ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий по 1-ій інст. Ференц А.М. Справа № 22-а-875/07
Ужгородський міськрайонний суд (справа № 2а-385/07) Рядок статзвіту № 38
Доповідач: Шавель Р.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2007 року Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Шавеля Р.М.,
суддів: Кушнерика М.П. та Пліша М.А.,
при секретарі - Соколовській А.С.,
та з участю: представника позивачів ОСОБА_1 та
представника третьої особи Габора О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Закарпаттяобленерго” на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 19.02.2007р. про забезпечення позову, -
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваною ухвалою вжито заходів забезпечення адміністративного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення у Закарпатській обл., треті особи Відкрите акціонерне товариство “Машинобудівний завод “ТИСА”, Дочірнє підприємство “Житлово-побутова фірма ТИС”, Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, Закарпатська філія спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” Міністерства юстиції України про неправомірні дії Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення у Закарпатській обл., та зупинено прилюдні торги з реалізації майна Дочірнього підприємства “Житлово-побутова фірма ТИС” - гуртожитку по вул. Лобачевского, 41 в м. Ужгороді, що мали проводитися 20.02.2007р. о 10 год. 00 хв. в м. Ужгороді на пл. Ш. Петефі, буд. 47, в приміщенні Закарпатської філії спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” Міністерства юстиції України (а.с. 60).
В апеляційній скарзі третя особа Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія “Закарпаттяобленерго” просить ухвалу суду скасувати, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову.
Апелянт вважає, що при винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, оскільки процесуальною підставою для забезпечення адміністративного позову є положення ст. 117 КАС України, всупереч якій суд зупинив не дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, а проведення прилюдних торгів арештованого майна, призначеного для погашення заборгованості Дочірнього підприємства “Житлово-побутова фірма ТИС” перед кредиторами, в т.ч. апелянтом.
Правовідносини з продажу майна не є предметом розглядуваних позовних вимог, як і сама будівля гуртожитку не являється предметом позову. За таких обставин суд не мав процесуального права вживати заходів забезпечення позову шляхом зупинення проведення прилюдних торгів, через що порушуються майнові права апелянта (а.с. 51-53).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта (третьої особи) на підтримання апеляційної скарги та заперечення представника позивачів, перевіривши матеріали справи та подану скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.
Як слідує із змісту позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, позивачі просять суд визнати неправомірним рішення Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення у Закарпатській обл. про відмову передачі гуртожитку по вул. Лобачевского, 41 в м.Ужгороді до комунальної власності м. Ужгорода; визнати неправомірним рішення Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення у Закарпатській обл. про включення вартості зазначеного гуртожитку до вартості цілісного майнового комплексу Відкритого акціонерного товариства “Машинобудівний завод “ТИСА”, що підлягав приватизації, та включення його вартості до статутного фонду останнього.
Також в позовній заяві містилося письмове клопотання позивачів про забезпечення позову шляхом заборони проведення прилюдних торгів з реалізації майна Дочірнього підприємства “Житлово-побутова фірма ТИС” у виді гуртожитку по вул. Любачевського, 41 в м. Ужгороді (а.с. 4-8).
Згідно листа Закарпатської філії спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” Міністерства юстиції України на 20.02.2007р. були призначені прилюдні торги з реалізації арештованого майна, належного на праві колективної власності Дочірньому підприємству “Житлово-побутова фірма ТИС”, а саме - будівлі гуртожитку по вул. Лобачевского, 41 в м. Ужгороді (а.с. 27).
З врахуванням наведеного, на думку колегії суддів, виносячи ухвалу про забезпечення позову суд першої інстанції не дотримався вимог ст.ст. 117, 118 КАС України і вийшов за межі розглядуваного адміністративного спору, не врахував наявності зв'язку між вжитим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Вказана будівля гуртожитку не є предметом адміністративного позову, який торкається визнання неправомірними дій органу Фонду державного майна України під час вирішення питання про передачу гуртожитку до комунальної власності м. Ужгорода та включення вартості останнього до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства “Машинобудівний завод “ТИСА”.
Натомість, із матеріалів справи вбачається, що вказаний гуртожиток внесений до статутного фонду Дочірнього підприємства “Житлово-побутова фірма ТИС”, тобто являється власністю третьої особи, а не Відкритого акціонерного товариства “Машинобудівний завод “ТИСА”.
Також в оскаржуваній постанові не вказано, в чому саме і яким саме правам та інтересам позивачів полягає небезпека заподіяння шкоди, з яких причин захист прав та інтересів позивачів стане неможливим без вжиття таких заходів забезпечення позову, до якого моменту зупинені прилюдні торги з реалізації майна.
Аналіз обставин справи вказує на те, що оскаржуваною ухвалою фактично зупинено виконання наказів господарського суду Закарпатської обл. по справах про стягнення заборгованості з Дочірнього підприємства “Житлово-побутова фірма ТИС” на користь апелянта та інших кредиторів, що є недопустимо.
Між тим слід підкреслити, що оскаржувана ухвала всупереч змісту ст.ст. 117, 118 КАС України була винесена одноособово суддею без проведення судового засідання, хоча в тексті останньої вказується на те, що саме суд досліджував матеріали справи; також в матеріалах справи відсутнє клопотання у формі мотивованої заяви позивачів, питання про забезпечення позову вирішувалося після двох тижнів від дня подачі позовної заяви до суду, що вказує на відсутність терміновості розгляду вказаного питання.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Таким чином, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як винесена з порушенням вимог процесуального права, з постановленням нової ухвали та направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. 195, п.3 ч.1 ст. 199, п.4 ч.1 ст. 202, п.3 ч.1 ст. 205, ст. 206 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Закарпаттяобленерго” задоволити частково.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 19.02.2007р. про забезпечення позову скасувати і винести нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовити, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Шавель Р.М.
Судді: Кушнерик М.П.
Пліш М.А