АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
========================================================
Справа № 11-249/2010 року Головуючий у 1-й інстанції: Струков О.М.
Категорія: ч.2 ст.189 КК-Т.З. Доповідач: Костенко В.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року травня місяця 12 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - судді Гавриша В.М. ,
суддів Бурда К.І., Костенка В.Г.,
за участю прокурора Бутрія О.П.,
засуджених
захисників
ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу за апеляцією прокурора відділу прокуратури Полтавської області, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Октябрського районного суду м. Полтава від 28 жовтня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з вищою освітою, неодружений, непрацюючий, несудимий,
засуджений за ч.2 ст. 189 КК України на 4 роки позбавлення волі.
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець АДРЕСА_3, мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, непрацюючий, несудимий,
засуджений за ч.2 ст. 189 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звільнені від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням певних обов’язків, передбачених ст.76 КК України.
Вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку, засуджені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнані винуватими у вчиненні злочину за наступних обставин.
14 липня 2009 року близько 20год. 30хв. ОСОБА_5, за попередньою змовою з ОСОБА_6, з метою вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_9, на автомобілі «Мерседес-Віто» днз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10, який не був обізнаний про злочинні наміри засуджених, приїхали на автостоянку, що по вул. Грушевського, 1 в м. Полтава, де зустріли потерпілого. Погрожуючи йому застосуванням фізичного насильства, стали безпідставно вимагати в нього гроші в сумі 20 000 грн., при цьому ОСОБА_5 для забезпечення передачі їм грошей забрав в ОСОБА_9 два мобільні телефони «Нокіа 8800» вартістю 2000грн. кожен та 600грн., після чого засуджені, продовжуючи висловлювати погрози, відібрали в потерпілого боргову розписку, зміст якої не відповідав дійсності.
22 липня цього ж року засуджені по телефону висловлювали ОСОБА_9 погрози застосування фізичного насильства в разі відмови передачі грошей і того ж дня близько 10год. 15хв., з метою отримання грошових коштів на автомобілях ВАЗ 21099 днз НОМЕР_2 та ВАЗ 2110 днз НОМЕР_3, під керуванням, відповідно, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які не були обізнані про злочинні наміри засуджених, приїхали до місця проживання потерпілого по АДРЕСА_4, де під час отримання муляжу грошових коштів в розмірі 20000грн. ОСОБА_5 був затриманий працівниками служби безпеки та міліції, а ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зник.
В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок безпідставного застосування ст.75 КК України та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_5 на 4 роки позбавлення волі, а ОСОБА_6 – на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. При цьому посилається на неврахування судом ступеню тяжкості вчиненого злочину та вказує на відсутність конкретизації захворювань ОСОБА_6 при врахуванні його стану здоров’я.
Інші учасники процесу вирок не оскаржили.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримку апеляції, пояснення засуджених та захисників, які вважали вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Винуватість засуджених у вчиненні злочину за наведених у вироку обставин матеріалами справи доведена і не спростовується в апеляції.
Кваліфікація дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 189 КК України є правильною.
Доводи прокурора щодо необґрунтованості застосування судом при призначенні засудженим покарання положень ст. 75 КК України є непереконливими.
Згідно з вимогами ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Суд вірно врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочину, його наслідки, дані про особу засуджених, які є досить молодими людьми, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, характеризується позитивно, мають роботу та постійне місце проживання, повністю визнали свою вину, щиро розкаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки.
Судом при призначенні покарання правильно врахований і стан здоров’я ОСОБА_6, при цьому посилання в апеляції прокурора на необхідність наведення у вироку діагнозу захворювань, що має засуджений, неприпустиме, оскільки є розголошенням конфіденційної інформації.
Враховуючи викладене, а також ту обставину, що у ОСОБА_5 на момент розгляду справи в апеляційній інстанції померла мати, колегія суддів приходить до висновку, що призначене засудженим покарання відповідає вимогам ст.ст. 65, 75 КК України і є необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів і є справедливим.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Октябрського районного суду м. Полтава від 28 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - без змін.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – взяття під варту, – скасувати.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти в залі суду негайно.
СУДДІ:
Гавриш В.М. Бурда К.І. Костенко В.Г.