Справа № 2-14312/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого – судді Андрухіва В.В.
при секретарі Василенко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» про стягнення грошових коштів,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», в якому згідно уточненої позовної заяви просив стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму відсотків за договором банківського вкладу № 2630/01/3058234 від 24.11.2009 року за жовтень-листопад 2010 року в сумі 96 грн., витрати на правову допомогу 3000 грн. та судові витрати. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 24.11.2009 року між ним та відповідачем було укладено договір № 2630/01/3058234 банківського вкладу фізичної особи «ЗОЛОТА СКРИНЯ» з виплатою відсотків щомісячно. Відповідно до п.п. 4.3.1. даного договору відповідач відкриває позивачу депозитний рахунок НОМЕР_2 на період з 24/11/2009 р. по 24/11/2012 р. в гривні. Позивач вносить готівкові кошти в гривні протягом операційного дня або перераховує безготівковим шляхом не пізніше наступного операційного дня з моменту укладання цього договору, а відповідач приймає на відкритий позивачу депозитний рахунок грошові кошти в розмірі 10000 грн. Нарахування відповідачем відсотків на вклад здійснюється з розрахунку 23 % річних. Виплата відсотків за вкладом здійснюється щомісячно. Згідно п. 8.1. договору днем повернення суми вкладу вважається день закінчення терміну дії договору, тобто 24.11.2012 року. 02.10.2010 на сайті відповідача з’явилось повідомлення про зміну відсоткових ставок по вкладу «ЗОЛОТА СКРИНЯ» з 23% до 17% річних. 01 жовтня 2010 року позивач отримав відсотки по вкладу у розмірі 195 грн. (23%/100/365дней х 31 днів х 1000 грн.) 02 листопада 2010 року позивач вже одержав 155 грн. Позивач зазначав, що якби відповідач не порушив умови договору, він мав би нарахувати йому з 04.10.2010 року по 01.11.2010 року тобто 29 днів=182 грн. (23%:100:265днів*29днів*10000грн.) Таким чином відповідач недоплатив позивачу в жовтні 2010 року-47 грн. (182 грн.-135грн=47 грн.). 01 грудня 2010 року позивач одержав 146 грн. З 1.11.2010 року по 01.12.2010 року тобто 31 днів відсотків розраховані виходячи з 17% річних (17%:100: 365 днів х 31 днів х 10000 грн.), а мав нарахувати мені з 1.11.2010 року по 01.12.2010 року тобто 31 днів=195грн. ( 23%: 100: 365 днів х 31 днів х 10000грн). Таким чином відповідач недоплатив йому в листопаді 2010 року - 49 гри (195 грн. – 146 грн.=49 грн). Таким чином, позивач зазначав, що відповідач не доплатив за два місяці 96 грн.= (47грн. + 49грн.).
Позивач в судовому засіданні підтримав позов та просив задовольнити з наведених підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вказуючи, що договір банківського вкладу належить до категорії публічних договорів (умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 2 ст. 633 ЦК України) і банк не має право віддавати переваги одній стороні перед іншою щодо укладення/зміни публічного договору, на підставі п. 4.4.4. Договору, вкладні правовідносини після 04.10.2010 р. діють з іншими умовами. Продовження їх дії є підтвердженням згоди вкладника на зміну правовідносин. Вже з 02.11.2010 р., на виконання умов п.п. 4.1.1. Договору, вкладником були отримані проценти, нараховані на суму вкладу, згідно умов Договору. Також відповідні проценти були отримані вкладником 01.12.2010 р.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.11.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2630/01/3058234 банківського вкладу фізичної особи «ЗОЛОТА СКРИНЯ» з виплатою відсотків щомісячно.
Відповідно до п.п. 4.3.1. даного договору відповідач відкриває позивачу депозитний рахунок НОМЕР_2 на період з 24/11/2009 р. по 24/11/2012 р. в гривні. Позивач вносить готівкові кошти в гривні протягом операційного дня або перераховує безготівковим шляхом не пізніше наступного операційного дня з моменту укладання цього договору, а відповідач приймає на відкритий позивачу депозитний рахунок грошові кошти в розмірі 10000 грн. Нарахування відповідачем відсотків на вклад здійснюється з розрахунку 23 % річних. Виплата відсотків за вкладом здійснюється щомісячно.
01 жовтня 2010 року позивач отримав відсотки по вкладу у розмірі 195 грн. (23% :
100:365дней х 31 днів х 1000 грн.)
02 листопада 2010 року позивач вже одержав 155 грн., при одержані відсотків позивачу стало відомо, що 02.10.2010 на своєму сайті відповідач розмістив повідомлення про зміну відсоткових ставок по вкладу «ЗОЛОТА СКРИНЯ» з 23% до 17% річних.
Згідно ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до положень ч.3, 4 ст. 1061 ЦК України встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, з 09.01.2009 року набув чинності Закон України «»Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 №661-VI, згідно з яким банкам забороняється в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
Таким чином суд вважає незаконними дії відповідача щодо зменшення в односторонньому порядку відсоткових ставок за договором банківського вкладу № 2630/01/3058234 від 24.11.2009 року з ОСОБА_1
Суд також вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення витрати на правову допомогу у розмірі 1922 грн. 83 коп., що підтверджено актом прийому передачі від 12.12.2010 року.
Що стосується вимог позивача в частині стягнення 1088 грн. 40 коп. за юридичне супроводження у судових засіданнях, суд вважає дані вимоги необґрунтованими, оскільки юридичне супроводження представником не здійснювалося, а позивач самостійно представляв свої інтереси.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, відповідно до ст.88 ЦПК України суд покладає судові витрати у розмірі 188 грн., які складаються з витрати на інформаційно-технічний розгляд у сумі 120 грн.. судового збору – 51 грн. та послуг банку в сумі 8 грн., понесені позивачем на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (код ЄДРПОУ 098807862, м. Львів, вул.. Сахарова, 78) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) недоплачену суму відсотків за договором банківського вкладу № 2630/01/3058234 від 24.11.2009 року за жовтень-листопад 2010 року в сумі 96 (дев’яносто шість) грн.., судові витрати в сумі 2101 (дві тисячі сто одна) грн.. 83 коп., а всього стягнути – 2197 (дві тисячі сто дев’яносто сім) грн.. 83 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя -В.В.Андрухів-