Справа №1-16/11

                      ВИРОК

                  ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

12 січня 2011 року        Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого         Закутського В.І.

при секретарі         Сиверин Л.А.

з участю прокурора     Луценко С.В.

потерпілої         ОСОБА_1

представника потерпілої  ОСОБА_2

захисника         ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську кримінальну справу по звинуваченню  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Воронівка Вознесенського району, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, працюючого приватним підприємцем, проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

      у скоєні злочину, передбаченого ст. 128 КК України,

                      ВСТАНОВИВ

       5 квітня 2009 року біля 22.00 годин в АДРЕСА_1 на грунті особистих неприязних відносин, між громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відбулася бійка, в ході якої ОСОБА_4, відтягуючи ОСОБА_1 від ОСОБА_6, схопив і утримував кістю своєї правої руки за лікоть лівої руки ОСОБА_1, чим необережно спричинив останній тілесне ушкодження у вигляді часткового розриву зв»язок лівого ключично-акроміального сочленіння з частковим розривом зв»язко-капсульного апарату, пошкодження зв»язок лівого ліктьового суглобу, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров»я.

      Підсудний ОСОБА_4 свою вину у скоєні злочину, передбаченого ст. 128 КК України не визнав і пояснив суду, що 5 квітня 2009 року біля 22.00 годин він вийшов з під»їзду свого будинку разом із ОСОБА_6 В цей час підбігла його бувша дружина ОСОБА_5, яка спочатку вдарила його, а потім почала бити ОСОБА_6, підбігла її сестра ОСОБА_1, яка також почала бити ОСОБА_6 Він намагався припинити побиття ОСОБА_6, схопив ОСОБА_5 і ОСОБА_1 за руки, тримав їх за руки, не даючи можливості їм бити ОСОБА_6 Не визнає своєї вини, бо захищав ОСОБА_6, тому і не визнає цивільний позов.

      Але, незважаючи на невизнання своєї вини, вина підсудного ОСОБА_4 повністю доведена в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка суду показала, що 5 квітня 2009 року вона зустрілася із своєю сестрою ОСОБА_5, потім  ОСОБА_5 пішла до будинку, де проживає її колишній чоловік. Через деякий час вона почула, що сестра ОСОБА_5 кличе її на допомогу, бо її б»ють. Вона побігла туди і бачить, що ОСОБА_4 б»є її сестру. Вона стала між ними, заважаючи бити сестру, а ОСОБА_4 вдарив її кулаком по голові, схопив її за руку і став вивертати, крутив її в різні боки, вона відчула сильну біль в руці, стала кричати від болю, після чого ОСОБА_4 відпустив її і почав тікати. Вона підтримує свої позовні вимоги про стягнення з підсудного 10 000 грн. моральної шкоди.

      показаннями свідка ОСОБА_5, яка суду показала, що 5 квітня 2009 року вона зателефонувала своєму колишньому чоловіку ОСОБА_4, якому запропонувала зустрітися і обговорити питання їхньої квартири. Вони зустрілися біля під»їзду будинку, де знаходиться їхня квартира, ОСОБА_4 вийшов з під»їзду разом із ОСОБА_6 Підійшовши до неї, він став її ображати, вдарив її кулаком в голову, в цей час підбігла ОСОБА_6 і стала її бити,  намагалася схопити за волосся, вона стала кликати сестру ОСОБА_1 на допомогу, а ОСОБА_4 схопив її за руку і тримав, щоб ОСОБА_6 мала можливість бити її і щоб вона не заважала її у цьому. Коли підбігла сестра ОСОБА_1 і намагалась припинити її побиття, ОСОБА_4 і її схопив за руку, щоб вона не заважала ОСОБА_6 бити її.

