Справа №   5813,  2006р. Категорія 36

Головуючий 1 інстанції Тверськой C.M. Доповідач Курило В.П.

РІШЕННЯ Іменем України

1 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Курило В.П.

суддів   Санікової О.С., Біляєвої О.М.

при секретарі Кошмак Т.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 квітня 2006 року у справі за позовом  ОСОБА_2  до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2006 року позивач звернувся в суд з таким позовом. Він посилався на те, що відповідач - його батько. Він проживає один, навчається в Артемівському професійному училищі, а відповідач не надає йому коштів для утримання і проживання. Тому він просив стягнути аліменти до стоку навчання у розмірі 1/3 частини заробітної плати відповідача.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 квітня 2006 року стягнуто з  ОСОБА_1  на користь ОСОБА_2  і на його ж утримання аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітної плати щомісяця, починаючи стягнення з 26 січня 2006 року по 30 червня 2006 року. Стягнуто судовий збір з відповідача на користь держави 51 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів на один місяць підлягає негайному виконанню.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду змінити, зменшити розмір аліментів. Суд не врахував, що обов"язок по утриманню сина покладається не тільки на батька але і на мати. Суд не врахував, що на його утриманні знаходиться ще один неповнолітній син.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення зміні в частині розміру аліментів, виходячи з наступного.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач працює і має достатньо доходів, щоб надавати позивачеві допомогу у вигляді 1/4 частини своїх доходів.

Але з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можливо.

З матеріалів справи видно, що позивач не працює, знаходився до 30 червня 2006 року на навчанні.

Відповідач працює, але має заробітну плату 907 грн. 41 коп.( а.с.23). На своєму утриманні має ще одного неповнолітнього сина.

Таким чином, його доходи визнати значними неможливо. Окрім того, відповідач проживає з дружиною і її двома неповнолітніми дітьми від першого шлюбу. Крім заробітної плати і дружина відповідача інших доходів не має.

За таких умов стягнення з відповідача на дорослого сина % частини заробітної плати ставить у скрутне становище сім"ю відповідача.

Відповідно до ст. 199 Сімейного Кодексу України обов"язок по утриманню повнолітніх дітей, які продовжують навчання, покладається на батьків. Тому позивач вправі пред"явити вимоги про стягнення аліментів на своє утримання не тільки до батька, та ще й до матері.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, не застосував норми закону, що мали бути застосовані, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 309 ЦПК України вказана обставина є підставою для зміни судового рішення.

У зв"язку з викладеним апеляційний суд вважає, що розмір аліментів, встановлений судом, необхідно зменшити до 1/6 частини доходів відповідача, змінивши судове рішення.

Керуючись ст. 304, 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 квітня 2006 року змінити. Зменшити розмір аліментів, що стягується з ОСОБА_1  на утримання ОСОБА_2  з 1/4 части до 1/6 частини усіх видів доходів  ОСОБА_1.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни. Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення рішення суду апеляційної інстанції.