Справа № 2-а-1598/10    

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 року  Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Савіцького Л.П.,

при секретарі – Сегень Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України у Хмельницькій  області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -  

        ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в поданій суду позовній заяві просить поновити строк на оскарження та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн. від 28.11.2010 року і посилається на те, що вказаною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, в порушення п. 8.4 Правил дорожнього руху України, того ж числа о 10 год. 30 хв. в м. Славуті по вул. Я.Мудрого, керуючи автомобілем, здійснив рух в зоні дії д.з. 3.1 «Рух заборонено». Невинність свою мотивує тим, що правил дорожнього руху не порушував, оскільки він виїжджав з ринку, а знак 3.1 знаходиться на в‘їзді у ринок.

В судовому засіданні позивач свій позов  підтримав,  пояснив, що  фактично Правила дорожнього руху  порушив, просить обмежитись усним зауваженням.

Представник відповідача Дем‘янчук О.В. позов не визнав, в задоволенні такого просив відмовити.

    Дослідивши матеріали  справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому  задоволенню.

Як  вбачається з наявних  у справі протоколу серії ВХ1 № 086043 від 28.11.2010 року та  постанови до нього серія ВХ № 166283 від того ж числа,  ОСОБА_1 о 10 год. 30 хв. в м. Славуті по вул. Я.Мудрого, керуючи автомобілем, здійснив рух в зоні дії д.з. 3.1 «Рух заборонено».

Вказане об’єктивно  підтверджується усними поясненнями позивача в судовому засіданні.

Тому, суд  вважає доведеним  факт порушення  ОСОБА_1   п. 8.4 ПДР України, а звідси скоєння  ним  адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим, при застосуванні стягнення, відповідачем, на думку суду, не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його майновий стан, обставини, що обтяжують чи пом’якшують відповідальність, згідно вимог ст. 33 КУпАП.

Як встановлено, відносно ОСОБА_1 органом ДАІ не надано негативних характеристик щодо його поведінки в побуті та як водія – учасника дорожнього руху.  Не враховано  вчинення правопорушення,  яке не потягло будь-яких негативних наслідків.

 Слід врахувати і факт визнання вини позивачем.

 Сукупність вказаних пом’якшуючих обставин, особа винного, значно знижують ступінь його вини та характер вчиненого, а звідси дають підстави  у відповідності до  ст. 22 КУпАП визнати вчинене ним правопорушення малозначним, звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежитись усним зауваженням і справу закрити.

Поряд з цим,  суд знаходить  необхідним поновити  позивачу строк звернення до суду за захистом його прав, оскільки  вказаний строк пропущений позивачем не з його вини.

  Керуючись ч. 1 ст. 122, 22, 33, 293 КУпАП, ст.ст. 159-163 КАС України, суд, –

                                                      ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду за захистом його прав.

Постанову  інспектора ДПС ВДАІ Дем‘янчука О.В. від 28.11.2010 року  серія ВХ № 166283 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. – змінити.

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та за малозначністю вчиненого звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежитись усним зауваженням та справу провадженням закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

               Головуючий