Справа № 22-30913/10 Головуючий в 1-й інстанції Шереметьєва Л.А. Доповідач Горелкіна Н.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 18 » листопада 2010 р. Апеляційний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Горелкіної Н.А.
суддів - Ратнікової В.М., Лесько А.О.
при секретарі - Пасинок В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 17 вересня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 3-тя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу в частині покупця та визнання права власності на квартиру,-
В С Т А Н О В И В:
26.06.2008р. ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій зазначала, що у зв»язку різким погіршенням стану здоров»я її рідного молодшого брата ОСОБА_11, який практично все життя був інвалідом та постійно проживав в м. Кременчуці, за погодженням зі своєю родиною вона вирішила придбати квартиру в м. Києві для лікування та реабілітації брата.
Через брокера ОСОБА_12 вона підібрала квартиру АДРЕСА_1, яка територіально наближена до житла, де вона проживає.
Оскільки в неї були довірливі відносини з братом та його родиною, вона вже мала житло на праві власності вирішено було придбати квартиру за її кошти, проте оформити її на ОСОБА_11
Придбавши зазначену квартиру за власні кошти та поселивши в неї свого брата, вона займалася його лікуванням та опікуванням не тільки його, а і його родини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 раптово помер.
В травні 2008р. вона дізналася, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до Київської державної нотаріальної контори №9 для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_11 та оформлення права власності на спірну квартиру в порядку спадкування.
Посилаючись на наведене, позивачка просила суд скасувати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане на ім»я ОСОБА_11, та визнати за нею право власності на вказану квартиру (а.с.5-8 т.1).
Пізніше позивачка уточнювала свої вимоги та просила суд визнати частково недійсним в частині покупця договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 25.01.2000р., укладений між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та нею ж як законним представником ОСОБА_9 та ОСОБА_11 в частині покупця, визнати її покупцем за вказаним договором купівлі-продажу та визнати за нею право власності на зазначену квартиру (а.с.50-52 т.2).
Посилалась на те, що спірна квартира за договором купівлі-продажу від 25.01.2000р. була придбана на її кошти для неї, але формально оформлена на брата ОСОБА_11 за умови, що за першою вимогою він переоформить квартиру на неї, без її згоди він нікого не буде прописувати в квартирі. При житті брат виконував умови їх домовленості, не порушуючи її права власності. Вона дала згоду на прописку в квартирі лише його доньки, а його дружина та син з її згоди фактично проживали в квартирі.
Проте наприкінці весни 2008р. їй стало відомо про порушення її прав власника, оскільки після смерті брата відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до Київської державної нотаріальної контори №9 для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_11 та оформлення права власності на спірну квартиру в порядку спадкування.
Відповідачі позов не визнали.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду-скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що він не доведений, позивачка не надала суду достатніх та допустимих доказів в підтвердження своїх позовних вимог.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна.
Згідно з ч.2 ст.58 ЦК України (в редакції 1963р.) якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.
Відповідно до ч.1 ст.59 ЦК України (в редакції 1963р.) угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.
Судом встановлено, що в 2000р. між позивачкою її покійним братом ОСОБА_11 та відповідачами ОСОБА_5 була досягнута домовленість про купівлю на її кошти та для неї квартири АДРЕСА_1, в якій міг би проживати та проходити лікування ОСОБА_11, який був інвалідом 2 групи.
25.01.2000 року був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, відповідно до якого відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яка при укладенні договору діяла також від імені неповнолітнього сина ОСОБА_9, продали, а ОСОБА_11 купив квартиру АДРЕСА_1.
Фактично покупцем зазначеної квартири була позивачка, оскільки вона придбана на її кошти та для неї.
Зазначене підтверджується доказами в справі: показаннями свідків ОСОБА_10,ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, записом та роздруківкою розмови сина позивачки ОСОБА_17 з відповідачем ОСОБА_11, приєднаними судом першої інстанції до матеріалів справи, письмовими доказами в справі- письмовими поясненнями ОСОБА_18, ОСОБА_19,ОСОБА_20, ОСОБА_21 (т.2 а.с.83-85,92).
Показаннями свідка ОСОБА_22 підтверджується, що квартира АДРЕСА_1 була придбана для ОСОБА_1
Згідно з довідками КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» структурного підрозділу ВСП «Батиївський» ОСОБА_11 проживав та був зареєстрований в спірній квартирі з 16.03.2000р., з 16.05.2002р. в квартирі зареєстрована його донька ОСОБА_5 (т.1 а.с.55-56)
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 помер, після його смерті відкрилася
спадщина, в зв»язку з чим 21.04.2008 року 9-ю Київською державною
нотаріальною конторою була заведена спадкова справа (т.1. а.с. 50-79).
Суд вважає, що позивачка звернулася до суду в межах строку позовної давності , оскільки вона дізналася про порушення свого права після смерті свого брата ОСОБА_11
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 доведені та підлягають задоволенню на піставі ст. ст. 58,59 ЦК України в редакції 1963р., ст.392 ЦК України, слід визнати частково недійсним в частині покупця договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 25.01.2000р., укладений між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, яка діяла від свого імені та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , визнати покупцем за вказаним договором купівлі-продажу ОСОБА_1, визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Керуючись ст. ст. 309 ч.1 п.3,316 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 17 вересня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 3-тя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу в частині покупця та визнання права власності на квартиру задовольнити.
Визнати частково недійсним в частині покупця договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 25.01.2000р., укладений між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, яка діяла від свого імені та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , визнати покупцем за вказаним договором купівлі-продажу ОСОБА_1, визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді