КОПІЯ Справа №1-110
2007 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської
області у складі:
Головуючого Закутського В.І.
При секретарі Чіковій Т.М.
З участю прокурора Луценко С.В.
Потерпілого ОСОБА_3.
Представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4.
Захисника ОСОБА_5.
Представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_6.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську
кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_1,
24ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця с Актово Вознесенського району,
громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не
працюючого, проживає в АДРЕСА_1
району, раніше згідно ст. 89 КК України не судимого,
у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.2, 304 КК України, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, уродженця с Актово Вознесенського району, громадянина України, учня 3-го курсу Вознесенського професійного ліцею №18, не одруженого, проживає в с АДРЕСА_2, раніше згідно ст. 89 КК України не судимого,
у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2 і 296 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ
23.11.2006 року біля 23.00 години в м. Вознесенську ОСОБА_1. за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, знаходячись у стані алкогольного сп»яніння, використовуючи як незначний привід - намагання потерпілого ОСОБА_3. встановити місцезнаходження свого мобільного телефону та сумки, усвідомлюючи, що знаходяться у громадському місці, а саме на перехресті вулиць Сапєгіна та Желябова, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, нанесли декілька ударів руками по обличчю ОСОБА_3., від яких він впав на землю, після чого знову продовжили наносити удари ногами по тулубу та голові ОСОБА_3., від яких останній отримав тілесні ушкодження у вигляді кровоотиків в області обличчя, темно-червоних крововиливів в склеру очей, забою носу з
2
переломом носових кісток без зміщення, скривлення носової перегородки з частковим порушенням носового дихання, закриту черепно-мозкову травму, що супроводжувалося струсом головного мозку, та забій грудної клітини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я.
Крім цього, після вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_3., у ОСОБА_2. виник умисел на відкрите заволодіння майна ОСОБА_3, про який присутньому при цьому ОСОБА_1. він нічого не повідомив, та реалізуючи свій злочинний намір, 23.11.2006 року о 23 годині 30 хвилин на перехресті вулиць Сапєгіна та Желябова м. Вознесенська неповнолітній ОСОБА_2., знаходячись у стані алкогольного сп»яніння, з корисливих мотивів, із застосуванням насилля, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого ОСОБА_3., та яке виразилося в одному ударі по обличчю потерпілого ОСОБА_3., відкрито викрав гаманець вартістю 40 грн., в якому знаходились гроші в сумі 15 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_3. матеріальний збиток на загальну суму 55 грн.
Крім цього, 23.11.2006 року о 23 годині 15 хвилин, знаходячись в будинку №18а вул. Сапєгіна м. Вознесенська, ОСОБА_1., достовірно знаючи, що ОСОБА_2. є неповнолітнім, втягнув його у злочинну діяльність, а саме - запропонував ОСОБА_2. вчинити хуліганські дії відносно потерпілого ОСОБА_3.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.2 та 304 КК України визнав повністю і пояснив суду, що дійсно, проживаючи в одному селі з ОСОБА_1., він знав про те, що ОСОБА_2. є неповнолітнім, і 23.11.2006 року у вечірній час, розпивав спиртні напої з ОСОБА_1., ОСОБА_3. та іншими знайомими, після чого ОСОБА_3 виявив, що у нього зник його мобільний телефон , звинувачуючи у цьому його та ОСОБА_1. Коли ОСОБА_3. пішов додому, він запропонував ОСОБА_2. наздогнати ОСОБА_3. та побити його, на що ОСОБА_2. погодився. Наздогнавши ОСОБА_3., він першим кілька разів вдарив ОСОБА_3., після чого до нього приєднався і ОСОБА_2. Побивши ОСОБА_3., вони пішли додому і по дорозі ОСОБА_2. показав йому гаманець, який він забрав у ОСОБА_3. У скоєному кається, матеріальний збиток відшкодував потерпілому.
Підсудний ОСОБА_2. в судовому засіданні свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2 та 296 ч.2 КК України визнав повністю і пояснив суду, що дійсно 23.11.2006 року він розпивав спиртні напої з ОСОБА_1., ОСОБА_3. та іншими. Потім ОСОБА_3. виявив, що у нього зник мобільний телефон, у зникненні якого він звинуватив його та ОСОБА_1. Коли ОСОБА_3. пішов додому, ОСОБА_1. запропонував йому наздогнати ОСОБА_3. та розібратись з ним. Наздогнавши ОСОБА_3., ОСОБА_1. першив почав бити ОСОБА_3., після чого він також приєднався і вдарив кілька разів ОСОБА_3., а потім
3
витягнув з кишені ОСОБА_3. гаманець, в якому знаходилось 15 грн. У скоєному кається, матеріальний збиток потерпілому відшкодував.
Крім повного визнання своєї вини, вина підсудних ОСОБА_1. і ОСОБА_1. також повністю підтвердилася в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_3., який суду пояснив, що 23.11.2006 року зустрівся із знайомими хлопцями, серед яких були ОСОБА_1. і ОСОБА_2., купили горілки, випили, потім він помітив, що зник його мобільний телефон. Він став питати у ОСОБА_1. і ОСОБА_1. про свій мобільний телефон, а потім пішов додому. По дорозі його наздогнали ОСОБА_1. і ОСОБА_2. і почали бити його, він впав і вони продовжували бити його ногами по різним частинам тіла, намагаючись бити ногами в лице, при цьому ОСОБА_2. просив ОСОБА_1., щоб той відтягнув його руки, якими він закривав обличчя, щоб вдарити ногою в обличчя, і ОСОБА_1. відтягував його руки і ОСОБА_2. бив ногами в обличчя, в процесі чого витягли з кишені його куртки гаменець, в якому було 15 грн. На цей час матеріальна шкода йому відшкодована підсудними, але він просить стягнути з підсудних 3000 грн. моральної шкоди, оскільки тривалий час, цілий місяць, знаходився на стаціонарному лікуванні, а потім тривалий час лікувався амбулаторно , переніс сильні болі, стрес, не працював, від чого потерпала також його сім»я. Оскільки підсудні перед ним вибачились, відшкодували матеріальні збитки, просить суд суворо їх не карати.
Вина підсудних ОСОБА_1. і ОСОБА_1. також повністю підтвердилася в судовому засіданні показаннями свідків:
ОСОБА_7. і ОСОБА_8., які суду пояснили, що 23.11.2006 року в вечірній час зустрілися з ОСОБА_1., ОСОБА_1. та ОСОБА_3., випили пляшку горілки. У ОСОБА_3. був мобільний телефон, потім його не стало, ОСОБА_3. почав його шукати, питати у ОСОБА_1. і ОСОБА_1., але ті заперечували. Потім вони разом із ОСОБА_3. пішли додому, по дорозі ОСОБА_3. від них відстав.
Свідка ОСОБА_9., який суду пояснив, що в кінці листопада 2006 року у себе на городі знайшов гаманець, який був порожній. Він його викинув, а потім до нього прийшли працівники міліції і питали за цей гаманець.
Свідка ОСОБА_10., яка суду пояснила, що 24.11.2006 року вночі прибігла невістка і повідомила, що її чоловік ОСОБА_3. прийшов додому весь в крові, очей не видно, все лице розбите. Цілий місяць її син стаціонарно лікувався, місяць очі не міг відкрити. На цей час стан здоров»я його гірший, ніж був до побиття.
Вина підсудних ОСОБА_1. та ОСОБА_1. також повністю
підтвердилася дослідженими матеріалами кримінальної справи: протоколом
усної заяви потерпілого ОСОБА_3. в якій він просить притягти до
кримінальної відповідальності осіб, які причинили йому тілесні
ушкодження та заволоділи його гаманцем /а.с. 4/, протоколом ВООП від 14.12.2006 року, під час проведення якого ОСОБА_1. показав учасникам
4
відтворення напрямок, у якому викинув викрадений у ОСОБА_3. гаманець /а.с. 36/, висновком експерта №32 від 05.02.2007 року, згідно якого спричинені ОСОБА_3. тілесні ушкодження у вигляді кровоотиків на обличчі, темно-червоних крововиливів у склеру очей, забою носу з переломом носових кісток без зміщення, скривлення носової перегородки з частковим порушенням носового дихання,, закрита черепно-мозкова травма, яка супроводжується струсом головного мозку, забій грудної клітини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я /а.с. 91/, та іншими матеріалами кримінальної справи у сукупності.
Оскільки підсудний ОСОБА_2 скоїв хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, та грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, то суд його дії кваліфікує по ст.ст. 296 ч.2 і 186 ч.2 КК України, а підсудний ОСОБА_1скоїв хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, та втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, то суд його дії кваліфікує по ст.ст. 296 ч.2 і 304 КК України.
При призначенні покарання підсудним ОСОБА_2. та ОСОБА_1. суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання підсудних.
В якості обставин, що пом»якшують покарання підсудних, суд враховує повне відшкодування матеріальної шкоди, задовільні характеристики з місця проживання, а для підсудного ОСОБА_1. - і з місця навчання, неповнолітній вік підсудного ОСОБА_1., визнання своєї вини та каяття у скоєному обох підсудних, думку потерпілого про його небажання суворо карати підсудних, і вказані пом»якшуючі обставини, як вважає суд, істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів підсудним ОСОБА_2., що дає право суду на призначення йому покарання більш м»якого, ніж передбачено законом.
В якості обставин, що обтяжують покарання підсудних, суд враховує скоєння злочинів у стані алкогольного сп»яніння.
Потерпілим ОСОБА_3заявлений цивільний позов про стягнення з підсудних моральної шкоди в сумі 4000 грн., яку потерпілий зменшив в судовому засіданні до 3000 грн., яку потерпілий мотивує тим, що переніс значні фізичні страждання та біль, психічний та нервовий струс, на довгий час був вибитий з трудового ритму, після побиття у нього постійно болить голова, болить ліва половина грудної клітини.
В судовому засіданні цивільний позов потерпілого ОСОБА_3. про стягнення моральної шкоди підтвердився як висновком судово-медичної експертизи, так і довідкою зав. відділенням ЦРЛ , висновком лікаря від
5
8.12.2006 року, найменуванням і кількістю ліків, які отримував в період лікування потерпілий, та іншими матеріалами кримінальної справи, і тому, згідно ст. 1167 ЦК України цивільний позов потерпілого ОСОБА_3. про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в сумі 2000 грн.
З урахуванням всіх обставин справи, особи підсудних, з урахуванням думки потерпілого, суд вважає можливим призначити підсудному ОСОБА_2. більш м»яке покарання, ніж передбачене санкцією ч. 2 ст. 186 КК України.
Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд,
ЗАСУДИВ
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.2 та 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком:
По ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 3 роки позбавлення волі.
По ч. 2 ст. 296 КК України - 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2- 3 / три/роки позбавлення волі.
ОСОБА_1визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.2 і 304 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком:
По ч. 2 ст. 296 КК України - 3 роки позбавлення волі
По ст. 304 КК України - 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1- 3 /три/ роки позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_1змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши їх під варту в залі суду і зарахувавши їм в строк відбуття покарання тримання під вартою з 14 грудня по 17 грудня 2006 року.
Стягнути з засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1на користь ОСОБА_3, який проживає в м. АДРЕСА_3- 2000 грн. моральної шкоди - солідарно.
Стягнути з засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1на користь фінансового управління Вознесенської міської ради, р/р 31415544500007 місцевого бюджету, код
5
24060300 в банк ВДК у Вознесенському районі, ОКПО 23406957 - 325,56 грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілого - солідарно.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської
області на протязі 15 діб.
Суддя Закутський В.І.