    свідка ОСОБА_6, яка суду показала, що 5 квітня 2009 року ввечері разом із ОСОБА_4 вийшла з під»їзду будинку, в цей час підбігла ОСОБА_5 і вдарила ОСОБА_4, почала його ображати, потім стала ображати її, почала бити її, в цей час підбігла її сестра ОСОБА_1, яка також стала бити її, а ОСОБА_4 намагався припинити це побиття, схопив їх обох за руки і тримав їх.

      свідка ОСОБА_7, яка суду показала, що ввечері 5 квітня 2009 року вийшла на балкон своєї квартири на третьому поверсі, побачила біля під»їзду як дві жінки били одну жінку, а ОСОБА_4 тримав їх за руки, не даючи можливості бити жінку.

     свідка ОСОБА_8, який суду показав, що ввечері 5 квітня 2009 року вийшов на балкон своєї квартири на першому поверсі, побачив, як з під»їзду вийшли ОСОБА_4 і ОСОБА_6, в цей час підбігла ОСОБА_5 і почала бити ОСОБА_6, потім підбігла ОСОБА_1 і також почала бити ОСОБА_6, а ОСОБА_4 намагався припинити бійку і тримав їх обох за руки.

      свідка ОСОБА_9, яка суду показала, що 5 квітня 2009 року після 22-х годин вона прийшла до ОСОБА_6, яка була у збудженому стані, плакала, її пояснила, що тільки що її побили ОСОБА_5 і ОСОБА_1 На руці у ОСОБА_6 була кров, порваний рукав світера, на шиї порваний ланцюжок, відсутня сережка. На другий день зранку вона з ОСОБА_6 пішли в міліцію, де написали заяву, у них відібрали пояснення.

    свідка ОСОБА_10, яка суду показала, що її сусідка приходиться тещею ОСОБА_4, у якої він часто залишає свою дочку.  Ввечері 5 квітня 2009 року вона курила на балконі,  прийшов  ОСОБА_4 за дочкою і за ним якась жінка. Вони головно розмовляли,  сперечалися .  Біля будинку стояла ще одна жінка, вони всі голосно розмовляли, сперечалися.

      свідка ОСОБА_11, який суду пояснив, що в квітні 2009 року працював в міліції дільничним інспектором і проводив перевірку заяви ОСОБА_4 Після написання ОСОБА_4 заяви до нього прийшли ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6, яким він також видав направлення до судово-медичного експерта. Проводячи перевірку їхніх заяв, він опитував громадян, які проживають в будинку ОСОБА_4 По результатам перевірки виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

      Вина підсудного ОСОБА_4 також повністю підтвердилась в судовому засіданні дослідженими матеріалами кримінальної справи:

       висновком експерта №333 від 22.05.2009 року, згідно якого ОСОБА_1 отримала тілесне ушкодження у вигляді часткового розриву зв»язок лівого ключично-акроміального сочленіння з частковим розривом зв»язково-капсульного апарату, пошкодження зв»язок лівого ліктьового суглобу, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров»я /а.с. 34/;

      протоколом відтворення обстановки і обставин події від 26.06.2009 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_1 розповіла і показала учасникам відтворення яким чином підсудний ОСОБА_4 схопив і викручував її руку /а.с. 61-65/, та іншими матеріалами кримінальної справи у сукупності.

      Оскільки підсудний ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_1 необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження, то суд його дії кваліфікує по ст. 128 КК України.

      В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 не визнає своєї вини, стверджуючи, що він захищав ОСОБА_6, яку били ОСОБА_5 та ОСОБА_1, яких він схопив за руки і тримав їх, не даючи можливості їм  бити ОСОБА_6

    В судовому засіданні встановлено, що дійсно, вироком Вознесенського міськрайонного суду від 29 червня 2010 року, залишеним в силі ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області від 23 вересня 2010 року,  ОСОБА_1 та ОСОБА_5 засуджені по ч. 2 ст. 125 КК України до 150 годин громадських робіт кожна та стягнено з них на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди по 500 грн. з кожної.

