Судове рішення #13124350

  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


27 грудня 2010 рокуСправа № 2а-3372/10/0370


Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом підприємця ОСОБА_1 до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся з позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції (далі – відповідач, Луцька ОДПІ), в якому просить визнати нечинним рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20 травня 2010 року №0001152303.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання підприємцем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій відповідачем прийняте оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Посилається на те, що висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи, порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо нещоденного друку фіскальних звітних чеків та незбереження контрольних стрічок позивачем не допущено.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, просили позов задовольнити. Додатково суду пояснили, що позивачем здійснювалось щоденне роздрукування фіскальних звітних чеків на протязі 24 годин з моменту відкриття каси. Крім того, зазначили, що підприємець дотримується вимог законодавства щодо забезпечення зберігання контрольних стрічок, дані стрічки не були пред’явлені в момент перервірки, оскільки зберігались у підприємця, однак в подальшому були подані Луцькій ОДПІ, але не враховані під час прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В поданих суду запереченнях відповідач позов не визнав, зазначивши, що при проведенні перевірки позивача встановлено незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків за 04.04.2010 року та 09.04.2010 року, а також незбереження контрольних стрічок згідно КОРО з 01.02.2010 року по 09.03.2010 року в кількості 98 шт. Застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог п.9, 10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вважає правомірним, в зв’язку з чим просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подані заперечення та просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 10.05.2010 року Луцькою ОДПІ було проведено перевірку господарської одиниці – магазин, що розташований за адресою: Луцький район, АДРЕСА_1, суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено відповідний акт (довідку) від 10.05.2010 року №180731. В ході перевірки були встановлені такі порушення: незабезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків за 04.04.2010 року та 09.04.2010 року; не забезпечено зберігання контрольних стрічок згідно КОРО з 01.02.2010 року по 09.03.2010 року в кількості 98 шт.

На підставі вказаного акту відповідачем прийняте рішення від 20 травня 2010 року №0001152303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17340 грн. за порушення п.9, 10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У відповідності до п.9, 10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Суд вважає безпідставними твердження позивача про відсутність порушення щодо нещоденного друку фіскальних звітних чеків.

Статтею 2 Закону встановлено, що фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року №199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту, максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 год.

Отже, аналізуючи вищевказані норми Закону, фіскальний звітний чек повинен відображати інформацію денних підсумків розрахункових операцій, здійснених на протязі робочої зміни касира, крім того, він підлягає щоденному друку.

Таким чином, суд вважає правомірним встановлення відповідачем порушення підприємцем п.9 ст.3 Закону, оскільки останнім не дотримано щоденного друкування фіскальних звітних чеків, так як згідно вимог Закону Z-звіт необхідно виконувати щодня.

Разом з тим, згідно поданого Луцькою ОДПІ розрахунку застосованих до позивача штрафних санкцій вбачається, що за незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків було застосовано фінансову санкцію в розмірі 680 грн., тобто за кожен нещоденно роздрукований Z-звіт застосовано штраф в сумі 340 грн.

Відповідно до п.4 ст.17 Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Застосоване в тексті вказаної норми Закону визначення «фіскальний звітний чек» в однині жодним чином не свідчить про необхідність застосування штрафної санкції за кожен такий незбережений Z-звіт, а лише визначає суму штрафу за факт вчинення суб’єктом господарювання порушення вимог даного Закону, в зв’язку з чим сума санкцій не залежить від кількості таких фіскальних звітних чеків. Відповідно сума штрафу за зафіксоване в акті порушення повинна складати 340 грн., а не 680 грн., тобто рішення Луцької ОДПІ від 20.05.2010 року №0001152303 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340 грн. підлягає скасуванню як неправомірне.

Одночасно суд не вбачає в діях позивача порушення щодо незабезпечення збереження контрольних стрічок протягом трьох років в кількості 98 шт.

В судовому засіданні досліджено оригінали контрольних стрічок, які були роздруковані на РРО в магазині, що належить підприємцю ОСОБА_1 за період лютий-травень 2010 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не встановлює обов’язок господарюючого суб’єкта зберігати контрольні стрічки за місцем проведення розрахунків, лише зобов’язує останнього здійснювати друк контрольних стрічок та забезпечувати їх збереження протягом трьох років.

Як ствердив в судовому засіданні позивач, ним дотримано вимоги Закону щодо обов’язку здійснювати друк контрольних стрічок та забезпечувати їх збереження, однак дані стрічки зберігав він особисто вдома, а продавець в магазині до цього відношення не мав. Крім того, зауважив, що представляв контрольні стрічки в Луцьку ОДПІ після проведеної перевірки, однак дана обставина не взята відповідачем до уваги при прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій.

Згідно статті 238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З огляду на викладене, фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм законодавства про РРО є адміністративно-господарськими санкціями. Підставою застосування даного виду санкцій є адміністративно-господарське правопорушення - винне, протиправне невиконання чи неналежне виконання суб'єктом господарювання своїх зобов'язань, передбачених чинним законодавством, що порушує права інших суб'єктів господарювання.

Отже, однією з ознак адміністративно-господарського правопорушення є вина правопорушника та в разі її відсутності останній повинен бути звільнений від адміністративно-господарської відповідальності.

Судом не встановлено вини підприємця у недотриманні вимог Закону щодо друку на РРО контрольних стрічок та забезпечення їх збереження протягом трьох років, з огляду на що суд приходить до висновку, що застосування Луцькою ОДПІ штрафних (фінансових) санкцій за кожну незбережену контрольну стрічку на суму 16660 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що за наслідками проведеної перевірки позивача Луцькою ОДПІ безпідставно застосовано до підприємця ОСОБА_1 фінансові санкції на суму 17000 грн., у зв’язку з чим рішення відповідача від 20.05.2010 року №0001152303 в цій частині слід визнати протиправним та скасувати, однак правомірно застосовано фінансову санкцію на суму 340 грн., з огляду на що в цій частині оскаржуване рішення відповідача слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20 травня 2010 року №0001152303 в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., а в решті суми штрафної (фінансової) санкції в розмірі 340 (триста сорок) грн. дане рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 31 грудня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація