УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа №22-27996/10 Головуючий у 1 інстанції : Плахотнюк К.Г.
Доповідач: Желепа О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Желепи О.В.
Суддів: Кабанченко О.А., Панченка М.М.
При секретарі: Мившук В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 вересня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ЗАТ «ФГ «Страхові традиції», третя особа ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка звернулась до суду з вищеназваним позовом. Просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 завдані збитки внаслідок пошкодження транспортного засобу в сумі 27 358 , 01 грн., 2000 грн. - моральної шкоди та 2000 грн. - витрат на правову допомогу, та інші судові витрати.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 вересня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 26 665 грн. 51 коп., 2000 грн. моральної шкоди, 550 грн. витрат на експертизу, 280 грн. 65коп витрат на оплату державного мита, 120 грн. - ІТЗ.
Не погодившись з таким рішенням відповідачка, через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просила про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в межах ліміту цивільної відповідальності з відповідача ЗАТ «ФГ «Страхові традиції», де була застрахована її цивільна відповідальність. Посилалась на невірне застосування судом норм матеріального права та порушення процесуальних норм, які привели до неправильного вирішення справи.
В апеляційному суді представник відповідача ОСОБА_3 доводи скарги підтримав. Позивач та третя особа проти доводів скарги заперечували, просили залишити рішення районного суду без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого судом рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, та покладаючи обов 'язок по відшкодуванню майнової та моральної шкоди на відповідача ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що шкода була завдана винними діями цього відповідача.
Повністю з таким висновком суду погодитись не можна, так як суд його зробив без повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для справи та не вірно застосував норми матеріального права.
Так , суд першої інстанції встановив, що 17 серпня 2009 року о 10 год.30 хв. на вул. Трутенка, 28 у м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль позивача.
Зазначена транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_3, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 вересня 2009 року.
Відповідно до висновку авто-товарознавчого дослідження від 28.08.2009 року вартість відновлювального ремонту автомобіля позивачки становить 26 665 грн. 51 коп.(а.с. 20-33)
Вказані обставини судом першої інстанції встановлені правильно.
Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_3 застрахувала свою цивільну відповідальність у другого відповідача - ЗАТ «ФГ «Страхові традиції», що підтверджується полісом про обов'язкове страхування цивліьно-правової відповідальності на а.с. 81. ДТП сталася в період дії договору страхування цивільної відповідальності.
Відповідно до ст.. З Закону України «Про обов 'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» таке страхування здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди заподіяної життю, здоров 'ю та майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортних пригод та захисту майнових інтересів страхувальників.
Тобто виходячи із суті такого страхування, Закон має на меті захистити не лише права потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.
Відповідно до ст.. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Вказані норми матеріального права судом першої інстанції безпідставно застосовані не були.
Так відповідно до вищенаведеного договору страхування ОСОБА_3 застрахувала свою цивільну відповідальність в ЗАТ «ФГ «Страхові традиції», яка відповідно до страхового полісу взяла на себе обов'язок відшкодування шкоди, яка заподіяна майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за цим договором.
Ліміт відповідальності по шкоді завданій майну третіх осіб складає 25500 грн. Франшиза по договору визначена 0 грн. Таким чином ліміт відповідальності ЗАТ «ФГ «Страхові традиції» складає 25 500 грн.
Таким, чином шкода завдана позивачу в сумі 25 500 грн. має бути відшкодована Страховиком цивільної відповідальності винної особи, а решта в сумі 1165 грн. 51 коп. за рахунок відповідача ОСОБА_3
Доводи позивача та третьої особи про те, що вказана страхова компанія не знаходиться за місцем своєї реєстрації і завдана їм шкода не буде відшкодована, до уваги не приймаються, тому що суду не надано доказів про ліквідацію цієї юридичної особи та виключення її з єдиного реєстру.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачу завдано моральну шкоду. Відповідач вважає, що вказана шкода також повинна бути відшкодована страховою компанією, де була застрахована її цивільна відповідальність.
Разом з тим, відповідно до договору про страхування цивільної відповідальності , відшкодуванню підлягає моральна шкода передбачена п.1, 2 ч.2 ст. 23 ЦК України.
Відповідно до п. 1 ст. 23 ЦК України зазначено про спричинення моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв 'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Внаслідок ДТП здоров'я позивачки ушкоджено не було. Суду не було надано доказів про те, що проходження позивачкою реабілітації у військовому госпіталі, знаходиться в прямому причинному зв ?язку з подією ДТП.
Пунктом 2 передбачена моральна шкода яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Такі обставини також судом встановлені не були.
Суд першої інстанції встановив, що позивачка зазнала душевних страждань внаслідок пошкодження її майна, а тому така шкода має відшкодовуватись самою відповідачкою, бо її відшкодування старховиком, не передбачено договором про страхування цивільної відповідальності.
Тобто рішення суду в частині стягнення моральної шкоди з відповідачки є обгрунтованим і відповідає вимогам закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 307, 308, 309 , 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 вересня 2010 року в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 1 165 грн. 51 коп.
Стягнути з ЗАТ «ФГ «Страхові традиції» на користь ОСОБА_4 у відшкодування майнової шкоди 25 500 грн.
В решті рішення Голосіївського районного суду м. Києва залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: