АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-385/11 Головуючий у 1-й інстанції – Прокопчук Т.С.
Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Бєлки В.Ю.
суддів Дзярук М.П.
Глазкової О.Г.
при секретарі Повєткіній О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
В позові зазначав, що 06.04.2006 року він передав відповідачу суму 600 гр. терміном до 15.05.2006 року, а відповідач видав розписку. Оскільки ОСОБА_2 відмовляється повернути в добровільному порядку борг, просив стягнути на його користь в судовому порядку суму боргу з індексом інфляції 1023гр., 3% річних за користування грошима в сумі 63гр. 12коп., на загальну суму 1086гр.12коп.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики від 6 квітня 2006 року в сумі 600 грн. В іншій частині позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, стягнути з позивача на його користь судові витрати в сумі 171 грн.
Вислухавши доповідача, пояснення апелянта, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Із матеріалів справи вбачається наступне.
06.04.2006 року відповідач отримав від позивача 600,00 грн., які зобов”язався повернути до 15.05.2006 року, про що написав розписку, але у зазначений строк гроші не повернув, у зв”язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.
Твердження апелянта про те, що розписка ним була надана третій особі як гарантія сплати частини коштів за оренду квартири, є безпідставними.
В суперечь вимогам ст.ст.10, 60 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав жодного доказу, що розписка, на яку він посилається, була видана третій особі як гарантія сплати частини коштів за оренду квартири.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: