Справа  № 2 -а - 50  / 11 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

4 січня 2011 року                                                                                                            смт.Драбів

          Суддя Драбівського районного суду Черкаської області Фай В.Г., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Драбівському районі про визнання дій відповідача щодо невиплати йому щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної  соціальної допомоги дітям війни,-

                                                                         в с т а н о в и в :

         Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Драбівському районі, в якому просить суд визнати  дії відповідача щодо невиплати йому державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправними та зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Драбівському районі нарахувати та виплатити йому недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  за 2010 рік.

         Управління ПФ України в Драбівському районі в запереченні на позовну заяву вимоги позивача ОСОБА_1 не визнало та просить суд відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений лише для застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому при застосуванні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Пенсійний Фонд України керується Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, згідно якої розмір надбавки становить 49 грн.80 коп.

        Оцінивши повідомлені сторонами обставини по справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково виходячи з наступних підстав.  

         В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно з пенсійним посвідченням, є дитиною війни, а тому згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на пільги, встановлені цим Законом.

        Відповідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, щомісячна соціальна державна допомога повинна виплачуватись в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

         Заперечення відповідача щодо неможливості застосування положень Закону України «Про пенсійне забезпечення»до інших законів є надуманими і не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком може встановлюватись і встановлений лише цим законом.

         Згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік»розмір мінімальної пенсії за віком становив  з 1 квітня 2010 року 706 грн., з 1 липня 2010 року - 709 грн., з 1 жовтня 2010 року –723 грн. Проте, як видно з повідомлень Управління Пенсійного Фонду України, розмір виплаченої позивачам соціальної допомоги  становить 49 грн.80 коп.

        Проте, беручи до уваги, що згідно ч. 2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд вважає, що в задоволенні позову за період поза межами строку звернення до адміністративного суду слід відмовити у зв’язку з пропущенням вказаного строку. Підстав для його поновлення не встановлено, оскільки позивач щомісячно отримував в цей період соціальну допомогу в меншому розмірі як встановлено Законом,а тому повинен був знати про порушення своїх прав.

           Згідно ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових  відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

         За вказаних обставин, фактична несплата позивачеві щомісячної соціальної державної допомоги дітям війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 21 червня 2010 року до 4 січня 2011 року (дня розгляду справи) є неправомірною, а тому є підстави зобов’язати відповідача здійснити за даний період нарахування та виплату вказаної соціальної допомоги у встановленому законом розмірі з врахуванням сум соціальної допомоги, які вже фактично виплачені.

Керуючись ст. ст. 9, 17,18, 69-71, 94, 97, 122, 133, 158-163, 183-2 КАС України, суддя, -

                                                                     П О С Т А Н О В И В:

        Адміністративний позов  ОСОБА_1 задоволити частково.

        Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Драбівському районі щодо невиплати позивачеві ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком починаючи з 21 червня 2010 року до 04 січня 2011 року.

         Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Драбівському районі здійснити нарахування та доплату позивачеві ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги дітям війни, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», як різниці між 30% мінімальної пенсії за віком та фактично сплаченим розміром щомісячної соціальної державної допомоги за період з 21 червня 2010 року до 04 січня 2011 року з врахуванням зміни прожиткового мінімуму.

         В решті позовних вимог  позивачеві ОСОБА_1 - відмовити.

         Зобов'язати відповідача Управління Пенсійного Фонду України в Драбівському районі виконати дану постанову негайно.

         Постанова може бути оскаржена сторонами до Київського апеляційного адміністративного суду через Драбівський районний суд  протягом десяти днів з дня отримання  її копії.

                 Суддя

       Драбівського райсуду                                                                                                         В.Г. Фай