Копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2010 р. Справа № 2а-7182/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г., суддів - Соколова В.М., Кунець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Нерода Г.М.,
представника позивача-Прядка В.М.
представника відповідача - Сумцова А.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Галузеве підприємство "Промсервіс" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Галузеве підприємство «Промсервіс» (далі – позивач, ТОВ «ГП «Промсервіс») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі – відповідач, ДПІ в м. Суми) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 серпня 2010 року за №0006221503/0/60969, яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем «податок на додану вартість» в загальному розмірі 892 942грн.70 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято в порушення пп.7.7.1 п.7.7, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 та ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість». Вважає, що ТОВ «ГП «Промсервіс» з дотриманням вказаного закону включило до складу податкового кредиту суми витрат за придбаний природний газ, підтверджені виданими ТОВ «Нафтогаззбут» податковими накладними.
Відповідач – ДПІ в м. Суми, з позовом не погодився, обґрунтовуючи свою позицію тим, що діюче законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобов’язань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, і відповідно унеможливлює надання податкової накладної покупцю чи отримувач послуг без включення податкових зобов’язань з боку ТОВ «Нафтогаззбут». Враховуючи, що постачальник позивачу природного газу – ТОВ «Нафтогаззбут» не декларувало податкові зобов’язання за квітень, травень 2010р. - по податку на додану вартість, та за 1,2 квартали 2010р. - по податку на прибуток, відповідач робить висновок про відсутність діяльності контрагента та про здійснення даних операцій лише з метою надання переваги у вигляді надання податкового кредиту ТОВ «ГП «Промсервіс». Оскаржуване рішення вважав законним, обґрунтованим та просив у задоволенні позову відмовити (а.с.80-84).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача – ДПІ в м. Суми, проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях (а.с.80-84), просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши повноважних представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що ТОВ «ГП «Промсервіс» зареєстроване юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (код ЄДРПОУ 36066710). Позивач взятий на податковий облік 28.08.2008 року в ДПІ в м. Суми, зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 26.09.2008р. за №100141531 (а.с.21), про що також зазначено в акті про результати невиїзної перевірки від 30.07.2010р. №5914/15-319/36066710 (а.с.8). 25 листопада 2009 року ТОВ "ГП "Промсервіс" отримало ліцензію серії АВ № 472066 на постачання природного газу за нерегульованим тарифом (а.с.22).
Судом встановлено, що ТОВ «ГП «Промсервіс» 18 червня 2010р. подало до ДПІ в м. Суми податкову декларацію з податку на додану вартість разом з розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2010р. (а.с.129-151). У суму податкового кредиту в декларації за травень 2010р. було включено в тому числі 686 878грн. 67коп. по операціям з ТОВ «Нафтогаззбут».
ДПІ в м. Суми 30.07.2010р. було проведено невиїзну (камеральну) перевірку ТОВ «ГП «Промсервіс» податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог пп.7.2.3, п.7.2, пп.7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за травень 2010р. на суму 686 879,00грн. та збільшено суму податку на додану вартість, яка підлягала сплаті до бюджету в розмірі 686 879,00грн. За результатами перевірки, висновки якої зафіксовані в акті від 30.07.2010р. №5914/15-319/36066710 (а.с.8-11), 12.08.2010р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за №0006221503/0/60969 (а.с.7), яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем «податок на додану вартість» в загальному розмірі 892 942грн.70 коп., в тому числі основного платежу – 686 879,00грн., та штрафних (фінансових) санкцій – 206 063грн. 70коп.
Як вбачається з акта перевірки (а.с.8-11), підставою для зменшення податковим органом суми податкового кредиту стало не надання позивачем документів, які б підтверджували реальність виконання господарських операцій (платіжних доручень), відсутність у ТОВ «ГП «Промсервіс» документів первинного бухгалтерського обліку (товарно-транспортних накладних), як того вимагає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що свідчило, на думку ДПІ в м. Суми, про безпідставність віднесення позивачем сум податку на додану вартість сплачених ТОВ «Нафтогаззбут». Також підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало те, що безпосередній контрагент позивача ТОВ «Нафтогаззбут» не декларував податкові зобов’язання за квітень, травень 2010р. - по податку на додану вартість, та за 1,2 квартали 2010р. - по податку на прибуток, а оскільки діюче законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, ДПІ в м. Суми стверджує, що дані обставини унеможливлюють надання податкової накладної покупцю чи отримувачу послуг без включення податкових зобов'язань з боку ТОВ «Нафтогаззбут». Крім іншого в акті було зазначено, що ксерокопії накладних, що були надані позивачем на перевірку, не можуть братися до уваги.
Однак, суд не погоджується з даними висновкам відповідача та зазначає наступне.
В судовому засіданні встановлено, що в перевіряємому періоді одним із постачальників природного газу позивачу було ТОВ «Нафтогаззбут», з яким 01 грудня 2009 року ТОВ «ГП «Промсервіс» було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 01-01/ГЗ-10 (а.с.23-24) та додаткові угоди до нього (а.с.93). Варто зазначити, що ТОВ «Нафтогаззбут», зареєстрований платником податку на додану вартість (а.с.25), здійснював на той час господарську діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії серії АВ № 387246 на постачання природного газу за нерегульованим тарифом від 14 квітня 2009 року (а.с.26) (строк дії з 09.04.2009р. по 08.04.2010р.). Відповідно до п.п.1.1,1.2 вказаного договору (а.с.23-24), продавець зобов'язувався передати, а покупець прийняти і сплатити на умовах цього договору природний газ. Обсяги споживання на наступний місяць підтверджуються письмовими повідомленнями у формі заявки, яка подається не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю поставки. Пунктом 2.4 договору передбачалося, що оплата за газ проводиться у наступному порядку –100 відсотків від вартості запланованого місячного обсягу споживання газу згідно п.1.2 даного договору сплачується покупцем до 25 числа місяця, що передує місяцю споживання природного газу. Відповідно до розділу 3 договору, газ передається у мережі ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України». Передача поставленого покупцю газу за звітний місяць сторони оформлюють актом прийому-передачі газу із зазначенням фактично переданого об'єму, що є підставою для розрахунків.
Варто звернути увагу на те, що згідно даного договору, позивачем у травні 2010р. був придбаний природний газ в обсязі 3 000,000тис.куб.м. з ресурсу ТОВ «Нафтогаззбут» про що згідно умов договору, складено акт приймання-передачі природного газу від 31 травня 2010 року, та видані податкові накладні №417 від 05.05.2010р. (а.с.28) та №466 від 31.05.2010р. (а.с.29). На вказаний природний газ були видані паспорти якості (а.с.94-95). Крім того до складу податкового кредиту травня 2010р. позивачем також було включено суми податкового кредиту за квітень 2010р. (а.с.129-132), не включеного до податкової декларації за квітень 2010р. по податковим накладним №347 від 21.04.2010р., №349 від 21.04.2010р., №353 від 22.04.2010р., №365 від 27.04.2010р. (а.с.30-33), на загальну суму 4 121 272,00грн., в т.ч. податок на додану вартість 686 878грн. 66грн. Придбаний природний газ був поступово оплачено позивачем протягом квітня - травня 2010р., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.55-59, 96-121), виписками з банку (а.с.159-176). Факт транспортування газу у мережі ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», згідно умов договору (а.с.23), підтверджується листом за підписом директора ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» від 28 вересня 2010 року №64-1726/7 (а.с.92) та актом приймання-передачі (а.с.27). В даному випадку наявність товарно-транспортних накладних (що складаються при транспортуванні товару автомобільним транспортом) не вимагалось, інших документів щодо транспортування природного газу в мережі ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» умовами договору не передбачалось. При цьому придбаний газ згідно договору між ТОВ «ГП «Промсервіс» та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (а.с.177-179), згідно акта закачки природного газу від 27.05.2010р. було прийнято та закачано до підземного сховища газу в обсязі 900тис.куб.м. (а.с.180), а також поставлено споживачам (а.с.60-61).
Відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
При цьому, згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.
З матеріалів справи, а саме з акту перевірки (а.с.8-11), вбачається, що позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника природного газу, який, в свою чергу, виконав вимоги п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - видав покупцю, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.
Щодо посилань в акті перевірки про надання позивачем копій податкових накладних, суд зазначає, що відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону, не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. В судовому засіданні представник не навів підстав не врахування наданих на перевірку ксерокопій податкових накладних, при цьому сумнівів у правильності їх оформленні у відповідача не було. Також варто зазначити, що як вбачається з самого листа-запрошення відповідач не вимагав від позивача надання на перевірку будь-якої документації (а.с.48). Окрім того з наданих відповідачем копій податкових накладних, які йому надав позивач згідно супровідного листа №243 від 21 липня 2010 року (а.с.65), вбачається, що на них мається напис "З оригіналом звірено" та підпис повноважної особи (а.с.68-72). А тому, на переконання суду, податкові накладні були оформлені належним чином, видані повноважною особою (що не заперечувалось відповідачем), у зв’язку з чим вважає, що позивачем правомірно було на підставі них включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Крім того, варто зазначити, що, відповідно до п.4 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків). При цьому, як вбачається із встановлений в судовому засіданні обставин справи (а.с.48) запрошенням для проведення перевірки 30.07.2010р., всупереч вказаних вище вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» було вручено представнику позивача 29 липня 2010 року, що в свою чергу позбавило позивача можливості підготувати та надати повний обсяг потрібних на перевірку документів.
Таким чином, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що на виконання умов договору між ТОВ «ГП «Промсервіс» та ТОВ «Нафтогаззбут», в мережі ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» відбулась поставка природного газу на підприємство позивача, товар був оплачений позивачем та поставлений споживачам. Таким чином, операція по придбанню природного газу, на переконання суду носила реальний характер, та була виконана сторонами належним чином. Із вказаного випливає, що суму податкового кредиту, позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві в ціні товару. Відповідач не заперечує, що позивачем повністю сплачено податок на додану вартість в ціні товару продавцю.
При цьому доводи відповідача про відсутність реальності операцій з підстав недекларування податкових зобов’язань ТОВ «Нафтогаззбут», судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом. З викладених норм вбачається, що відповідальність за правильність нарахування податку та обов'язки з контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», покладаються на самого платника податку та на відповідний податковий орган. При цьому, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», не передбачається обов’язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 12 серпня 2010 року за №0006221503/0/60969 суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
На підставі ст. 94 КАС України вбачається необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ГП «Промсервіс» в рахунок сплаченого при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 3грн. 40коп.(а.с.3).
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Галузеве підприємство "Промсервіс" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення –задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 серпня 2010 року за №0006221503/0/60969, яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем "податок на додану вартість" в загальному розмірі 892 942грн.70 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Галузеве підприємство "Промсервіс" в рахунок повернення сплаченого при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 3грн. 40коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя (підпис) І.Г. Шевченко
Судді (підпис) В.М. Соколов
(підпис) О.М. Кунець
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко
Повний текст постанови складено 27.12.2010р.