Головуючий у 1-й інст. Деркач Ю.Б. Рядок статзвіту № 37
Господарський суд Львівської області Справа № 22-а-1286/07
Справа № 1/1119-26/395
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2007 року колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - судді Довгополова О.М.
суддів: Яворського І.О., Носа С.П.
при секретарі Гідей К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за апеляційною скаргою Приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову господарського суду Львівської області від 19 березня 2007 року, -
встановила:
Постановою господарського суду Львівської області від 19.03.2007 року відмовлено приватному підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні позову до Львівської міської ради та третьої особи Управління природних ресурсів та врегулювання земельних відносин Львівської міської ради про визнання права постійного користування земельною ділянкою, спонукання оформити це право у встановленому порядку та скасування ухвали міської ради.
Постанову суду оскаржив ПП ОСОБА_1, просить скасувати її через неповно з'ясовані обставини і неправильне застосування норм матеріального права та задоволити позовні вимоги. В обгрунтування своїх вимог апелянт вказав, що відповідно до ст. 30 ЗК України в редакції 1992 року при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить і право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, покликання суду на ст. 92 ЗК України в редакції 2001 року як на підставу для відмови в позові є неправильним, посилання суду на ст. 120 діючого ЗК України є безпідставним, не взято до уваги рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року. За таких обставин, на думку апелянта, відсутні підстави для укладення договору оренди земельної ділянки між ним та міською радою, так як за ним зберігається право беззстрокового користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 20.02.2001 року апелянт став власником павільйону та кіоску по АДРЕСА_1 та вважає, що відповідно до ч.1 ст. 30 ЗК України, який діяв на час укладення договору, набув право безстрокового користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення.
Суд першої інстанції вірно встановив, що лише особи, яким відповідними радами у встановленому порядку було надано земельні ділянки у користування до введення в дію ЗК України від 15.03.1991 року, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права землекористування, однак відповідно до рішення Ленінської районної ради народних депутатів м. Львова від 23.04.1970 № 56 відвід земельної ділянки відбувся лише під будівництво павільйону, а не для його обслуговування. При цьому суд дав правильний аналіз земельного законодавства, яке діяло в СРСР на час виділення ділянки для будівництва павільйону та в подальшому в Україні з часу введення в дію ЗК України від 15.03.1991 року, відповідно до статтей 19, 22 якого надання земельних ділянок у користування відбувалось в порядку відведення та на підставі рішень відповідних рад про їх надання, а право власності на землю або право користування виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує це право.
Відповідно до ст. 23 ЗК України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються відповідними радами, проте такий акт в апелянта відсутній.
Апелянтом до набрання чинності ЗК України від 01.01.2002 року право постійного користування земельною ділянкою не було оформлено відповідно до вимог ЗК України від 1991 року, а тому на даний час таке право користування земельною ділянкою може бути оформлене на підставі договору оренди з власником землі.
Ухвала Львівської міської ради від 03.11.2005 року про надання апелянту в оренду терміном на 5 років земельної ділянки площею 0,0232 га по АДРЕСА_1 для обслуговування павільйону з кіоском прийнята відповідно до вимог чинного земельного законодавства, про що суд правильно зазначив у своєму рішенні та жодним чином не порушує прав та інтересів ПП ОСОБА_1, а тому підстав для її скасування немає.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Львівської області від 19 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом місяця з часу проголошення шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.М.Довгополов
Судді І.О.Яворський
С.П. Нос