У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, тел. 7-34-67
Справа № 11-944 / 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції -
Категорія – постанова Харлан Н. М.
Доповідач Павленко В. П.
У Х В А Л А
Іменем України
2010 року грудня місяця 17 дня Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого – судді Хрипченко Л. Г.
суддів : Гонтар А. А., Павленка В. П.
з участю прокурора – Деряги Л. М.
обвинуваченої ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляціями помічника прокурора Гадяцького району, потерпілого ОСОБА_3 на постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2010 року, –
У С Т А Н О В И Л А :
Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Гадяча Полтавської області, громадянки України, українки, розлученої, на утримання має дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, з вищою освітою, працюючої бухгалтером ТОВ «ЛиСа», мешканки АДРЕСА_1, раніше не судимої, –
за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України направлена прокурору Гадяцького району Полтавської області для організації додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в злочинах проти власності та у сфері службової діяльності, вчинених за наступних обставин.
14 грудня 2006 року ОСОБА_2 з метою заволодіння грошовими коштами Гадяцької філії АБ «Полтавабанк», шляхом зловживання довірою (шахрайства) умовила громадянина ОСОБА_4 оформити кредит на його ім'я в сумі 3500 грн. Відразу після оформлення кредиту ОСОБА_4 вищезгадані кошти передав громадянці ОСОБА_2 отримавши від нього кошти, остання тривалий час не сплачувала заборгованість по кредиту, а використовувала кошти на власні потреби. В результаті вказаних дій ОСОБА_2 АБ «Полтавабанк» були завдано збитки на суму 3500 грн.
Після цього 26 грудня 2007 року ОСОБА_2 з метою заволодіння грошовими коштами Гадяцького відділення АБ «Приватбанк», шляхом зловживання довірою (шахрайства) умовила ОСОБА_4 зняти з кредитної картки грошові кошти в сумі 2060 грн. Отримавши вказану суму грошей, ОСОБА_2 заборгованість по кредиту не сплачувала, а використала гроші на власні потреби. В результаті протиправних дій ОСОБА_2 Гадяцькому відділенню АБ «Приватбанк» було заподіяно матеріальних збитків на суму 2060 грн.
Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 з метою заволодіння коштами Гадяцького відділення ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» шляхом зловживання (шахрайством) громадянки ОСОБА_8 умовила оформити кредит на її ім'я в сумі 8000 грн. маючи на меті не сплачувати ці кошти. Так, 22 січня 2007 року ОСОБА_8 для оформлення кредиту зібрала необхідні документи та взяла двох поручителів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Після оформлення кредиту, ОСОБА_8 передала отримані гроші ОСОБА_2, про що було обумовлено раніше, при цьому ОСОБА_2 пообіцяла ОСОБА_8 виплачувати за останню кредит, але на протязі тривалого часу не сплачувала борг по кредиту. В результаті протиправних дій ОСОБА_2 завдала шкоду Гадяцькому відділенню ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» на загальну суму 12436,70 грн.
Далі, діючи повторно, ОСОБА_2 з метою заволодіння коштами Гадяцького відділення АБ «Полтавабанк», шляхом зловживання довірою (шахрайством) 6 червня 2007 року умовила ОСОБА_11 оформити на її ім'я кредит в сумі 4250 грн., маючи на меті не сплачувати ці кошти. В червні 2007 року ОСОБА_11 відразу після оформлення кредиту вищезгадані кошти передала громадянці ОСОБА_2, про що було раніше обумовлено. Після отримання коштів в сумі 4250 грн. ОСОБА_2 тривалий час не сплачувала кредит, а використовувала кошти для власних потреб. В результаті вказаних дій ОСОБА_2, АБ «Полтавабанк» заподіяно матеріальних збитків на суму 4250 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно 10 грудня 2008 року та 20 січня 2009 року ОСОБА_2 з метою заволодіння коштами шляхом зловживання довірою (шахрайством) ОСОБА_3, взяла в борг у останнього гроші в сумі 5400 грн. та 8000 грн., які зобов'язалася повернути в обумовлений термін разом із відсотками. Після цього ОСОБА_2, скориставшись довірливими відносинами, борг не відшкодувала, чим заподіяла потерпілому матеріальні збитки на суму 16480 грн.
Крім того, на протязі 2006-2007 років ОСОБА_2 з метою отримання кредитів в банківських установах м. Гадяч, шляхом вмовляння схилила директора ПОП «Агропроменерго» ОСОБА_12, який є посадовою особою, до оформлення неправдивих документів, а саме: вмовила його видати довідки про доходи на громадян: ОСОБА_4 за №46 від 12.12.2006 року; ОСОБА_13 за №8 від 20.06.2007 року та ОСОБА_14 за №34 від 12.04.2007 року, які фактично не являється працівниками ПОП «Агропроменерго» та які не працювали на вказаному підприємстві.
