ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" січня 2011 р. Справа № 2a-3761/10/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап’юк С.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, -
ВСТАНОВИВ:
27.10.2010 року Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі Івано-Франківської області звернулася до суду з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в період з червня 2009 року до часу звернення позивача з адміністративним позовом, всупереч вимогам підпункту 2 пункту 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», не подавав до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області податкову звітність, що у відповідності до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
29.10.2010 року судом відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документів направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.
15.12.2010 року відповідач, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, індекс 77460, отримав копію ухвали суду про відкриття скороченого провадження в даній адміністративній справі, копію позовної заяви та додані до неї документи.
Згідно із пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів –у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Враховуючи, що до суду не було подано заперечення відповідача проти заявленого позову та те, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, поданий Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі Івано-Франківської області позов до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності підлягає розгляду в строк визначений пунктом 3 частиною 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що відповідач 04.12.1998 року зареєстрований Тисменицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області, як суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа та 04.12.1998 року відповідач взятий Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі Івано-Франківської області на облік як платник податків.
Згідно із статтею 58, частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України, статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування»відповідач являється суб’єктом господарювання та платником податків і зборів (обов’язкових платежів).
Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 128 Господарського кодексу України громадянин –підприємець зобов’язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов’язкових платежів, сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Закон України «Про систему оподаткування»визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
У відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пунктом 4.1.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на платників податків покладено обов’язок подачі податкових декларацій за базові податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччю, календарному року.
Неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, дає право органам Державної податкової служби на підставі пункту 17 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Як встановлено судом, в період з червня 2009 року до часу звернення позивача з адміністративним позовом відповідач не подавав податкову звітність з будь-якого податкового платежу, що підтверджується довідкою позивача за №2982/10/10-012 від 22.10.2010 року, а також судом встановлено, що у відповідача відсутня заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами зі сплати податків та обов'язкових платежів, що підтверджується довідкою №278 від 21.10.2010 року.
Пунктом 5 частини 1 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»встановлено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
Пунктом 3 частиною 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»неподання протягом року органам державної податкової служби, документів фінансової звітності відповідно до закону, передбачена як підстава для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що неподання з червня 2009 року до моменту звернення позивача до суду, тобто більше ніж протягом року, органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1 вчинені всупереч статті 67 Конституції України, статті 128 Господарського кодексу України, статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і у відповідності до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Враховуючи вищевикладене, на підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 8-14, 86, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, індекс 77460, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Після набрання постановою законної сили, направити її копію державному реєстратору Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області (місто Тисмениця, Івано-Франківська область) для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців запису про судове рішення та внесення запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 та частини 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя: Остап'юк С.В.
Постанова складена 04.01.2011 року о 14 год. 10 хв.