ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" грудня 2010 р. Справа № 2a-3660/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
представника позивача - не з"явився,
відповідача -не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції у Снятинському районі
до відповідача: ПП ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 185,06 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
19.10.2010 року Державна податкова інспекція в Снятинському районі (далі –позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до ПП ОСОБА_1 (далі –відповідач) про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 185,06 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", не здійснив оплату вартості торгового патенту в розмірі 185,06 грн. Просив стягнути вищезазначену заборгованість в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, на адресу суду подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступих мотивів.
Статтею 67 Конституції України визначено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що відповідач 14.12.2001 року зареєстрований державним реєстратором Косівської районної державної адміністрації, як фізична особа –підприємець та взятий на облік в ДПІ в Косівському районі 26.01.2005 року за №.3619.
Порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності, визначений Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 року № 98/96-ВР.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 3 вказаного Закону патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Статтею 2 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" встановлено, що торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.
Згідно з частиною 3 статті 2 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.
В судовому засіданні встановлено, що ПП ОСОБА_1 отримала в Державній податковій інспекції торговий патент на здійснення підприємницької діяльності "Роздрібна торгівля в сфері алкогольної та іншими видами торгівлі" в орендованому приміщенні магазину ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, за який станом на 27.09.2010 року повинна сплатити 745,71 гривень.
З матеріалів справи слідує, що згідно рішення Снятинської РДА відповідач повинен сплачувати 80 гривень на місяць, результатом чого, відповідачем здійснена часткова оплата за патент, що становить 560,65 гривень, в зв"язку з чим несплаченим залишком є 185,06 гривень.
Частиною 4 статті 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" визначено, що вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів.
Відповідно до частини 4 і 5 статті 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" термін дії торгового патенту на здійснення торгівельної діяльності становить 12 календарних місяців. Оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на відповідача, який отримав в установленому порядку патент, покладено обов'язок своєчасно, щомісячно сплачувати вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності.
Згідно з довідкою Державної податкової інспекції в Снятинському районі від 27.09.2010 року за № 10371/10/19-030/398 заборгованість відповідача по сплаті вартості торгового патенту складає 185,06 грн.
З огляду на вказане суд вважає, що відповідачем порушено норми частини 5 статті 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в частині своєчасності оплати вартості торгового патенту.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Статтею 13 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).
Згідно статті 14 вказаного вище Закону до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить, в тому числі, і плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Пунктом 1.2 та 1.3 статтті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено податкове зобов’язання як зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податковий борг –податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем на момент розгляду справи суду не подано.
Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а заборгованість такою, що підлягає до стягнення в судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ПП ОСОБА_1, с. Рожнів, ідентифікаційний код НОМЕР_1, в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 185,06 гривень (сто вісімдесят п"ять гривень шість копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 13.12.2010 року.