      Разом з цим в судовому засіданні встановлено, що згідно висновку судово-медичного експерта №333 від  22.05.2009 року у потерпілої ОСОБА_1 виявлено також такі тілесні ушкодження, як надлом нігтьової фаланги першого пальця лівої кісті та забій м»яких тканин голови, а у ОСОБА_5, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи  №69-К від 07.08.2009 року мали місце  тілесні пошкодження у вигляді саднин на обличчі та струс головного мозку.

     Враховуючи вказані факти, та показання свідків  ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_8, суд приходить до висновку, що 5 квітня 2009 року біля 22.00 годин на вулиці Жовтневої революції біля будинку №210 відбувалася бійка між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 з однієї сторони, та ОСОБА_4 і ОСОБА_12 з другої сторони,  при цьому суд приходить до висновку, що ініціатором вказаної бійки були ОСОБА_1 і ОСОБА_5, що діями потерпілої ОСОБА_1 спровокована поведінка підсудного і його дії відносно потерпілої ОСОБА_1

      В судовому засіданні допитаний судово-медичний експерт ОСОБА_13, який суду пояснив, що діями підсудного ОСОБА_4, який схопив потерпілу ОСОБА_1 за руку та викручував її, або яка виривалася з рук підсудного, могли бути спричинені тілесні ушкодження у вигляді часткового розриву зв»язок лівого ключично-акроміального сочленіння з частковим розривом зв»язково-капсульного апарату, пошкодження зв»язок лівого ліктьового суглобу, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

      Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» №13 від 02.07.2004 року: « Не можуть бути визнані потерпілими особи, які постраждали від злочину, вчиненого ними ж;  водночас, оскільки закон не пов»язує позбавлення особи статусу потерпілого з неправомірністю її поведінки, суди мають визнавати особу потерпілим й у випадках, коли вчинення щодо неї злочину спровоковано її діями. При цьому неправомірність поведінки потерпілого може бути врахована при кваліфікації дій підсудного, або призначенні йому покарання».    

      Тому дії підсудного ОСОБА_4, хоча і спровоковані поведінкою потерпілої ОСОБА_1, але правильно кваліфіковані органами досудового слідства по ст. 128 КК України як необережність у формі злочинної самовпевненості, оскільки, тримаючи потерпілу за руку, він був впевнений, що його дії не повинні спричинити таких наслідків у вигляді спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тому  невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_4 суд розцінює як бажання уникнути справедливої кари за скоєне ним необережне спричинення  середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_1

      При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання підсудного.

      В якості обставин, що пом»якшують покарання підсудного, суд враховує задовільну характеристику з місця проживання та неправомірність поведінки потерпілої ОСОБА_1

      Обтяжуючих вину обставин суд не вбачає.

      Потерпілою ОСОБА_1 заявлений цивільний позов до підсудного ОСОБА_4 про стягнення з нього 10 000 грн. моральної шкоди, які потерпіла ОСОБА_1 мотивує тим, що у зв»язку з причиненням її середньої тяжкості тілесних ушкоджень відбулися вимушені зміни у її життєвих та виробничих стосунках, велика кількість часу витрачена на лікування, спричинена велика кількість психологічних страждань.

      Оскільки  потерпілій ОСОБА_1 спричиненні  середньої тяжкості тілесні ушкодження з необережності, та при цьому ж вона сама ж і спровокувала неправомірні дії підсудного, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги потерпілої частково.

      З урахуванням всіх обставин справи, особи підсудного, який задовільно характеризується по місцю проживання та неправомірні дії якого спровоковані потерпілою, суд вважає можливим призначити підсудному мінімальне покарання, яке передбачене санкцією  інкримінованої йому статті.

      Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд,

                      ЗАСУДИВ

       ОСОБА_4 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 150 годин громадських робіт.

      Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

      Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_2 – 500 грн. моральної шкоди.

      Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області на протязі 15 діб.

              Суддя