ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2010 р. Справа № 2a-329/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
прокурора - не з"явився,
представника позивача - Баралецька М. В.,
представника відповідача - Госедло Р. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: першого заступника прокурора Івано-Франківської області, в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасадонт"
про стягнення коштів в сумі 6930759,6 гривень, одержаних за нікчемними правочинами,-
ВСТАНОВИВ:
02.02.2010 року перший заступник прокурора Івано-Франківської області, в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську (надалі –позивач) звернувся з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасадонт»(надалі –відповідач) про стягнення в дохід держави коштів одержаних за нікчемними правочинами в сумі 6930759,6 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведеної податковою інспекцією в м. Івано-Франківську планової перевірки відповідача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, за наслідками якої складено акт від 10.07.2009 року за № 7958/23-2-34078352, встановлено, що за вказаний період відповідач перебував в господарських відносинах з ТОВ «Компанія «Сайдеко»та ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг», які оформлялися договорами та актами виконаних робіт, де відповідач виступав замовником, а вищевказані товариства підрядниками. Договірні зобов’язання сторін полягали у виконанні ТОВ «Компанія «Сайдеко»та ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг» ряду будівельних робіт на замовлення ТОВ «Фасадонт», за які дане товариство проводило оплату. За період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року обсяг виконаних робіт з контрагентом ТОВ «Компанія «Сайдеко» склав 2502002,4 грн., оплату проведено в сумі 2671543,66 грн., з контрагентом ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»обсяг виконаних робіт склав 4428757,2 грн., а оплату проведено а сумі 3398882 грн. Однак, всі роботи зазначені в фінансово-господарських документах відповідача контрагентами не виконувались, а фактично здійсненні безпосередньо ТОВ «Фасадонт», внаслідок чого спрямовані на отримання податкової вигоди, шляхом відображення в податковому обліку витрат, які підприємство фактично не понесло, зменшивши таким чином базу оподаткування податком на прибуток та включивши до податкового кредиту суми ПДВ, з метою відшкодування сум податку на додану вартість з державного бюджету. За таких обставин, в силу статті 228 ЦК України, позивач вважає укладені відповідачем правочини нікчемними та просить в порядку статті 208 ГК України стягнути в дохід держави кошти одержані за такими правочинами в сумі 6930759,6 гривень.
Прокурором та представником позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримані в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, на адресу суду направив заперечення на позовну заяву в якому зазначив, що перелік підстав для визнання правочину нікчемним, визначений статтями 215 та 228 ЦК України є вичерпним, а отже обставини на які посилається позивач в акті перевірки не можуть бути визнані такими, що тягнуть за собою наслідки для застосування статті 208 ГК України. Окрім того, має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін, а доказом вини може бути вирок суду постановлений в кримінальній справі. Доказів, які б вказували на невідповідність договорів відповідача актам цивільного судочинства, а також моральним засадам суспільства позивачем не надано. Також вказує на те, що статтею 208 ГК України передбачена можливість стягнення коштів в дохід державного бюджету за нікчемними правочинами тільки у випадку отримання таких коштів стороною. Окрім того, зазначає, що позовна заява подана з пропуском встановленого строку, внаслідок чого просить відмовити у її задоволенні.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши думку прокурора, представників позивача та відповідача, оцінивши наявні та витребувані в ході судового розгляду докази, судом установлено наступне.
Актом планової перевірки Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, проведеної щодо ТОВ «Фасадонт»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року від 10.07.2009 року за № 7958/23-2-34078352 встановлений факт укладення раду угод підряду між ТОВ «Фасадонт»та ТОВ «Компанія «Сайдеко», зокрема: договір підряду №20/04 від 20.04.2007р., додаткова угода №01/06 від 01.06.21 до договору №20/04 від 20.04.2007р., договір підряду №05/06 від 05.06.2007р., договір підряду №3/10 від 03.10.2007р., договір підряду №4/10 від 04.10 .2007р. Замовником по вищевказаним договорам виступав ТОВ «Фасадонт», підрядником - ТОВ «Компанія «Сайдеко». Предметом договору слугували будівельні роботи. Виконання господарських зобов’язаннь оформлялося актами виконаних робіт. Обсяг виконаних робіт з даним контрагентом склав 2502002,4 грн., оплату проведено в сумі 2671543,66 грн.
