Справа №2а-3248/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 грудня 2010 року

Сніжнянський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді                           Кучми В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про стягнення недоотриманих сум разової компенсації,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з справжнім позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради, за яким просить  стягнути на його користь недоотримані суми разової компенсації у зв»язку з встановленням йому третьої групи інвалідності з 1994 року в розмірі 1799810,40 крб.

До початку судового засідання від позивача надійшла заява, за якою заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, справу просить розглянути без його участі.

Відповідачем за підписом керівника надані письмові заперечення, за якими позовні вимоги УПСЗН не визнає. Від представника надійшла заява про розгляд справи без його участі, просив застосувати строк позовної давності.

Вивчив письмові пояснення сторін, дослідив матеріали справи і надані сторонами докази на обґрунтування і спростування заявлених позовних вимог, суд вважає позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом фактично встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить до кола осіб, які постраждали унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, є інвалідом другої групи. Вказані обставини підтверджуються посвідченням за №НОМЕР_2 від 26.09.94 р та вкладкою до нього про те, що позивач є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЄС та посвідченням серії Б №НОМЕР_3 від 2.04.10 р про те, що є інвалідом другої групи та має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с. 5), також медичною довідкою серії ДОН-04 №НОМЕР_1 від 29.03.10 р про встановлення йому у зв”язку з захворюванням, викликаним аварією на ЧАЕС, за результатами повторного огляду з цього часу другої групи інвалідності до 29.03.13 року (а.с. 3).

Позивач убачає порушеним своє право як особа, яка належить до кола осіб -  учасників ліквідації наслідків аварії та як такий віднесений до 1 категорії, з боку відповідача територіального управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради з приводу дій, пов»язаних з невірним нарахуванням і призначенням до виплати сум разової компенсації у зв»язку з встановленням йому третьої групи інвалідності, яка вказує йому була встановлена з 1994 року.

Втім, як витікає і підтверджується розпорядженням міського голови Сніжнянської міської ради від 19.09.01 року №354-р, виданого на підставі листа облдержадміністрації №8-0-2104 від 03.09.01 року, з цього часу відділом з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення передані списки ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а управлінням праці та соціального захисту населення прийняті для проведення в подальшому відповідних виплат зазначеній категорії осіб.

Згідно матеріалів №704062 щодо позивача як на особу, яка перебуває на обліку в УПтСЗН м. Сніжне як ліквідатор наслідків на ЧАЕС, останній перебуває на обліку з часу звернення проведення виплат за його заявою починаючи з 21.11.2002 року і йому на підставі заяві вперше призначені виплати за розпорядженням №700093 від 06.12.02 року (а.с. ). З часу перебування на обліку позивачеві за результатами повторного обліку була підтверджена третя група інвалідності від 29.04.02 року згідно довідки МСЕК серії ДОН №НОМЕР_4 (а.с. ). Відомості про звернення позивача за період часу перебування на обліку щодо призначення і виплати разової компенсації як інваліду-чорнобильцю з моменту встановлення третьої групи в 1994 році відсутні. З моменту звернення вперше та на протязі часу перебування на обліку на підставі заяви позивача від 30.03.10 року йому відповідачем за рішенням від 08.04.10 р були призначені лише виплати разової компенсації у зв»язку з встановленням наступної другої групи інвалідності (а.с. ).

На протязі розгляду справи позиачем не надано жодних відносних і допустимих доказів на підтвердженя того, що з часу встановлення йому третьої групи інвалідності з 1994 року він перебував на обліу в територіальному управлінні соціального захисту населення та за його зверненням було відмовлено в призначенні і виплаті одноразової копненсації у зв»язку з встановленням саме третьої групи інвалідності чи проведені виплаті в іншому розмірі.  Крім того, позивачем також лишились не підтверджені й обгрунтуючи обставини про те, що йому була встановлена третя група інвалідності у зв»язку з наслідками на ЧАЕС саме з 1994 року.

А відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 11 КАС України адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Згідно з  ст. 71 ч. 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а якщо особа без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів, суд лише сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи.

Таким чином, за відсутності предметності спору, наявності спірних правовідносин, оскільки позивач не перебував у спірних правовідносинах з відповідачем з приводу призначення і виплати чи відмови в виплаті за його заявою разової компенсації у зв»язку з встановленням третьої групи інвалідності з 1994 року, то заявлений позов слід залишити без задоволення.

Щодо підстав застосування строків позовної давності, на які посилається відповідач і просить застосувати ці положення, то відповідно до ст.ст. 13, 48 Закону №796-XII оспорювані суми є компенсацією за шкоду, заподіяну здоров”ю, а згідно ст. 268 ч. 1 п. 3 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров”я.

Вимоги щодо правильності нарахування й виплати позивачеві ОСОБА_1 разової компенсації як особі, що постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи у зв»язку з встановленням третьої групи інвалідності тим державним органом, де фактично перебував на обліку на момент звернення, складає самостійниї предмет і зміст позовних вимог, які виходячи з дизпозитивності сторін можуть заявлятись окремо і виходять за межі справи за справжнім позовом.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб”єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони лише всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов”язані з залученням свідків та проведення судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 13, 48, 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 11, 71, 159, 161, 162, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

    Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про стягнення недоотриманих сум разової компенсації залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена сторонами на протязі десяти днів з дня отримання її копії до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд.

Головуючий: