ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий у 1-й інст.суддя Грамчук І.В. ряд. ст. зв. № 35
господарський суд Хмельницької області справа № 5/135-на
Доповідач у 2-й інст.суддя Любашевський В.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 жовтня 2007 року м.Львів справа № 22а-2438/07
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:
доповідача у справі судді Любашевського В.П.
суддів Довгополова О.М.
Яворського І.О.
секретаря судового засідання Соколовської А.С.
осіб, які взяли участь у справі:
від позивача - Ярчук С.В., довіреність № 22 від 25.10.2004р.
від відповідача - Мартинюк А.В., довіреність від 02.11.2003р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
на постанову господарського суду Хмельницької області від 06.06.2007р. у справі № 5/135-на
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕКРО ПЕТ Лтд»
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Хмельницькому від 26.04.2005р. № 0000182303/0, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - ТзОВ «ХЕКРО ПЕТ Лтд» звернувся в господарський суд Хмельницької області області з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, у якому просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000182303/0 від 26.04.2005р. як таке, що порушує вимоги Закону України «Про податок на додану вартість».
Постановою господарського суду Хмельницької області від 06.06.2007р. у справі №5/135-на позов задоволено. Постанова суду першої інстанції, з посиланням на ст.ст. 1022, 1013 ЦК України зокрема мотивована тим, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених в договорі комісії, а ст. 1024 ЦК України передбачає, що комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним в зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії.
Окрім того, обов'язок відшкодувати комісіонеру проведені ним витрати у зв'язку з виконанням комісійного доручення передбачено п.1.6 укладених позивачем договорів комісії. Укладаючи договори на перевезення вантажу за межі митної території України, ТОВ "Хекро Пет ЛТД" діяв на виконання доручень комітентів.
Із ст.ст. 1011, 1024 ЦК України та укладених ТОВ "Хек ро Пет ЛТД" договорів комісії випливає, що витрати позивача за своєю суттю є витратами комітентів, доручення яких виконувалися комісіонером. Таким чином, відшкодування витрат, понесених комісіонером за договором комісії, не є комісійною платою за договором.
Відповідно до ч.2 ст. 628 ЦК України - сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться в змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Пунктом 1.2 договорів комісії передбачено, що комісіонер зобов'язується перед комітентами за їх дорученням та від свого імені укладати експортні договори купівлі-продажу товару, здійснює транспортування товару. Комісіонер поручається за виконання третіми особами правочинів, укладених для виконання договору комісії.
Отже, якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату, як це передбачено ч.2 ст. 1013 ЦК України.
Також суд першої інстанції, з посиланням на ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість», вказує, що даним Законом не передбачено оподаткування податком на додану вартість суми відшкодованих комітентом комісіонеру затрат у зв'язку з виконанням договору комісії.
Відповідач в апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що договір комісії (глава 69 Цивільного кодексу) - це суто майновий договір, предметом якого (в даному випадку) є експорт товару за межі митного кордону комітентами за допомогою комісіонера. Тобто за договорами комісії позивач надає послуги комітентам з реалізації майна, вартість якого визначається договором, проте не є власником ані майна комітентів, ані коштів, отриманих від третіх осіб.
За виконання цих доручень комітентів (укладання договорів купівлі-продажу) комісіонер у відповідності до ст. 1013 ЦК України отримує комісійну винагороду. Статтею 1024 ЦК України передбачена можливість відшкодування комісіонерові витрат по виконанню доручення. В договорах комісії зазначено, що комісіонер зобов'язаний сплатити витрати, пов'язані з виконанням доручення. Тобто за цими договорами позивач (комісіонер) крім укладання договорів купівлі продажу надає комітентам послуги, пов'язані з транспортуванням товару.
Відповідно до п.1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" вважаються продажем послуг (робіт) будь-які операції цивільно-правового характеру з надання послуг (результатів робіт) надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з надання будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання послуг (робіт).
Отже, виконання ТОВ "ХЕКРО ПЕТ Лтд" зобов'язання перед комітентами за договорами комісії з транспортування товару є продажем послуг.
Особливості оподаткування операцій з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України визначені статтею 8 Закону України" Про податок на додану вартість". А тому вартість послуг, наданих позивачем комітентам в зв'язку з виконанням договорів комісії, мають бути включені до бази оподаткування податком на додану вартість у відповідності до ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" (враховуючи, що переліки операцій, які звільнені від оподаткування та операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою, є вичерпними) та підлягають включенню до складу податкових зобов'язань позивача згідно із п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 цього Закону.
Позивач заперечень на апеляційну скаргу не подав. Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та, заперечуючи доводи апелянта, просить суд постанову суду першої інстанції залишити в силі.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи апелянта та заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, з наступних підстав:
07.07.2004р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Українська горілчана компанія "Неміров" та товариством з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет ЛТД" укладено договір комісії № 07/07/04, згідно якого ТОВ "Українська горілчана компанія "Неміров" виступає в ролі комітента, а ТОВ "Хекро Пет ЛТД."' - комісіонера. 08.04.2004р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Містраль" та ТзОВ "Хекро Пет ЛТД" також укладено договір комісії № 08/04/04, згідно якого ТОВ "Містраль" - є комітент, а ТОВ "Хекро Пет ЛТД"- комісіонер.
23.07.2004 р. між ТзОВ "Мальта" та ТОВ "Хек ро Пет ЛТД" також укладено договір комісії № l/K, згідно якого ТОВ "Мальта" виступає в ролі комітента, а ТОВ "Хекро Пет ЛТД"- комісіонера.
Предметом вказаних договорів комісії є зобов'язання комісіонера за дорученням комітентів та за їх рахунок здійснити зовнішньоекономічні операції по експорту наданого комітентами товару, а саме ПЕТ преформ та "Скретч" плівки.
Згідно п.1.7 комітент відшкодовує комісіонеру здійснені ним, у зв'язку з виконанням комісійного доручення, витрати, на підставі звіту комісіонера по виконанню доручень комітента.
При експортуванні товару ТОВ "Хекро Пет ЛТД" понесло витрати по перевезенню вантажу за межами митного кордону у розмірі - на суму 14328 грн. (транспортні послуги), зокрема надані на користь товариства ТЕХПД3 ДТГО "Південна Західна залізниця" - 1393,00грн., Центр "Укррефтранс" - 5385,00 грн., ПП ОСОБА_1 - 4105,00 грн., ЗАТ "Укртранс-Хмельницький-Сервіс"- 3445,00 грн.
Згідно ст. 1013 ЦК України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених в договорі комісії. Стаття 1024 ЦК України передбачає, що комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним в зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії.
В силу ст.ст. 1011, 1024 ЦК України та укладених ТОВ "Хекро Пет ЛТД" договорів, витрати позивача за своєю суттю є витратами комітентів, доручення яких виконувалися комісіонером.
Відповідно до п.8.3 ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» - у разі, коли платник податку здійснює вивезення (експортування) товарів (робіт, послуг), отриманих від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (роботи, послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання експортного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування цим податком за ставкою, визначеною п.6.1 ст. 6 Закону (20 %). Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачено оподаткування податком на додану вартість суми відшкодованих комітентом комісіонеру затрат у зв'язку з виконанням договору комісії.
З огляду на викладене, суд першої інстанції, при винесені постанови, вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В силу ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, .200, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову господарського суду Хмельницької області від 06.06.2007р. у справі № 5/135-на залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Судді В.П.Любашевський
О.М.Довгополов
І.О.Яворський