З вищевказаного Акту вбачається, що ДПІ в м. Івано-Франківську проводилась зустрічна перевірка з ДПІ в Святошинському р-ні м. Києва щодо ТОВ «Компанія «Сайдеко" якою встановлено факт анулювання свідоцтво платника ПДВ 36394672 виданого даному підприємству 08.11.2005 р. (акт №1950 від 10.06.2008 року) з підстав винесення судом рішення про визнання недійсною реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту внесення запису в реєстр платників податку на додану вартість, тобто, з 08.11.2005 року. Також, 16.04.2008р. рішенням Голосіївського районного суду м. Києва по справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Компанія «Сайдеко», третя особа ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва про визнання непричетним до господарської діяльності підприємства та визнання недійсними установчих документів підприємства, визнано недійсним з часу реєстрації статут ТОВ «Компанія «Сайдеко».
Судом витребувано постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 12.03.2009 року у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.205 та ч.2 ст.358 КК України. Зі змісту постанови встановлено, що ОСОБА_3 (до 16.05.2008 року мав прізвище ОСОБА_3) є засновником суб’єкту підприємницької діяльності – юридичної особи ТОВ «Компанія Сайдеко»(код ЄДРПОУ 33747902). Підприємство створене ним за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, без наміру зайняття господарською діяльністю, для прикриття незаконної діяльності цієї особи, що надало їй змогу, здійснювати незаконну діяльність, прикриваючись імітацією підприємницької діяльності створеного та зареєстрованого товариства.
Таким чином, господарські договори на виконання підрядних робіт, укладені між ТОВ Фасадонт»та ТОВ «Компанія «Сайдеко»підписані не ОСОБА_3, а іншою невстановленою собою. При укладенні зазначених господарських договорів відповідач не встановив особу та повноваження представника ТОВ «Компанія «Сайдеко», який підписував договори з ТОВ «Фасадонт», наявності в нього правосуб'єктності та відповідності наданих відомостей вимогам статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Тобто, відповідач несе відповідальність, встановлену законом, адже він не вчинив всіх дій для перевірки правосуб'єктності особи, яка діяла від імені його контрагента.
Окрім того встановлено факт укладення відповідачем угод і з ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг», зокрема: договір підряду №02/09 від 02.09.2008р., договір підряду №03/09 від 03.09.2008р., договір підряду №05/09 від 05.09.2008р., договір підряду №04/08 від 04.08.2008р.. договір підряду від 03.06.2008р., договір підряду №5/05 від 05.05.2008р., договір підряду №01/07 від 01.07.2008р., договір підряду №04/09 від 4.09.2008р., договір підряду №11/03 від 11.03.2008р., договір підряду №08/09 від 08.09.2008р. Замовником по вищевказаним договорам виступав ТОВ «Фасадонт», підрядником - ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг». Предметом договору слугували будівельні роботи. Виконання господарських зобов’язаннь оформлялося актами виконаних робіт. Обсяг виконаних робіт з даним контрагентом склав 4428757,2 грн., оплату проведено в сумі 3398882 грн.
Як вбачається з акту проведеної перевірки, ДПІ в м. Івано-Франківську, аналогічно проводилась зустрічна перевірка з ДПІ в Печерському р-ні м. Києва від щодо ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг’’. Згідно отриманої відповіді від 24.06.2009р. № 15039/7/23-1210 провести вказану зустрічну перевірку неможливо, у зв'язку з тим, що ТОВ ’’Т.А.В.-Інжиніринг’’на даний час не звітує до ДПІ у Печерському районі м. Києва. Останній звіт був наданий за грудень 2008р. від 19.01.2009р., який був заповнений всупереч правил, та невизнаний як звітність. Сума податкових зобов'язань з ПДВ, що зазначена у рядку 9 декларації становить: за 03.2008р. - 1909 622 грн. ( рядок 27 - 1 689 грн) за 05.2008р. - 2 497 194 грн. (рядок 27 - 1992 грн) за 06.2008р. - 3 540 124 грн. (рядок 27 - 2340 грн.) за 07.2008р. - 4 943 088 грн. (рядок 27 - 3729 грн.) за 08.2008р. - 5 538 771 грн. (рядок 27 - 4476 грн.) за 09.2008р. - 0 грн. (рядок 27 - 0 грн). Проведено територіально-дільничий контроль, згідно якого підприємство за юридичною адресою не знаходиться. Направлено встановлення місця знаходження суб'єкта підприємницької діяльності до ГВПМ у Печерському районі в м.Києві. Платник має 8 стан (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження). Юридичну справу ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг »ЗКПО 34527443 вилучено 08.10.2008р. Генеральною Прокуратурою м. Києва, слідчим Цилюриком О.А. та приєднано до матеріалів кримінальної справи №50-2090, яка знаходиться в провадженні Прокуратури Печерського р-ну м. Києва.
Директором та головним бухгалтером ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг»є ОСОБА_5 - згідно наданого ним пояснення (18.12.2008р. м. Київ) за винагороду погодився зареєструвати підприємство ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг». Фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг»ніколи не займався, на посаду директора ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг»нікого не призначав та не уповноважував, до статутного фонду будь-яких внесків не вносив, жодних документів щодо фінансово-господарської діяльності даного товариства не підписував, жодних документів податкової звітності не підписував та не подавав до ДПІ у Печерському р-ні м. Києва, дозвіл на виготовлення печатки не отримував, свідоцтво платника ПДВ не отримував, до податкових органів стосовно реєстрації не вертався, жодних фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ «Фасадонт» не проводив.
Згідно висновку спеціаліста №6-ДПА від 13.04.2009р. №1738 управління СБУ в Івано-Франківській області (лист від 13.04.09р. №1739) на запит УПМ ДПА в Івано-Франківській обл. від 03.04.09р. №529/9/26-31/1476 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_5 в: податкових накладних, актах прийому виконаних робіт, довідках про вартість виконаних підрядних робіт, договорах підряду на виконання фасадних робіт, виконані не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням дійсного підпису останнього.
Згідно отриманої відповіді з ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 28.01.09р. №4/7/29-015 (на запит від 12.01.09р. №101/26-3 1) - відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України (форма №1ДФ) про доходи фізичних осіб, які працювали на ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг»з 01.07.07р. по 30.09.08р. станом на 23.01.09р. доходи отримувала тільки одна особа -ОСОБА_5.
Засновником ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг»є ОСОБА_6 (ід.код НОМЕР_1, Молдова). Згідно отриманої відповіді з УПМ ДПА в Івано-Франківській області від 02.07.09р. №128/26-34 (на запит від 02.06.09р. №4829/8/26-31/2388) щодо відібрання пояснення у гр. ОСОБА_6 встановлено, що остання оформила підприємство на своє ім'я за винагороду в м. Одесі в нотаріальній конторі, документи підписувала не читаючи в зв"язку з незнанням української мови. До ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг»не має ніякого відношення і не знає їх місця розташування.
Крім того, встановлено, що постачальником ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг»є ТОВ «Активтехно» (код 34842205. м. Васильків), ТОВ «Мобил Кард Сервіс»(код 35159683. м. Київ) та ТОВ «СП УДТ»(код 24744047. м. Київ).
Згідно отриманої відповіді з ДПІ у м. Червонограді від 31.03.2009р. №790/26-1 (на запит від 13.03.09р. №1809/7/26-31/1120) повідомлено, що житель м. Червонограду ОСОБА_8 - директор ТОВ «Активтехно»- відношення до фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Активтехно»не має. Дане підприємство в м. Києві він зареєстрував за винагороду. За даним фактом слідчим СВ ПМ ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва ОСОБА_9 порушено кримінальну справу №60-2690 за ст.205 ч. З КК України.
Згідно отриманої відповіді з ДПА у м. Києві від 12.01.2009р. №93/26-31 (на запит від 12.01.09р. №93/26-31) повідомлено, що ТОВ «Мобил Кард Сервіс»за юридичною адресою не знаходиться, фактична адреса не встановлена. Фактичне місцезнаходження директора, головного бухгалтера та засновника не встановлено, за місцем реєстрації не проживають.
Аналізуючи виробничі потужності ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг», виявлено, що у 2008р. на підприємстві працювала лише одна особа - директор ОСОБА_5. Таким чином, для виконання робіт, які були передбачені договорами підряду, де ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг»виступає як «Підрядник», зазначене підприємство не мало достатніх виробничих потужностей та трудових ресурсів.
В той же час на підприємстві ТОВ «Фасадонт»у 2007р. числилося 7 працівників (1 особа - директор, 1 особа - заступник директора, 1 особа - економіст, 2 особи - маляри, 1 особа - виконроб, 1 особа - стропальник), у 2008 р.- 17 працівників (1 особа –директор, 1 особа - заступник директора, 1 особа - економіст, 5 осіб - маляри, 2 особи - виконроби, 1 особа - стропальник. 4 особи - маляр-штукатур, 1 особа - менеджер з продажу).
Згідно отриманих пояснень від працівників ТОВ «Фасадонт»ОСОБА_10, ОСОБА_11 всі роботи по утепленню будинку, шпаклюванню а також інші будівельні роботи по вул. Голосіївській, 13 в м. Києві, по вул. Лейпцизькій, 16 в м. Києві виконувались працівниками ТОВ «Фасадонт» самостійно, без участі будь-яких інших підприємств.
