує, розмір стягнутої судом майнової шкоди. Посилання відповідачів на те, що квартира знаходиться в заставі і вони сплачують кредит також на правильність рішення не впливають, тому що на даний час вказана кватира є власністю спадкоємців.

   Доводи відповідачів про те, що суд не мав права замінювати відповідача ОСОБА_7 на його спадкоємців є помилковим, так як відносини, що склались між сторонами допускають правонаступництво. Суд з ?ясувавши, що відповідач до якого було пред ?явлено позов помер, керуючись ст. 205 п. 6 ЦПК України правомірно не закрив провадження в справі, а залучив до участі в справі його спадкоємців.

   Доводи скарги щодо невірного визначення розміру матеріальної шкоди є недоведеними. На спростування висновку, що був наданий позивачем про розмір завданих збитків, відповідачі жодних доказів не надали. Клопотання про проведення товарознавчої експертизи не заявили.

             Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду.

        Суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.

    Рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.  

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.  303, 304, п.1 307, 308, 313, п.1 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                     у х в а л и л а :

       Апеляційну скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 відхилити.

  Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2010 року залишити без зміни.

      Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:                                                           Судді: