Головуючий 1 інстанції Подолянчук І.М.
Справа № 334, 2006р. Доповідач Курило В.П.
Категорія 23
УХВАЛА
Іменем України
1 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Курило В.П.
суддів Санікової О.С., Біляєвій О.М.
при секретарі Кошмак Т.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду міста Донецька від 26 жовтня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, що діє в своїх інтересах і інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_3 та селянсько-фермерського господарсьва ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулись в суд з таким позовом до відповідчів. Вони посилались на те, що 30 липня 2003 року на вул. Купріна у місті Донецьку водій автомобіля ГАЗ 53 державний номер НОМЕР_1, що належить по праву власності селянсько-фермерському господарству «ОСОБА_2» порушив Правила дорожнього руху і скоїв наїзд на автомобіль ОПЕЛЬ ОМЕГА, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, пошкодивши його. Вартість ремонту автомобіля складає 15003.95 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача. Крім того, усім позивачам, що знаходились в автомобілі позивача, заподіяно тілесні ушкодження. У зв"язку з цим вони вимушені були лікуватися в лікарні і нести матеріальні витрати. Зокрема ОСОБА_4 витратив 66.65 грн. - вартість медичних препаратів і 15.40 вартість послуг облстатуправління.
ОСОБА_5 заподіяні матеріальні витрати - 17.50 грн. вартість медичних препаратів, ОСОБА_7 181.35 грн. - вартість медичних препаратів, 368.50 грн. - вартість харчування.
Крім того, усі позивачі і неповнолітня дитина ОСОБА_5 - ОСОБА_6 зазнали моральні страждання через те, що були учасниками дорожньої пригоди. Тому вони просили відшкодувати заподіяну моральну шкоду, стягнувши з відповідача на користь ОСОБА_4 3000 грн., ОСОБА_5 в її інтересах і інтересах неповнолітньої доньки 4000 грн., ОСОБА_7 - 2000 грн.
Просили стягнути вказані суми.
Рішенням Кіровського районного суду міста Донецька від 26 жовтня 2005 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з селянсько-фермерського господарства ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_4 15070.60 грн. і судові витрати 248.03 грн., ОСОБА_5 17.50 грн., ОСОБА_7 181.35 грн., у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4 1500 грн., ОСОБА_5 - 1500 грн., ОСОБА_7 - 1500 грн.
В задоволені решти їх вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідача ставиться питання про скасування рішення суду через те, що воно суперечить вимогам закону.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню з поверненням справи на новий розгляд, виходячи з наступного.
Розглядаючи справу і задовольняючи позовні вимоги позивачів частково, суд виходив з того, що винним в дорожній пригоді є водій ОСОБА_3, який перебував у трудових відносинах з селянсько-фермерським господарством „ОСОБА_2". Тому відповідальність за його дії повинно нести господарство.
Але з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можливо.
Судом встановлено, що автотранспортна пригода сталася між двома джерелами підвищеної небезпеки. Внаслідок зіткнення транспортних засобів автомобіль позивача отримав механічні ушкодження, а усі позивачі - легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров"я.
Як роз"яснив Пленум Верховного Суду України у п. З своєї постанови від 27 березня 1992 року №6 зі змінами, внесеними постановами від 8 липня 1994 року №7, від 30 вересня 1994 року №11 та від 25 травня 1998 року № 15 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею ( у порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов"язаними сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну при зіткненні джерел підвищеної небезпеки іншим особам.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції не врахував викладених роз"яснень Верховного Суду України і неправильно вирішив спір. Зокрема, за позовом пасажирів автомобіля ОПЕЛЬ ОМЕГА, який належить по праву власності позивачеві ОСОБА_4 - ОСОБА_5 і ОСОБА_7 мають нести відповідальність за шкоду, заподіяну при зіткненні джерел підвищеної небезпеки у солідарному порядку володільці цих джерел, тобто не тільки відповідач по справі селянсько-фермерське господарство ОСОБА_2, але і водій автомобіля ОПЕЛЬ ОМЕГА ОСОБА_4.
Незважаючи на це суд не обговорив питання про притягнення ОСОБА_4 до участі у справі у якості відповідача, позовні вимоги інших позивачів не уточнив, поспішно вирішив справу.
Таким чином, суд розглянув питання про права і обов"язки сторони, що не була залучена до участі у справі. Відповідно до п. 4 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд якщо суд вирішив питання про права та обов"язки осіб, що не брали участі у справі.
Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа поверненню у місцевий суд для розгляду по суті.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач ОСОБА_3 вказував на те, що винним в дорожній пригоді є позивач ОСОБА_4. Згідно висновку судової
автотехнічної експертизи № 1773/18 від 3 травня 2006 року водій ОСОБА_4 в данній дорожній обстановці мав діяти відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху і в час виникнення небезпеки для руху повинен був негайно прийняти міри до зниження швидкості у тому числі до повної зупинки автомобіля. Водій ОСОБА_3 мав виконувати п. 10.4, 10.1 Правил дорожнього руху своєчасно зайняти ліве положення проїзної частини дороги , а перед зміною напрямку руху переконатися у безпечності маневру . Невиконання обома водіями Правил дорожнього руху знаходиться у причинному зв"язку з дорожньою пригодою.
Але висновки цієї експертизи не були предметом дослідження суду першої інстанції, хоч вони мають суттєве значення для справи. Тому при новому розгляді справи суд має більш ретельно з"ясувати причину зіткнення транспортних засобів і вирішити питання про цивільно-правову відповідальність за заподіяну шкоду згідно з законодавством.
Суд також виходив з того, що вартість шкоди, заподіяної ОСОБА_4 складає 15003.95 грн. При цьому суд посилався на висновок акта товарознавчого дослідження. Між тим, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції також поспішно вирішив питання про вартість матеріальної шкоди.
Судом встановлено, що пригода з транспортним засобом позивача сталася 30 липня 2003 року. Саме у цей день ОСОБА_4 купив автомобіль ОПЕЛЬ ОМЕГА, що підтверджується біржовим контрактом на а.с. 11. Як видно з біржового контракту договір купівлі-продажу автомобіля вчинено за 7500 грн.
У зв"язку з цим суд мав більш ретельно з"ясувати, який розмір шкоди заподіяний позивачеві у зв"язку з пошкодженням автомобіля, яка вартість автомобіля з врахуванням ступеню його зносу на час зіткнення транспортних засобів і чи не перевищує вартість ремонту цього автомобіля його остаточну вартість.
Керуючись ст.304, 307, 311 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення Кіровського районного суду міста Донецька від 26 жовтня 2005 року скасувати. Справу на новий розгляд повернути у той же суд іншому складі суддів.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення ухвали суду апеляційної інстанції.