В судовому засіданні допитаний як свідок, головний бухгалтер відповідача - ОСОБА_12, пояснив суду, що основний об’єм робіт фактично виконувався ТОВ «Фасадонт», проте акти виконаних робіт з ТОВ «Компанія «Сайдеко»та ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»підписувалися, а за надані послуги згідно актів, підприємство розраховувалось в безготівковому режимі через банківські установи. Жодних бюджетних відшкодувань підприємство не одержувало.
Факт розрахунків з підрядниками підтверджується копіями платіжних доручень АТ «Райффайзен Банк Аваль»(а.с. 130-180).
Актом перевірки від 10.07.2009 року за № 7958/23-2-34078352 констатовано , що за перевірений період ТОВ «Фасадонт»до складу податкового кредиту включено суми ПДВ згідно отриманих податкових накладних від ТОВ «Компанія «Сайдеко»всього в розмірі 445 333,73 грн. та відповідно до складу валових витрат - віднесено витрати згідно актів виконаних робіт всього в сумі 2 226 668,65 грн. ( в т. ч. попередня оплата в сумі 141 284 грн.-2007р., окрім того до податкового кредиту ТОВ «Фасадонт»віднесено суми ПДВ згідно отриманих накладних від ТзОВ «Т.А.В.-Інжиніринг»всього в сумі 738 126,134 грн., та відповідно, до валових витрат - віднесено витрати згідно актів виконаних робіт всього в сумі 3 690 630,67гривень.
Відповідно до висновків акту перевірки від 10.07.2009 року за № 7958/23-2-34078352 відповідачем, всупереч вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість», за період 2007-2008 років занижено: податок на прибуток на загальну суму 1507620 грн. та податок на додану вартість на суму 1183460 грн.
Загальні вимоги щодо правочину, додержання яких необхідне для його чинності визначені статтею 203 ЦК України. Зокрема, в частинах 1 та 5 даної статті зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно частини 1 статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Зазначена норма повинна тлумачитися у системному зв’язку із нормами передбаченими статтею 203 ЦК України, частиною 2 статті 215 ЦК України та частиною 1, 2 статті 228 ЦК України якими передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Отже, якщо укладені між відповідачем та контрагентами договори відповідно до ст.203, 215 ЦК України є нікчемними, то згідно частини 1 статті 216 ЦК України вони не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
На підставі пункту 1 статті 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
З урахуванням наведеного суд приходить до переконання, що вищевказані угоди підряду, укладені ТОВ «Фасадонт»з такими контрагентами, як ТОВ «Компанія «Сайдеко», ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг»не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки всі роботи, зазначені в фінансово-господарських документах ТОВ «Фасадонт». не виконувались зазначеними контрагентами, а виконувались власне самим ТОВ «Фасадонт». Даний факт свідчить про те, що діяльність ТОВ "Фасадонт" спрямована на отримання податкової вигоди, шляхом відображення в податковому обліку витрат, які підприємство фактично не понесло, зменшивши таким чином базу оподаткування податком на прибуток та включивши до податкового кредиту суми ПДВ, з метою безпідставного відшкодування сум податку на додану вартість з державного бюджету.
Отже, оскільки вищевказані правочини вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить і моральним засадам суспільства, а тому згідно зазначених положень ЦК України є нікчемними.
Проте, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, як вже зазначалося, застосовуються санкції статті 208 ГК України. За змістом цієї норми закону це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов’язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та одержання коштів за вказаними зобов’язаннями.
Оскільки умисел щодо протиправності угоди був в обох сторін, однак реально виконаний тільки ТОВ «Фасадонт», що підтверджується платіжними дорученнями про перерахунок коштів контрагентам за виконані будівельні підрядні роботи, то відповідно стягнення грошових коштів, отриманих за виконання нікчемних договорів, повинно бути проведено зі сторони, що отримала вигоду від вказаних угод, тобто з ТОВ «Компанія «Сайдеко»та ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг». Окрім того, встановлено відсутність факту отримання ТОВ «Фасадонт»бюджетних відшкодувань по ПДВ чи зарахування їх в податковий кредит у наступні податкові періоди та відповідне визнання таких декларативних даних органами ДПІ чи інших матеріальних вигод за даними угодами.
На підставі наведеного суд приходить до висновку про безпідставність вимоги позивача щодо стягнення коштів за нікчемними правочинами саме з ТОВ «Фасадонт», оскільки вважає, що вимога щодо вказаного відповідача може стосуватись тільки стягнення занижених відповідачем сум податків, внаслідок чого приходить до переконання про необхідність відмови в її задоволенні.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 27.12.2010 року.