Судове рішення #13119324

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2011 року  справа №2а-25604/10/0570           

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

              Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., при секретарі судового засідання Дровниковій К.В., за участю представника позивача Криворучко В.Ж., представників відповідачів Антощук О.С., Лаврененкової М.А., Шляхової О.А.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року у справі № 2а-25604/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, Державної податкової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

                                                       В С Т А Н О В И Л А:

               08 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом  до  Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, Державної податкової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

                 Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року у справі № 2а-25604/10/0570 позов задоволено частково.                

                  Не погодившись з таким судовим рішенням Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекції м. Маріуполя подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини по справі, порушені норми матеріального права, також зазначив, що судом першої інстанції не враховано той факт, що позивач не знаходиться за юридичною адресою, має взаємовідносини з підприємством, що відноситься до третьої категорії ризику, у якого відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності та необхідний технічний персонал, просив ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.         

                 В судовому засіданні представники відповідачів підтримали доводи апеляційної скарги, просили останню задовольнити, проти чого заперечував представник позивача, який вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.  

               Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

            Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція» зареєстрований виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 22.12.2004 р. як юридична особа, свідоцтво про реєстрацію серії А00 №653439, код ЄДРПОУ 33244305 та перебуває на обліку в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя.

          21.03.2006 р. позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість що підтверджується свідоцтвом № 100012514, виданим Приморським відділенням Жовтневої МДПІ м. Маріуполя.

          Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що актом № 12/15-114-7 від 10.10.2010 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Жовтневою МДПІ м. Маріуполя анульована реєстрація платника податку на додану вартість ТОВ «Азовбудвентиляція» з 11.10.2010 р. на підставі пп. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

          Як вбачається з акту, анулювання реєстрації платника податку на додану вартість здійснено у зв'язку з неможливістю проведення перевірки та відсутності підприємства за юридичною адресою позивача, про що складена довідка від 07.10.2010 р. № 59/15-214-6/33244305; неподанням податкової звітності з ПДВ з 10.07.2010 р.; відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що на думку податкового органу, свідчить, що правочини ТОВ «Азовбудвентиляція», в тому числі реєстрація платником податку на додану вартість, мають ознаки нікчемності (а.с. 10). З відомостей, які містяться на сайті ДПА України, до реєстру платників податку на додану вартість внесені відомості про анулювання реєстрації ТОВ «Азовбудвентиляція»  як платника податку на додану вартість (а.с. 11).

          Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав.

          Відповідно до п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);          в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання; д)  установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;            е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.                              

                   Згідно п.п. «в» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.                                          З аналізу вказаної норми не вбачається такої підстави для анулювання реєстрації, як відсутність платника податку за місцезнаходженням або порушення платником податку правил податкового обліку з податку на додану вартість.

     Колегія суддів апеляційного суду вважає хибним посилання відповідача на те, що зазначена норма передбачає анулювання реєстрації з «інших причин», оскільки підставою для анулювання реєстрації згідно п.п. «в» п.9.8 ст.9 Закону України«Про податок на додану вартість» є, зокрема, наявність інших причин звільнення особи від сплати податку на додану вартість, а не наявність інших причин для анулювання реєстрації як такої.                               Відповідно до п.25.2.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №79 від 01.03.2000 року, органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах «б»-«г»пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).           

      Так, для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (юридичної особи), в порядку, встановленому підпунктом «в» пункту 9.8 статті 9  вищезазначеного Закону України, пункт 25.2.1 Положення №79 встановлює наявність таких підтверджуючих документів як –Свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва –юридичною особою за ставкою єдиного податку чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом України «Про податок на додану вартість»; судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва про звільнення від сплати податку на додану вартість; документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку; Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва; документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції.                                         Такого підтверджуючого документа, як довідка про відсутність платника податку за фактичним місцезнаходженням або посилання відповідача на те, що угоди, укладені позивачем з контрагентами, мають ознаки нікчемності пункт 25.2.1 Положення №79 не передбачає.                                                                                                                         Колегія суддів зазначає, що відсутність позивача за місцезнаходженням, вказаним в установчих документах, є порушенням порядку реєстрації суб'єктів господарювання. Порушення платником податку правил податкового обліку з податку на додану вартість можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої цим Законом та іншими законами з питань оподаткування, але не тягнуть за собою права податкового органу анулювати свідоцтво про реєстрацію такого платника податку.                                                  Разом з тим, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Державної податкової адміністрації України про виключення позивача з реєстру платників податку на додану вартість, а також зобов'язання Державної податкової адміністрації України внести відповідні зміни до реєстру платників податку на додану вартість задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.                    У відповідності до п. 18 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 року  з числа обов'язків з ведення Реєстру Державна податкова адміністрація України виконує: розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру, забезпечення організації обліку платників, що підлягають оподаткуванню; присвоєння платникам податку індивідуального податкового номера;          розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру платників податку; виконання функцій адміністратора бази даних (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних органів державної податкової служби, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);          автоматизоване ведення бази Реєстру;          розробку інструктивних, нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру.                              

              Відтак, Державна податкова адміністрація України при виконанні функцій адміністратора бази даних не наділена повноваженнями щодо перевірки правомірності прийняття підпорядкованим органом державної податкової служби рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а тому відсутні підстави для твердження про протиправність дій ДПА України по виключенню позивача з реєстру платників податку на додану вартість.                                                                                                                        Як встановлено п. 25.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.                    Рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відносно позивача не приймалось. Відповідні документи до Державної податкової адміністрації України не надсилались.                                                                                          Відповідно до ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.                                                                                                                                  Таким чином, до Державної податкової адміністрації України не надходили рішення, які є підставою для внесення змін до реєстру платників ПДВ, а тому не виник відповідний обов'язок.                                                                                                                                  Також колегія суддів апеляційного суду вважає вірним визначений судом першої інстанції спосіб та порядок виконання судового рішення, а саме направлення оскаржуваної постанови, після набрання нею законної сили до Державної податкової адміністрації України для внесення до реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ  «Азовбудвентиляція» .                                                                                 Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про  часткове задоволення позову.                                                                                                    З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.                    

                 Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                  У Х В А Л И Л А:

             Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя – залишити без задоволення.

                  Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року у справі № 2а-25604/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, Державної податкової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії – залишити без змін.

               Ухвала постановлена у нараічий кімнаті. Вступна та резолютивна частини її проголошені в судовому засіданні  13 січня 2011 року. Повний текст ухвали складений 17 січня 2011 року.

                Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

          Головуючий                                                                                         А.А. Блохін

          Судді :                                                                                                                І.В. Геращенко

                                                                                                                                  Е.Г.Казначеєв                                                                                                                                                                                  




  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація