УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000 , м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, тел. 7-34-67
Справа №10-467 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції
Категорія - постанова Новак Ю. Д.
Доповідач Павленко В. П.
У Х В А Л А
Іменем України
2010 року жовтня місяця 19 дня. Колегія суддів судової палати в кримінальний справах апеляційного суду Полтавської області в складі :
головуючого - судді Гавриша В. М.
суддів Лісіченко Л. М., Павленка В. П.
з участю прокурора Герасименка Д. О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2010 року.
Цією постановою скарга ОСОБА_2 на постанову дільничного інспектора міліції Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 23 грудня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 була залишена без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_2 суд послався на те, що в наслідок перевірки її заяви органом дізнання не було встановлено підстав для порушення щодо ОСОБА_3 кримінальної справи, а тому постанова органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачається.
В апеляції ОСОБА_2 зазначає, що суд безпідставно відмовив їй в задоволенні скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. При цьому суд не дав оцінки її заяві, зі змісту якої витікає, що були вчинено три злочини, а саме: незаконне вторгнення у житло; незаконне заволодіння майном, яке знаходилось у домоволодінні та зловживання з боку працівників міліції, які сприяли ОСОБА_3 у вчиненні злочинів.
Просить постанову суду скасувати та порушити кримінальну справу щодо працівників міліції по факту зловживання ними службовим становищем та також проти ОСОБА_3, по факту заволодіння нею майном, яке належить їй, її братові ОСОБА_4 та матері ОСОБА_5, а матеріали направити прокурора Ленінського району м. Полтави для організації досудового слідства.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення апеляції без задоволення, а постанови суду без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 236-2 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суд в залежності від того, чи були виконані вимоги ст. 99 КПК України приймає рішення про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи і повертає матеріали для додаткової перевірки, або залишає скаргу без задоволення.
За змістом ст. 99 КПК України, в порушенні кримінальної справи відмовляється за відсутності для цього підстав. Підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Як вбачається з матеріалів справи, житловий будинок, розташований по вул.. 1 лінія, 2, м. Полтави знаходився у володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частинах на підставі договору купівлі-продажу від 20 грудня 2005 року.
На підставі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2008 року, яке набрало чинності 9 червня 2008 року право власності на увесь будинок перейшло до ОСОБА_3, як до поручителя, що виконав зобов’язання забезпечене порукою.
Після прийняття цього рішення суду в будинку продовжували проживати члени сім’ї ОСОБА_4, як власника частини домоволодіння, та знаходилось належне їм майно.
Однак, в ході перевірки скарги ОСОБА_2 не було з’ясовано, хто із членів сім’ї ОСОБА_6 та на яких підставах проживав у спірному будинку, чи було прийнято судове рішення про примусове виселення зазначених осіб із вказаного будинку та чи набрало воно законної сили. Чи було дотримано ОСОБА_3 встановленого законом порядку виселення з належного їй будинку осіб, які там проживали. До матеріалів справи не долучено також рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів та усіх копій документів виконавчого провадження та не у повній мірі з’ясовано суть майнового спору між ними.
Крім того, по справі не встановлені та не опитані працівники міліції, які приїхали з ОСОБА_3 в будинок АДРЕСА_1 не встановлено привід для такого приїзду, був він офіційним чи неофіційним. Не дано оцінки поясненню ОСОБА_3 про те, що крім описаного майна, вона заволоділа і іншим майном, яке вона буде віддавати лише « в цивільно-правовому порядку в суді».
Наведені обставини мають істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність ознак злочину як в діях ОСОБА_3 так і в діях інших осіб.
З матеріалів справи вбачається, що фактично органом дізнання було винесено дві постанови про відмову в порушенні кримінальної справи датовані 23 грудня 2008 року. При цьому одна із них по заяві ОСОБА_7 про відкрите заволодіння майном, а друга - по факту побиття її та її матері, а також про неправомірні дії працівників міліції.
Проте суд фактично не з’ясував, яка саме постанова органу дізнання із наведених двох була оскаржена. Не вбачається це також і зі змісту постанови судді та протоколу судового засідання.
Розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи суд на це не звернув уваги та не дав належної оцінки усім обставинам справи, у зв’язку з чим постанову суду не можна визнати законною та обґрунтованою.
Тому доводи апеляції про поверховий розгляд скарги на постанову органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи заслуговують на увагу.
На підставі ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
у х в а л и л а :
Апеляцію ОСОБА_2 частково задовольнити, постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2010 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд, але у іншому складі суду.
С у д д і :
Гавриш В. М. Лісіченко Л. М. Павленко В. П.