АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
========================================================
Справа № 11-154/2010 року Головуюча у 1-й інстанції: Заколодяжна О.А.
Доповідач : Костенко В.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року лютого місяця 24 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області в складі :
головуючого - судді Ландаря О.В.,
суддів Павленка В.П., Костенка В.Г.,
за участю прокурора Снісаренко Г.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу за апеляцією помічника прокурора Гадяцького району на постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2009 року.
Цією постановою
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю Кагальницького району Ростовської області РФ, мешканцю АДРЕСА_1, громадянина України, розлученому, непрацюючому,
засудженому 28 січня 2008 року Гадяцьким районним судом Полтавської області за ч.3 ст.185, ст.69 КК України до штрафу 510 грн., замінено вид покарання зі штрафу 510 грн. на 240 год. громадських робіт.
В обґрунтування такого рішення, суд першої інстанції послався на те, що при примусовому виконанні вироку було встановлено, що ОСОБА_5 не має можливості сплатити штраф, оскільки ніде не працює, а майно, на яке може бути звернено стягнення, відсутнє.
Виходячи з цього, суд на підставі ч.5 ст.53 КК України замінив один вид покарання на інший і призначив ОСОБА_5 240 год. громадських робіт.
В апеляції прокурора порушується питання про скасування постанови в зв’язку з порушенням вимог кримінального та кримінально-процесуального закону та направлення справи на новий судовий розгляд в іншому складі. При цьому прокурор вважає, що суд невірно визначив строк громадських робіт при заміні виду покарання, оскільки ч.5 ст.53 КК України не встановлено вищу межу цього строку, а тому повинен був призначити ОСОБА_5 покарання із розрахунку 10 год. громадських робіт за один встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, у вигляді 300 год. громадських робіт. Крім того, в апеляції зазначено, що суд в порушення вимог ч.2 ст. 410 КПК України розглянув подання про заміну виду покарання без представника державної виконавчої служби.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який частково підтримав принесену апеляцію і вважав, що суд вірно замінив вид призначеного ОСОБА_5 покарання, проте наголосив на необхідності скасувати постанову суду та закрити провадження у справі і звільнити засудженого від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності, перевіривши наявні матеріали та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 вироком суду було засуджено до штрафу в розмірі 510 грн., тобто 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. При примусовому виконанні виконавчого листа у даній справі встановлено, що в боржника відсутні майно та заробіток, на які можна звернути стягнення.
Відповідно до вимог ч.5 ст.53 КК України, у разі неможливості сплати штрафу суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку: десять годин громадських робіт за один встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Згідно ч.2 ст.56 КК України, громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин.
Таким чином, суд вірно обмежив строк громадських робіт 240 годинами, а тому доводи апеляції прокурора про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді 300 год. громадських робіт є необґрунтованими.
Разом з тим, на момент розгляду апеляції встановлено, що вирок суду стосовно ОСОБА_5 набрав чинності більш ніж два роки тому і протягом цього часу його не було виконано. Даних про те, що засуджений умисно ухилявся від відбування покарання судом не встановлено.
У відповідності до ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувального вироку його не було виконано протягом 2 років у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, а ОСОБА_6 слід звільнити від відбування покарання з закриттям справи у зв’язку із закінченням стоків давності.
Доводи апеляції про порушення судом вимог ч.2 ст. 410 КПК України щодо участі в судовому засіданні представника органу, що відає виконанням покарання є слушними але вказані порушення не можна визнати істотним.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Постанову Гадяцького районного суду від 23 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати.
Звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності, а справу провадженням закрити.
С у д д і :
Ландар О.В. Павленко В.П. Костенко В.Г.