АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД    ПОЛТАВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

========================================================

Справа № 11-392/2010 року                                          Головуючий  у 1-й інстанції: Андрущенко С.А.                                                        

Категорія: ч.2 ст.186 КК-Т.З.                     Доповідач: Костенко В.Г.        

    У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

        2010 року червня місяця 2 дня. Колегія  суддів  судової палати  у кримінальних  справах   апеляційного  суду  Полтавської  області  в  складі:                                                  

головуючого - судді Кожевнікова О.В.,

суддів Томилка В.П., Костенка В.Г.,

за участю прокурора Гриня Н.Г.,

захисника

засудженого ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6 на вирок Ленінського районного суду м. Полтава від 20 серпня 2009 року.

Цим вироком                       ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з середньо-технічною освітою, неодружений, непрацюючий, судимий:

22 квітня 2005 року Ленінським районним судом м. Полтава за ч.2, ч.3 ст.185, ч.3 ст.357, ст.75 КК України на 3 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

20 січня 2006 року Котелевським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.122, ч.1, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186,  ч.2 ст.190, ст.70, ст.71 на 5 років позбавлення волі;

17 березня 2006 року Київським районним судом м. Полтава за ч.2 ст.190, ч.4 ст.70 КК України на 5 років позбавлення волі. Постановою цього ж суду від 26 грудня 2008 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 29 днів,  

засуджений до позбавлення волі:

за ч.1 ст.263 КК України на 2 роки;

за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки;

за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки.

Ні підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань, до покарання за даним вироком приєднано частину невідбутого покарання за вироком  Київського районного суду м. Полтава від 17 березня 2006 року і остаточно засуджено на 4 роки 7 місяців позбавлення волі.

    Постановлено стягнути з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_8 1845 грн. матеріальної шкоди.

      Вирішена доля речового доказу.

Згідно вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочинів за наступних обставин.

На початку лютого 2009 року поблизу с. Вакуленці Полтавської області засуджений знайшов нестандартну вогнепальну зброю - виготовлений саморобним способом простий однозарядний пістолет, який переніс до свого місця проживання, де відремонтував і в подальшому зберігав.

8 квітня 2009 року, ОСОБА_7, з метою випробувати зброю,   незаконно придбав у невстановленої слідством особи 2 мисливські патрони 16 калібру, які також переніс та зберігав за місцем свого проживання.  

9 квітня 2009 року близько 16 год. 10 хв. поблизу р. Ворскла неподалік залізничного мосту в м. Полтава в ОСОБА_7 працівники міліції вилучили вказану зброю та боєприпаси.

 17 березня 2009 року близько 20 год. засуджений, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, поблизу ринку «Саланг», неподалік Південного вокзалу в м. Полтава, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вдвох зайшли до сторожового вагончика, в якому перебувала ОСОБА_9 та в її присутності почали виносити належне ОСОБА_10 майно.

ОСОБА_9 намагалася перешкодити цьому та ОСОБА_7 застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої, поштовхом руки в обличчя відштовхнувши її, в результаті чого вона вдарилася головою об стіну. Здолавши опір останньої, засуджений з невстановленою слідством особою відкрито заволоділи належними ОСОБА_10 мобільним телефоном «Сіменс», електрообігрівачем, магнітофоном, грошовими коштами в розмірі 125 грн. та іншими речами на загальну суму 580 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 18 квітня 2009 року близько 16 год. в магазині «Левада» по вул. Б.Хмельницького в м. Полтава таємно викрав з задньої кишені джинсів потерпілого ОСОБА_11 мобільний телефон «Самсунг Е840» в чохлі та з сім-карткою, спричинивши матеріальну шкоду в розмірі 1045 грн.

2 травня 2009 року близько 9 год. 30 хв. засуджений на зупинці громадського транспорту «Б.Хмельницький» в м. Полтава таємно викрав з кишені джинсів потерпілої ОСОБА_12 мобільний телефон «Нокія 7373» з сім-карткою та картою пам’яті, загальною вартістю 1101 грн.

9 травня 2009 року близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_7 в приміщенні магазину «АТБ» по   вул. Б.Хмельницького в м. Полтава таємно викрав з кишені джинсів потерпілого ОСОБА_13 мобільний телефон «Соні-Еріксон К810-І» з сім-карткою та картою пам’яті, спричинивши матеріальну шкоду в розмірі 1845 грн.

          В апеляції засуджений спочатку порушував питання про зменшення строку покарання, потім наполягав, щоб вирок суду залишили без змін, а в подальшому просив вирок скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування, оскільки, на його думку, він не причетний до вчинення інкримінованих злочинів, а також вказав, що суд безпідставно зазначив обставину, що обтяжує покарання – рецидив злочинів.  

Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржили.

Заслухавши доповідача, засудженого та його захисника, які підтримала апеляцію та просили пом’якшити покарання, мотивуючи недоведеністю вини у вчиненні грабежу, міркування прокурора про безпідставність апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Винуватість засудженого у вчиненні злочинів за наведених у вироку обставин матеріалами справи доведена. Його дії за ч.1 ст.263, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України кваліфіковано правильно.

 В судовому засіданні, відповідно до вимог ст.299 КПК України, фактичні обставини справи та розмір цивільного позову, які ніким не оспорювалися, не досліджувалися. При цьому суд з’ясовував, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз’яснював їм, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку, з чим вони погодилися.

  За таких підстав, відповідно до вимог ст. 365 КПК України, судова колегія позбавлена можливості перевірити висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи.

            Доводи апеляції щодо безпідставного посилання у вироку на рецидив злочинів не заслуговують на увагу.

    Відповідно до ст.34 КК України, рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вчинення умисного злочину – шахрайства, вчинив новий умисний злочин, передбачений ч.1 ст.263 України. Тобто, в даному випадку має місце рецидив злочинів, що обґрунтовано зазначив суд в мотивувальній частині вироку.

Покарання засудженому призначене відповідно до вимог ст.65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного, який вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, обставин, що  пом’якшують та обтяжують покарання, є наближеним до мінімального, передбаченого в даному випадку кримінальним Законом і, разом з тим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів і є справедливим.  

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

             Апеляцію засудженого ОСОБА_7  – залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Полтава від 21 квітня липня 2008 року щодо нього без змін.

СУДДІ:

Кожевніков О.В.                  Томилко В.П.                      Костенко В.Г.