Направляючи справу на додаткове розслідування, суд послався не те, що по справі виявлені істотні неповнота та неправильність досудового слідства, які не можуть бути усунуті в ході судового розгляду справи. При цьому суд зазначив, що обвинувачення є неконкретним, оскільки потерпілими по справі визнані як громадяни, які передавали кошти ОСОБА_2 у борг, так і банківські установи, які були визнані цивільними позивачами. Крім того, суд також послався на те, що по справі безпідставно було закрито кримінальне переслідування по ряду епізодів, не вирішено питання про притягнення до кримінальної відповідальності окремих осіб, а також не повністю виконані вказівки прокурора, зазначені ним у постанові про направлення справи на додаткове розслідування.
В апеляції помічник прокурора Гадяцького району зазначає, що потерпілими по справі визнані громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 Тому дійшовши до висновку, що банківські установи не можуть бути по даній справі цивільними позивачами, суд міг сам усунути цей та інші зазначені у постанові суду недоліки досудового слідства.
Суд безпідставно вирішив питання про незаконність підстав для закриття провадження за окремими епізодами, оскільки не було відповідних клопотань з боку потерпілих та прокурора. А крім того, вирішення питання про порушення щодо підсудної кримінальної справи по інших епізодах не може перешкодити закінченню судового слідства по інших доведених епізодах.
Постанова прокурора про направлення справи на додаткове розслідування виконана у повному об’ємі, справа щодо ОСОБА_2 по епізоду ОСОБА_4 порушена на підставі заяви керуючої АБ «Полтава-банк».
Посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду про направлення справи на додаткове розслідування, просить її скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.
Потерпілий ОСОБА_3 в апеляції зазначає, що посилання в постанові суду про те, що він висловився про доцільність направлення справи на додаткове розслідування не відповідає дійсності. Навпаки, він просив викликати в судове засідання свідків, які б могли підтвердити вину підсудної, проте його клопотання залишилися без задоволення. Винність ОСОБА_2 по справі повністю доведена, а тому суду слід винести щодо неї вирок та задовольнити його цивільний позов. Просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора на підтримання доводів апеляції, який просив постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, потерпілого ОСОБА_3, який погодився з позицією прокурора і просив постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до задоволення з таких підстав.
За змістом ст. 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення.
Доповнення чи зміна пред’явленого обвинувачення, порушення кримінальної справи по новому обвинуваченню чи щодо нових осіб, судом має проводитись з дотриманням правил, установлений в статтях 276, 277, 278 КПК України.
Направлення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не можуть бути усунуті в судовому засіданні. Крім того, направляючи справу на додаткове розслідування, суд повинен вказати, які саме обставини, які мають істотне значення для вирішення справи не були встановлені під час досудового слідства. При цьому суд не вправі у постанові про направлення справи на додаткове розслідування вирішувати наперед питання про формулювання і обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одних доказів над іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці в ході додаткового розслідування.
Як вбачається зі змісту обвинувального висновку ОСОБА_2 було пред’явлено конкретне обвинувачення, на підтвердження якого було наведено відповідні докази. Згідно матеріалів справи потерпілими по ній визнано громадян, яких ОСОБА_2 умовила взяти кредити в банківських установах, а сама взяла ці гроші у них у борг, який не повернула, а використала на власні потреби.
Направляючи справу на додаткове розслідування, суд послався не те, що слідчим невмотивовано винесено постанову про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_2 по епізоду заволодіння шляхом шахрайства коштами потерпілого ОСОБА_14; не перевірено її причетність до написання довідки від 31.05.2007 р. від імені директора «Райспоживспілки» ОСОБА_15, за допомогою якої ОСОБА_11 взяла кредит; не допитано ряд свідків, зокрема громадян ОСОБА_16, не встановлено умислу ОСОБА_2 на вчинення злочину по епізоду заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_11 та ОСОБА_4 тощо.
Проте, як це вбачається з матеріалів справи, ні прокурор, який підтримував державне обвинувачення в суді першої інстанції, ні потерпілі клопотань про направлення справи на додаткове розслідування не заявляли. Тому слід визнати, що суд порушив вимоги ст. 275 КПК України та вийшов за межі своїх повноважень.
Зазначена у постанові неповнота, що виразилась у тому, що по справі не було допитано ряд свідків, може бути усунута і самим судом, у тому числі і шляхом дачі доручень відповідно до ст. 315-1 КПК України.
Не може бути підставою для направлення справи на додаткове розслідування і те, що цивільним позивачем по справі визнані банківські установи, оскільки зазначена неправильність може бути усунута як шляхом зміни обвинувачення відповідно до положень ст. 277 КПК України, так і самим судом шляхом відмови в задоволенні відповідних позовних вимог.
Якщо в ході судового розгляду суд дійде до висновку про недоведеність вини підсудної, а можливості здобути додаткові докази вичерпані, суд має відповідно до ч. 4 ст. 327 КПК України виправдувальний вирок.
У зв’язку з наведеним, постанова суду про направлення справи на додаткове розслідування є передчасною, та такою, що не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду , -
У х в а л и л а:
Апеляції помічника прокурора Гадяцького району та потерпілого ОСОБА_3 задовольнити, постанову Гадяцького районного суду від 25 жовтня 2010 року про направлення справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України на додаткове розслідування скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд, але у іншому складі суду.
С у д д і :
Хрипченко Л. М. Гонтар А. А. Павленко В. П.