ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" грудня 2010 р. Справа № 2a-4187/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
представника позивача - Гавадзин М.В.,
відповідача - не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі
до відповідача: СПД ОСОБА_2
про стягнення заборгованості з єдиного податку в сумі 580,47 грн,-
ВСТАНОВИВ:
26 листопада 2010 року Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 580,47 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідача було зареєстровано державним реєстратором як суб’єкта підприємницької діяльності-фізичну особу та згідно поданої ним заяви від 11.12.2009 року переведений на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, обравши вид діяльності–дослідження кон’юктури ринку та виявлення суспільної думки. Вказаний вид діяльності, відповідно до встановленого Тисменицькою районною радою переліку ставок, передбачає сплату єдиного податку щомісяця в розмірі 200 грн. Однак, відповідач взятих на себе податкових зобов’язань в повному обсязі не виконував. Таким чином, станом на 19.10.2010 року, згідно довідки, допустив податкову заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 580,47 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовоьнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, наданим правом на подання заперечення на позовну заяву не скористався.
Розглянувши позовну заяву, вислухавши представника позивача, оцінивши та дослідивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, та такий, що підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно із частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 даного Закону платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів). Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, зборів (обов’язкових платежів) або його скасуванням, а також у разі смерті платника податків.
Указом Президента України №727/98 від 03.07.1998 року “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” передбачено, що суб'єкти малого підприємництва –фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку та сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва –фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідно до п.1.1 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” платниками податків визнаються юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач як суб’єкт підприємницької діяльності зареєстрований державним реєстратором Тисменицької районної ради 16.11.2009 року та взятий на облік у ДПІ в Тисменицькому районі 17.11.2009 року. Згідно із поданою ним заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 11.12.2009р., відповідача переведено на спрощену систему оподаткування із сплати єдиного податку. Відповідно до обраного виду діяльності (дослідження кон’юктури ринку та виявлення суспільної думки) та встановленого Тисменицькою районною радою переліку ставок єдиного податку, він зобов’язаний був сплачувати єдиний податок не пізніше кожного 20 числа місяця за наступний місяць в розмірі 200 гривень. Відповідно до довідки про стан розрахунків станом на 19.10.2010 року за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку в сумі 580,47 грн.
Податкове зобов'язання –це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п.1.2. ст.1 даного Закону).
Податковий борг –це податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання (ст.1 згаданого Закону).
Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи вищенаведене, сума податкового боргу становить 580,47 гривень та підтверджується довідкою про суми заборгованості, які обліковуються в картках особових рахунків станом на 19.10.2010 року та іншими матеріалами справи.
Вищевказана заборгованість боржником не сплачена на момент розгляду справи, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідн. № НОМЕР_1), АДРЕСА_1, в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 580,47 гривень (п’ятсот вісімдесять гривень сорок сім копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 20.12.2010 року.