РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року квітня «18» дня Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючий Карташов О.Ю.
Члени суду Савченко В.О., Свинцова Л.М.
при секретарі Ковальчук Є.В.
за участю представника позивачки - ОСОБА_2
представника відповідача - Суркова О.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську
цивільну справу
за апеляційною скаргою
Луганського науково-дослідного центру продуктивності агропромислового
комплексу „Лугансъкагропромпродуктивність" на рішення
місцевого Старобільського районного суду Луганської області від 18 грудня 2006р. за позовом
ОСОБА_1 до Луганського науково-дослідного центру продуктивності агропромислового комплексу „Луганськагропромпродуктивність" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2006р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Луганського науково-дослідного центру продуктивності агропромислового комплексу „Луганськаїропромпродуктивність'' про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Позивачка зазначала, що з 3.04.2006р., наказ № 3-к, працювала спеціалістом першої категорії науково-дослідного відділу продуктивності у сільському господарстві м.Старобільськ Луганського науково-дослідного центру продуктивності агропромислового комплексу „Лугансъкагропромпродуктивність", 15.05.2006р. за наказом № 8-к її було звільнено з роботи з підстав, передбачених п. 4 ст. 40 КЗпП України, - за прогул.
Вона вважала, що її звільнено, з порушенням норм трудового законодавства, а саме, з порушенням правила про недопустимість звільнення вагітних жінок, з не додержанням вимог щодо отримання адміністрацією згоди профспілкової організації і витребування у
Справа № 22ц- 743 / 2007р.
Категорія 40.
Головуючий в інстанції Зайцева Л.М. Доповідач Карташов О.Ю.
неї пояснень, тому просила суд поновити строк на звернення до суду з позовом та поновити її на роботі, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу з 15.05.2006р., відшкодувати моральну шкоду в сумі 5000грн.
Рішенням місцевого Старобільського районного суду Луганської області від
18.12.2006р. позов задоволено частково, вирішено поновити ОСОБА_1 строк на подачу
позову до суду, поновити ОСОБА_1 на посаді спеціаліста першої категорії науково-
дослідного відділу продуктивності у сільському господарстві Луганського науково-
дослідного центру продуктивності агропромислового комплексу
„Лугансъкагропромпродуктивність", стягнути з Луганського науково-дослідного центру
продуктивності агропромислового комплексу „Лугансъкагропромпродуктивність" на
користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 516734грн.
та моральну шкоду в сумі 2000грн. Рішення в частині поновлення на роботі і стягнення
середньомісячної заробітної плати в розмірі 733,20грн. допустити до негайного виконання.
В апеляційній скарзі Луганського науково-дослідного центру продуктивності агропромислового комплексу „Луганськаїропромпродуктивнісгь'' ставиться питання про скасування зазначеного рішення суду, як постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального права і припинення провадження по справі у зв'язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі з 10.01.2007р. наказом № 2-к від 10.01.2007р.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши сторони, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 3.04.2006р. працювала спеціалістом першої категорії науково-дослідного відділу продуктивності у сільському господарстві Луганського науково-дослідного центру продуктивності агропромислового комплексу „Лугансъкагропромпродуктивність"
Згідно довідки лікаря ПП „Медтехніка-Центр" від 16.05.2006р., позивачка проходила обстеження 15.05.2006р. і їй було встановлено діагноз вагітність 6 тижнів.
Наказом директора Луганського науково-дослідного центру продуктивності агропромислового комплексу „Лугансъкагропромпродуктивність" № 8-к від 15.05.2006р. ОСОБА_1 була звільнена з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул 15.05.2006р.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що строк на звернення з позовом до суду пропущено позивачкою з поважних причин, вона знаходилася на лікуванні, не мала можливості своєчасно отримати довідки для позову, при звільненні позивачки, адміністрація відповідача порушила вимоги трудового законодавства - норми ст.ст. 149,184 КЗпП України.
Між тим, доводи апеляційної скарги зводяться до того, що 15.05.2006р. ОСОБА_1 не вийшла на роботу, при цьому, не повідомила адміністрацію про свій стан здоров'я, довідка про вагітність позивачки надійшла на підприємство 5.12.2006р. разом з матеріалами її позову, у зв'язку з чим, 10.01.2007р. було видано наказ № 2-к про поновлення ОСОБА_1 на роботі, а тому, виводи суду є необґрунтованими.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, - трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Однак, ст. 184 КЗпП України передбачає гарантії - звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179),
одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Так, суд першої інстанції дійшов до правильних висновків про порушення адміністрацією відповідача гарантій передбачених ст. 184 КЗпП України в частині заборони звільнення вагітних жінок, а також про наявність підстав для поновлення позивачці строку звернення до суду з позовом.
Разом з тим, ухвалюючи рішення в частині стягнення суми моральної шкоди, суд не взяв до уваги те, що на час звільнення позивачці адміністрація відповідача не знала про її вагітність, що офіційно стало відомо відповідачу тільки 5.12.2006р. і свідчить про відсутнісгь вини останнього.
За таких обставин, колегія суддів вважає рішення суду необхідним змінити, скасувати у частині стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди в сумі 2000грн. і залишити без змін в іншій частині.
Керуючись ст. ст. 304 п. 1, 307, 309 ч. 1 п. 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст.ст. 40, 184, 237 г КЗпП України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області, ~
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Луганського науково-дослідного центру продуктивності агропромислового комплексу „Луганськагропромпродуктивність" - задовольнити частково.
Рішення місцевого Старобільського районного суду Луганської області від 18 грудня 2006р. за позовом ОСОБА_1 до Луганського науково-дослідного центру продуктивності агропромислового комплексу „Лутанськагропромпродуктивнісгь" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди -змінити, скасувати в частині стягнення з Луганського науково-дослідного центру продуктивності агропромислового комплексу „Луганськагропромпродуктивність" на користь ОСОБА_1 суми моральної шкоди у розмірі 2000грн., в іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.