Справа № 22-38163/10 Головуючий в 1-й інстанції Волкова С.Я. Доповідач Горелкіна Н.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 23 » грудня 2010 р. Апеляційний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Горелкіної Н.А.
суддів - Ратнікової В.М., Остапчука Д.О.
при секретарі - Пасинок В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 – представника ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Холтек Україна», третя особа : генеральний директор ТОВ «Холтек Україна» ОСОБА_3 про поновлення на роботі,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням суду позов задоволено частково.
Змінено дату звільнення ОСОБА_2 з посади керівника відділу з розвитку виробництва на 23 червня 2010 року.
Зобов'язано ТОВ "Холтек Україна" оплатити ОСОБА_2 листок тимчасової непрацездатності Центральної районної поліклініки Дарницького району м. Києва серії АБО №597364 від 21 червня 2010 р.
Стягнуто з ТОВ "Холтек Україна" на користь ОСОБА_2 1420,80 грн. судових витрат.
В задоволенні інших вимог позову відмовлено.
Стягнуто з ТОВ "Холтек Україна" в прибуток держави 171 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, оскільки воно суперечить вимогам матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працював на посаді керівника відділу з розвитку ТОВ "Холтек Україна", наказом №193 від 21.06.2010 р. звільнений з посади за п.4 ст.40 КЗпП України за прогули без поважних причин з 1.04.2010 р. по 19.04.2010 р., підстава: акти комісії по розгляду трудової дисципліни від 9.04.2010 р., 16.04.2010 р., 19.04.2010 р., акт про відмову ОСОБА_2 дати пояснення від 21.06.2010 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу без поважних причин.
Відмовляючи в задоволенні позову про поновлення на роботі, суд правильно виходив з того, що відсутні порушення чинного законодавства та прав ОСОБА_2 при звільненні з роботи.
Так, з 1.04.2010 р. по 19.04.2010 р. він був відсутній на роботі без поважних причин. Рішення про звільнення позивача адміністрацією підприємства було прийняте із врахуванням вимог ст.ст.147-1,148,149 КЗпП України. Зазначені обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, представник позивача ОСОБА_1 підтвердив, що ОСОБА_2 протягом 1.04.2010 р.-19.04.2010 р. не працював на товаристві, будь-яку роботу, визначену його посадовими обов'язками, не виконував.
Наказ про звільнення позивача виданий 21.06.2010 р., копію наказу, трудову книжку вручено в той же день, надано розрахунок при звільненні. Також надані суду документи свідчать про те, що того ж дня позивач звернувся до Центральної районної поліклініки Дарницького району м. Києва і його з 21.06.2010 р. було звільнено від роботи, про що видано листок непрацездатності серії АБС №597364, мав стати до роботи 23.03.2010 р.
Пояснення представника відповідача, третьої особи про те, що ані 21.06.2010 р., ані в подальшому ОСОБА_2 не повідомляв про хворобу, про існування листка непрацездатності підтверджені в судовому засіданні представником позивача ОСОБА_1, представник позивача підтвердив, що позивач із особистих підстав не надавав листок непрацездатності, у тому числі для його оплати.
Відповідно до ч.З ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.
Враховуючи, що 21.06.2010 р., в день звільнення, ОСОБА_2 був виданий листок тимчасової непрацездатності, суд правильно змінив дату його звільнення на 23.06.2010 р.
Відповідачем та третьою особою рішення суду не оскаржене в апеляційному порядку.
Доводи скарги про те, що відповідач не допускав позивача до роботи, а тому відсутні підстави для звільнення його за прогули з 1.04.по 19.04.2010р., не заслуговують на увагу. Факт відсутності позивача на роботі в зазначений період підтверджується актами (а.с.31-33). Акт від 30.03.2010р., на який посилається в апеляційній скарзі позивач, не стосується зазначеного періоду часу. Позивач відмовився дати пояснення щодо причин його відсутності на роботі з 1 по 19 квітня 2010р., що підтверджується актом (а.с.34).
Не приймаються до уваги посилання в скарзі на те, що суд безпідставно вийшов за межі позовних вимог, змінивши дату звільнення позивача з роботи, оскільки суд правильно взяв до уваги пояснення представника відповідача, третьої особи про те, що ані 21.06.2010 р., ані в подальшому ОСОБА_2 не повідомляв про хворобу, про існування листка непрацездатності, в цей день він особисто отримав трудову книжку , з ним був проведений разрахунок.
Суд також прийшов до правильного висновку про те, що не встановлено факту заподіяння позивачу моральної шкоди будь-якими діями відповідача.
Посилання в скарзі на те, що позивачеві заподіяна моральна шкода, погіршився стан його здоров»я, не заслуговують на увагу, оскільки судом не встановлено порушення законних прав позивача при звільненні його з роботи.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1,308,315 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – представника ОСОБА_2 відхилити, рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді