Справа № 22-37886/10 Головуючий в 1-й інстанції Українець В.В. Доповідач Горелкіна Н.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 23 » грудня 2010 р. Апеляційний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Горелкіної Н.А.
суддів - Ратнікової В.М., Остапчука Д.О.
при секретарі - Пасинок В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 02 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління, Київського міського військового комісаріату про визнання права на встановлення квартирної черги, зобов»язання внести зміни в облікову справу та поновити на квартирному обліку, зобов»язання виділити житло та зобов»язання розподілити житло,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням суду позов задоволено частково.
Зобов'язано Міністерство оборони України надати ОСОБА_1 житлове приміщення у відповідності до вимог статті 43 Житлового кодексу України згідно до його черги у списках осіб, які потребують надання житла.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу в складі Збройних сил України. Звільнений наказом начальника генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України від 17 січня 2008 року № 16 у запас за віком.
У місті Стрій Львівської області під час проходження служби позивач отримав від МО України однокімнатну квартиру, яку разом з донькою (ОСОБА_2) приватизував та продав (а.с. 63).
08 вересня 2008 року рішенням ЖК КМВК на підставі припису військової прокуратури Київського гарнізону від 29 серпня 2008 року (а.с. 117-118) позивач зарахований на квартирний облік (а.с. 14).
Рішенням ЖК КМВК від 02 березня 2009 року позивач був зарахований на квартирний облік у складі сім'ї 5 осіб із збереження попереднього часу перебування на квартирному обліку (дата зарахування на квартирний облік - 16 липня 1996 року, вид черги: першочергова - 24 березня 2005року, позачергова - 20 березня 2008 року) (а.с. 15).
15 жовтня 2009 року Рішенням ЖК КМВК змінено дату зарахування на квартирний облік, в пільгову чергу позивача та виключено зі списків доньку позивача ОСОБА_2 (а.с. 61).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи спір, суд прийшов до правильного висновку про те, що позивач має право на зарахування у відповідні квартирні черги з дня прийняття рішення житловою комісією.
При цьому суд правильно взяв до уваги, що відповідно до абзацу 4 ч. 1 ст. ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції від 11 червня 2006 року) військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Згідно з ч. 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування -- у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Законом визначено, що військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим законом, забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку.
Раніше встановлений порядок зарахування на облік і отримання житла визначався пунктами 11, 14, 24 положенням про порядок забезпечення жилою площею в Збройних силах України (затвердженого наказом Міністра оборони України № 20 від 03 лютого 1995 року), якими таке право позивачу надано не було.
Суд також дійшов до правильного висновку про те, що суперечить вимогам ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і зарахування на квартирний облік у гарнізоні міста Києва доньки позивача - ОСОБА_2, оскільки вона разом з позивачем отримувала від МО України квартиру у м. Стрій Львівської області, яка була ними приватизована та продана.
Задовольняючи частково вимоги позивача щодо зобов'язання МО України забезпечити постійним житловим приміщенням (квартирою), яка після виділу житла буде розподілена йому Київським КЕУ та КМВК, суд правильно виходив з того, що вони ґрунтуються на законі, оскільки позивач має право на отримання житлового приміщення, але у відповідності з чергою, яка існує у відповідачів, за списком осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Позивач був звільнений з військової служби за віком та перебуває на квартирному обліку в м. Києві.
Дата набуття позивачем пільги 15 жовтня 2009 року. На обліку перебуває зі складом сім'ї-4 особи.
Станом на 22 лютого 2010 року номер позивача в загальній черзі гарнізону - 7280, в черзі першочергових 1488, що підтверджується довідкою голови житлової комісії гарнізону м. Києва № 8841 від 24 лютого 2010 року (а.с. 66) та матеріалами квартирної справи, наданої на запит суду (а.с. 65-98).
Пунктом 7 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» передбачено, що ветерани військової служби мають право на першочергове забезпечення житлом осіб, якщо вони потребують поліпшення житлових умов. Позачергово забезпечуються житлом ветерани військової служби, які при звільненні з військової служби здали державним органам займане ними у військових містечках жиле приміщення та не були забезпечені іншим жилим приміщенням для постійного проживання та яким виповнилося 60 і більше років, а також сім'ям померлих ветеранів.
Відповідно до п. 8 ст. 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» особи, які звільнилися з військової служби і потребують поліпшення житлових умов, протягом трьох років після звільнення забезпечуються житловими приміщеннями у порядку, передбаченому законодавством, або мають право на одержання кредитів на індивідуальне будівництво чи придбання житла з погашенням їх за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Статтею 43 ЖК України, пунктом 32 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, пунктами 1.7, 4.1 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, встановлено, що громадянам, котрі перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення, надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Відповідальність за невиконання вимог закону щодо забезпечення позивача зі складом сім'ї житлом несе саме відповідач - МО України.
Доводи скарги про те, що суд не застосував закон, який підлягає застосуванню, неповно з»ясував обставини справи, не заслуговують на увагу, оскільки суд повно і всебічно з»ясував обставини справи, дослідив всі надані сторонами докази і ухвалив рішення згідно із законом.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1,308,315 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 02 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді