Справа №2-а-3769\10 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2010 р. м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
В складі: головуючого-судді Миговича О.М.
секретаря Шумей Т.Б.
з участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуш справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора Рівненської Роти ДПС для ОДДЗ Петровець Василя Федоровича про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд –
в с т а н о в и в:
24.11.2010 року старшим інспектором Рівненської Роти Петровець В.Ф. складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 в тому, що він 24.11..2010 року близько 7.40 год. на 320 км.ю а/д Київ-Чоп в с.Біла Криниця керуючи автомобілем марки «Мерскедес- бенс», рухався зі швидкістю 90 км. за год. в населеному пункті, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху. Швидкість вимірювалася приладом «Беркут». На підставі даного протоколу відповідачем винесено постанову серії ВК №168758 по справі про адміністративне правопорушення від 24.11.2010 р., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та призначено стягнення у вигляді 255 грн. штрафу. Вважаючи дану постанову незаконною ОСОБА_1 оскаржив її до суду.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та суду пояснив, згідно постанови перевищення ним швидкості фіксувалося приладом «Беркут». Однак показники даного приладу не документуються, тому, що він не фіксує ні автомобіль ні часу перевищення швидкості.
Представник відповідача в судове засідання не зявився з невідомих суду причин,хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд,враховуючи вимоги ст.128 п.4 КАС України ,вважає ,що справу слід розглядати у відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів,яких достатньо для вирішення позову по суті.
Суд, вислухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши інші докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав: Відповідно до ст..71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається із матеріалів справи, 24.11.2010 року відносно позивача інспектором Петровець В.Ф. було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Згідно наведеного протоколу , він 24.11..2010 року близько 7.40 год. на 320 км.ю а/д Київ-Чоп в с.Біла Криниця керуючи автомобілем марки «Мерскедес- бенс», рухався зі швидкістю 90 км. за год. в населеному пункті, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху. Швидкість вимірювалася приладом «Беркут».
Того ж дня, 24.11.2010 року інспектором Петровець В.Ф. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
У відповідності до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова по справі про адміністративне правопорушення. Тому суд, враховуючи пояснення позивача, приходить до висновку, що вимірювач швидкості «Беркут» не має функцій фото-, кінозйомки чи відеозапису. При цьому, з огляду на положення ст..251 КУпАП, ця норма носить імперативний характер щодо можливості використання тільки тих технічних приладів та засобів, які мають функції фото-, кінозйомки чи відеозапису і можуть бути використані як доказ по справі.
Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення Петровцем В.Ф. порушені вимоги наведеної норми, а також порушено положення ст..280 КУпАП. Так, представником відповідача достеменно не встановлено чи був винен саме позивач у вчиненому правопорушенні , враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «Беркут» будь-яких інших доказів не наведено.
Відповідно п.2.13. Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні правопорушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки руху», до протоколу , складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали на власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в порушення наведеного положення до нього не додано матеріалів на яких зафіксовано показання приладу, яким вимірювалася швидкість руху.
Крім того ні в протоколі ні в постанові у справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем були надані пояснення, згідно яких він не згоден із правопорушенням.
Незважаючи на те, що згідно ст..251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові винесеній відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.
При таких обставинах суд, вважає, що оскаржувана постанова від 24.11.2010р. є незаконною і підлягає скасуванню.
На підставі ст. ст. 221,251, 283, 287, 293 КпАП України та керуючись ст. ст. 159 – 163 КАС України, суд –
п о с т а н о в и в:
Позов задоволити. Визнати незаконною та скасувати постанову серії ВК №168758 від 24.11.2010 року про накладення 255 грн. штрафу за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Г о л о в у ю ч и й :