Судове рішення #13115244

                                                   

  УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

36000,  м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, тел. 7-34-67

Справа №33-370                                  Головуючий в суді 1 інстанції

                                         Усенко Т. І.

                           

П О С Т А Н О В А

І м е н е м  У к р а ї н и

     28 жовтня 2010 року                             м. Полтава

    Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області Павленко В. П., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Крюківського районного суду м.  Кременчука від 3 вересня 2010 року, -

в с т а н о в и в :

    Постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 3 вересня 2009 року,

        ОСОБА_2,

        ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець

        АДРЕСА_1,

був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 та 124 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення його права на керування усіма видами транспортних засобів строком на 6 ( шість ) місяців.

    Згідно постанови суду, 8 червня 2010 року приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_1, на вул. Леніна м. Кременчука та рухаючись заднім ходом, в порушення вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху не переконався в безпеці руху, внаслідок чого допустив  наїзд на стоячий автомобіль «Міцубісі – Ланцер» д.н.з. НОМЕР_2. Внаслідок наїзду належний потерпілому ОСОБА_3 автомобіль «Міцубісі – Ланцер» отримав технічні пошкодження. Після цього водій ОСОБА_2 в порушення вимог п. 2.10 Правил дорожнього руху залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

    В обґрунтування постанови суд послався на те, що винність ОСОБА_2 у вчиненні наведеного вище адміністративного правопорушення  підтверджена показаннями свідка ОСОБА_4 та іншими матеріалами справи.

    В апеляції ОСОБА_2 зазначає, що він дійсно вчинив наїзд на зазначений у постанові суду автомобіль, проте місця ДТП не залишав. Показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не можуть бути покладені в основу рішення суду, оскільки перший є працівником ДАІ, який складав протокол про адміністративне правопорушення, а другий в порушення вимог ст. 256 КУпАП не був внесений як свідок до протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, він не був повідомлений про місце і дату слухання справи, про оскаржувану постанову дізнався лише 3 жовтня 2010 року, тому строк оскарження постанови пропустив з поважних причин.

    Просить поновити йому строк на оскарження, скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити у зв’язку із закінченням строків притягнення його до адміністративної відповідальності.

Заслухавши ОСОБА_6, який за дорученням представляє інтереси ОСОБА_2, і який підтримав доводи апеляції останнього, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, вважаю, що строк на оскарження постанови суду підлягає поновленню, а апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи її слухання відбулося без участі ОСОБА_2 Дані про те, що він був належним чином повідомлений про дату та місце слухання справи відсутні. Копію постанови про притягнення ОСОБА_2 останній отримав лише 3 жовтня 2010 року. Тому слід визнати, що строк на оскарження постанови суду він пропустив з поважних причин, у зв’язку з чим він підлягає поновленню.

Разом з тим, винність ОСОБА_2 в залишенні місця ДТП підтверджена даними протоколу про адміністративне правопорушення та показаннями в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4,   відповідно до яких після вчинення ДТП водій автомобіля «КІА Каренс» поїхав з місця пригоди. Посилання в апеляції на те, що показання цих свідків не можуть бути доказами його вини є безпідставними, оскільки за змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь які дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність складу правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Крім того, у своєму поясненні від 9 червня 2010 року ОСОБА_2 сам підтвердив, що залишив місце події, при цьому послався не те, що мав поспішати у місто Дніпропетровськ.

За таких обставин слід визнати, що суд обґрунтовано дійшов до висновку, що ОСОБА_2 не тільки вчинив наїзд на стоячий автомобіль, але і залишив місце ДТП і правильно визнав його винним у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 122-4 та 124 КУпАП.

Адміністративне стягнення накладено судом в межах передбачених ст. 38 КУпАП строків.

Підстав для зміни чи скасування постанови суду і задоволення апеляції не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.  294 КУпАП, -

П о с т а н о в и в :

    Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строків на апеляційне оскарження задовольнити  та поновити йому строк на оскарження постанови судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 3 вересня 2010 року.

Апеляцію ОСОБА_2 залишити  без задоволення, а постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 3 вересня 2010 року щодо нього залишити без змін.

    Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду                     В. П. Павленко

   

     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація