Справа № 22-6756-2006р

кат. 15

Головуючий 1 інстанції Смольняков О.О. Доповідач  Курило В.П.

УХВАЛА Іменем України

01 серпня 2006 рік.                                                                                       М. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого - судді   Курило В.П. суддів Саніковой О.С., Біляєвої О.М. при секретарі Кошмак Т.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Амвросіївського районного суду Донецької області від 07 червня 2006р, по справі за позовом   ОСОБА_1   до  ОСОБА_2, треті особи ВЖ РЕУ-1 м. Черкаси, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання угоди житлового найму.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернулась до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на ухвалу Амвросіївського районного суду Донецької області від 07 червня 2006р., якою відмовлено у відкритті провадження у справі за її позовом до ОСОБА_2, треті особи ВЖ РЕУ-1 м. Черкаси, ОСОБА_3, ОСОБА_4  про розірвання угоди житлового найму, тому що заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

ОСОБА_1  просить скасувати ухвалу суду як незаконну, таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права. Посилається на те, що суд при вирішенні питання про відкриття провадження повинен був керуватися вимогами ст. 9 „Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України в редакції 2004р., тому що усна угода житлового найму була укладена ще 24 листопада 2000 року коли діяв Цивільний кодекс України 1963р.

Судом першої інстанції встановлено, що позовна заява  ОСОБА_1  не підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга  ОСОБА_1  підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню виходячи з наступного.

Відмовляючи   ОСОБА_1  у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що, відповідно до ст. 811 ЦК України договір найму житла укладається в письмовій формі і саме цей договір підлягає розірванню в судовому порядку, згідно до п. 1 ч. 2 ст. 825 ЦК України, а не усний. Току така справа не підлягає розглядові у суді в порядку цивільного судочинства.

Але з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач ОСОБА_2  ув зареєстрований у квартирі позивачки з липня 2000р. по березень 2004р., а потім з 21 жовтня 2005р, по

теперішній час. З огляду на це, суд повинен був саме в судовому засіданні встановити, чи мала місце фактично усна угода про найм житлового приміщення і коли вона була укладена, якими нормами закону регулюються правовідносини між сторонами і без з"ясування цих суттєвих обставин не міг вирішити це питання на стадії відкриття провадження, тому ухвала суду не відповідає вимогам закону.

Висновок суду про те, що справа не підлягає розглядові у суді в порядку цивільного судочинства суперечить ч. 1 ст. 15 ЦПК України. Відповідно до вказаної норми закону суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами житлового законодавства. Тому така справа підлягає розглядові у суді в порядку цивільного судочинства.

Також не відповідають вимогам закону роз'яснення суду першої інстанції позивачці про те, що, якщо позивачка має намір якимсь чином зняти відповідача з реєстрації в її квартирі, вона має право звернутися до суду за містом розташування квартири з позовом про виселення відповідача та стягнення з нього відповідних сум за плату комунальних послуг за час його реєстрації в квартирі.

Відповідно до вимог ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Таким чином, при встановленні невідповідностей в позовній заяві  ОСОБА_1 суд мав обговорити питання про залишення її позовної заяви без руху для усунення недоліків.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Суд відмовив у відкритті провадження по справі незаконно, тому його ухвала від 07 червня 2006. є незаконною і підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції.   Керуючись ст. 304, 312 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Амвросіївського районного суду Донецької області від 07 червня 2006р, скасувати. Справу для розгляду по суті направити у той же суд в іншому складі суду.   Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але вона може бути оскаржена у суд касаційної інстанції безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою суду апеляційної інстанції законної сили.