У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

            36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, тел. 7-34-67

Справа № 11-880  2010 р.                                     Головуючий у 1-й інстанції -

Категорія справи – ч. 2 ст. 125 КК  Н. Т.         Бондаренко О. В.

                                        Доповідач Павленко В. П.

У Х В А Л А

Іменем України

    2010 року листопада місяця 26 дня. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

    головуючої – судді Голубенко Н. В.

    суддів : Денисенко Л. М. , Павленка В. П.

    засудженого ОСОБА_2

    адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4

    виправданого ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_2 на вирок  Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30 серпня 2010 року.

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, розведений, водій ВАТ «Укртатнафта», проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимий, -

засуджений за ч. 2 ст. 125 КК України до штрафу на в доход держави на суму 1000 грн.

    Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_5 1325, 75 грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 1050 грн. витрат за надання юридичної допомоги, а всього 3425 грн. 75 коп.

        ОСОБА_5,

        ІНФОРМАЦІЯ_3, українець, громадянин України,

        одружений, мешканець АДРЕСА_3, не судимий, -

за ч. 1 ст. 125 КК України виправданий.

Згідно вироку суду, 28 лютого 2010 року близько 15 години 30 хвилин на річці Псьол поблизу с. Потоки Кременчуцького району ОСОБА_5 ловив рибу. В цей час повз нього проходив його бувший зять ОСОБА_2 На ґрунті неприязних стосунків між ними виникла сварка, яка переросла у бійку. В ході цієї  бійки ОСОБА_2 наносив палицею удари ОСОБА_5, а останній захищався від нього клюкою, якою прорубував лунки в льоду.

Внаслідок бійки ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, ран на голові та верхніх кінцівках, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступню тяжкості, що потягли короткочасний розлад здоров’я.

ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді припухлості м’яких тканин і крововиливів на голові, лівій нижній та правій верхніх кінцівках , які відносяться до легких тілесних ушкоджень без розладу здоровся і утворились від дій ОСОБА_5 в ході свого захисту.

В апеляції адвокат ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_2 , не оскаржуючи вирок в частині засудження останнього за ч. 2 ст. 125 КК України, просить вирок суду в частині виправдання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125 КК України скасувати та постановити новий вирок, яким визнати винним його у вчиненні зазначеного злочину та призначити йому покарання у вигляді шести місяців виправних робіт та задовольнити позов ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної йому моральної шкоди на суму 3000 грн.

В обґрунтування апеляції адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що суд не взяв до уваги ряд обставин, а саме: під час бійки ОСОБА_5 захищався від ударів плішнею, якою прорубував лід, а вона є більш небезпечним предметом, ніж палиця, оскільки має металеве лезо; ОСОБА_5 у своїй скарзі до суду замовчав, що у нього з ОСОБА_2 були конфлікти і до цього, та що саме ОСОБА_2 першим звернувся зі скаргою до міліції на дії ОСОБА_5

В запереченнях  ОСОБА_5 просить апеляцію адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, потерпілого ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляції і просили її задовольнити, заперечення ОСОБА_5 та його інтересах адвоката ОСОБА_4 , які просили апеляцію адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок суду без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи і обґрунтовано виправдав ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125 КК України. Висновки суду ґрунтуються на перевірених в судовому засіданні та викладених у вироку доказах.

Твердження в апеляції адвоката ОСОБА_3, що суд безпідставно виправдав ОСОБА_5 не заслуговують на увагу.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердив, що він підійшов до потерпілого ОСОБА_5, коли останній сидів сам. Він першим наніс ОСОБА_5 удари палицею по голові та шиї. Сварка відбулася через квартиру, в якій він проживає зі своєю колишньою дружиною, батьком якої є ОСОБА_5

Ці показання узгоджуються з поясненнями в судому засіданні ОСОБА_5, відповідно до яких саме ОСОБА_2 наніс йому кілька ударів, від яких він упав. Після чого ОСОБА_2 продовжував його бити аж поки у нього не зламалась палиця. Він від ударів ОСОБА_2 захищався плішнею, але ударів нею не наносив.

Згідно висновку судово-медичного обстеження, у ОСОБА_5 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що викликала струс головного мозку, рани на голові та крововиливів на верхніх кінцівках, які утворились від дії тупих предметів, можливо за вказаних потерпілим обставин та строк, про що свідчить їх характер та локалізація. Дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я. ( а.с. 7 – 8 )

Із висновку за наслідками судово-медичного обстеження ОСОБА_2 вбачається, що у  нього було виявлені тілесні ушкодження у вигляді припухлості м’яких тканин та крововиливів на голові, лівій нижній та правій верхніх кінцівках, які відноситься до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою розладу здоров’я. ( а.с. 39 )

З наведеного можна зробити висновок, що показання потерпілого ОСОБА_5 про те, що він захищався від ударів ОСОБА_2, а сам ударів йому клішнею не наносив, відповідають даним судово-медичного обстеження.

Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді припухлості м’яких тканин на голові, лівій нижній та правій верхній кінцівках могли утворитись від дій ОСОБА_5 в процесі захисту. Про це також свідчить те, що будь яких тілесних ушкоджень від металевого леза клішні у ОСОБА_2 виявлено не було.

Відповідно до ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається від суспільно небезпечного посягання, шляхом заподіяння тому, хто посягає шкоди  необхідної і достатньої у даній обстановці.

Кримінальна відповідальність за заподіяння  легких тілесних ушкоджень під час необхідної оборони та при її перевищенні законом не передбачена.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України.

Підстав для скасування вироку та задоволення поданої апеляції не вбачається.

Керуючись ст.ст.  365,  366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, –

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Кременчуцького районного суду від 30 серпня 2010 року щодо ОСОБА_5 залишити без змін.

С у д д і :

     Голубенко Н. В.                     Денисенко Л. М.         Павленко В. П.