УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ    СУД     ПОЛТАВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа № 10 –569/5/2011                                                                                                    Головуючий у І – й інстанції: Іващенко Ю.А.

Категорія: постанова                                                                                                                                               Доповідач: Ландар О.В.

У Х В А Л А
ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2011 року  січня місяця 11 дня  Колегія суддів судової палати  у кримінальних справах Апеляційного суду  Полтавської області в складі:

              головуючого                                            Ландар  О.В.

              суддів                                           Давиденка Е.В., Кисіля А.М.

              з участю  прокурора                        Загребельного  О.В.

              захисників                              ОСОБА_2,  ОСОБА_3  

розглянула у відкритому судовому засіданні  матеріали справи  за апеляцією захисників ОСОБА_4,  ОСОБА_3  в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5  на постанову судді Лубенського  міськрайонного суду Полтавської  області  від  24 грудня  2010 року, -

в с т а н о в и л а:

              Цією постановою  відносно  обвинуваченого за ч.3ст.27, ч.2ст.194КК України

ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця  м. Селідово Червоноармійського району Донецької області, мешканця  АДРЕСА_1,  українця,  громадянина  України,  з середньою освітою,  одруженого,  має на утриманні  малолітню дитину,  не працючого, раніше не  судимого  

задоволено  подання  слідчого СВ Лубенського МВ ( з  обслуговування  м. Лубни та  Лубенського району ) УМВС України в Полтавській  області та продовжено строк тримання його під вартою до трьох місяців.

 Органами досудового слідства  ОСОБА_5  обвинувачується  в організації,  керуванні  та  вчиненні  підпалу приміщення  гаража  потерпілого  ОСОБА_6,  що  по  АДРЕСА_2  який був здійснений засудженим ОСОБА_7 ніч  на  10  березня  2010 року, за  що його було засуджено вироком  Лубенського  міськрайонного суду  від  08  липня  2010 року  на  чотири роки позбавлення волі.

          В результаті підпалу потерпілому  ОСОБА_6 було заподіяно матеріальну  шкоду  на  суму близько  67 000 грн.

19 березня  2010 року  по  даному  факту  слідчим  СВ Лубенського  МВ  порушено  кримінальну  справу за  ч. 2 ст. 194 КК  України. 4 та  18  червня  2010 року  ОСОБА_5 було оголошено у  розшук  та затримано в порядку  ст.  115 КПК  України  27  жовтня  2010 року.  

               Постановою  Лубенського міськрайонного суду  від  29  жовтня  2010 року  ОСОБА_5  було продовжено  строк  затримання  до десяти діб, 4  листопада  2010 року  йому  пред’явлено обвинувачення за  ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст.  194 КК  України у умисному  знищенні та  пошкодженні  чужого майна,  вчиненого шляхом  підпалу, що заподіяло  майнову  шкоду  в  особливо  великих  розмірах,  особою  яка організувала  вчинення  цього  злочину,  керувала  його підготовкою  та  вчиненням, після чого 5 листопада 2010року суд обрав ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

           За оскаржуваною постановою  судді Лубенського  міськрайонного суду  від  24  грудня 2010  року  строк  тримання  ОСОБА_5  під вартою продовжено до  трьох  місяців.

 Задовольняючи подання слідчого про продовження строку тримання під вартою до трьох місяців, суд послався на тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_5, конкретні обставини по справі, які дають підстави для висновку, що він  може ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у справі. Окрім того, по справі необхідно провести значний обсяг  слідчих дій,  виконання яких у двомісячний  термін виявилось неможливим.

              Не погоджуючись з  судовим рішенням  захисники  ОСОБА_4 та  ОСОБА_3  в поданій  апеляційній скарзі  вказують на  відсутність доказів  вини  їх  підзахисного ОСОБА_5 у вчиненні  інкримінованого  йому  злочині. Зазначають, що суд не  взяв суд до уваги  того, що   кримінальна  справа була  порушена  за  фактом  вчинення  злочину, передбаченого ч. 2  ст. 194 КК України, і за  вироком  Лубенського  міськрайонного суду по цій справі уже засуджено  ОСОБА_7, а відносно їх підзахисного справа не порушувалась. На думку апелянтів суд належним чином не врахував і того, що  ОСОБА_5 має постійне  місце  проживання та   на  його утриманні  знаходиться  малолітня  дитина і  дружина. Тому,  просять постанову  скасувати, а провадження  по справі  закрити.

  Заслухавши доповідача, пояснення  апелянтів,  які  підтримали   подану  апеляцію і просили постанову  суду  скасувати,  міркування прокурора  про  законність та обґрунтованість постанови та безпідставність апеляції захисників, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції,  колегія суддів вважає, що  вона не підлягає  до задоволення з таких підстав.

              Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 органами досудового слідства обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено реальне  покарання  на строк  до 10 років.До затримання перебував  у розшуку. Наразі по справі слід провести ще значний обсяг слідчих дій, в тому числі виконати санкціоновану прокурором області постанову від 6 грудня 2010року про етапування засудженого   ОСОБА_7, який  відбуває покарання  в  Макіївській  виправній  колонії  УДДУ ПВП Донецької області до СІЗО 23 м.Полтави,   провести очну  ставку  між ОСОБА_7 та  ОСОБА_5, виконати інші слідчі дії, вирішити питання про кінцеву кваліфікацію дій обвинуваченого  та  пред’явити йому остаточне обвинувачення, тощо.  У двохмісячний строк, який сплинув  27 грудня  2010 року,  це виявилося  неможливим.

            Враховуючи, що слідчий не допустив зволікання при розслідуванні справи, достатньо повно обґрунтував необхідність збереження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного  заходу – тримання під вартою та  зазначив причини,  по яких необхідно  продовжити цей строк,  обставини та факти, що  належить дослідити, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку  про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5  строку тримання  під вартою до 3 – х місяців, не знайшовши вагомих підстав для зміни чи  скасування  запобіжного  заходу останньому

            Доводи апелянтів про те, що суд не проаналізував надані захистом докази на спростування висунутого їх підзахисному обвинувачення, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки на даній  стадії  судового  розгляду  суддя не вправі  досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, обвинуваченого, розглядати і вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд  під час розгляду кримінальної справи по суті.

       Перевіркою  матеріалів  справи  в  апеляційній  інстанції встановлено, що  в  розпорядженні органів досудового слідства  маються  зібрані у  визначеному  законом порядку  фактичні дані  про можливу причетність ОСОБА_5  до підпалу  гаража потерпілого ОСОБА_6, а відтак і до вчинення інкримінованого йому злочину. Питання про достовірність та достатність цих доказів мають вирішити органи слідства та суд, при надходженні справи на розгляд.

              З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 365,  366, 382 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А :

              Апеляцію  захисників  ОСОБА_4 та  ОСОБА_3  в  інтересах  обвинуваченого ОСОБА_5  залишити  без задоволення,  а  постанову  судді  Лубенського  міськрайонного  суду  від 24 грудня  2010 року про  продовження  строку  тримання  під вартою останнього  до  трьох  місяців  -  без змін.

                                                             С у д д і:

       Ландар О.В.                                   Давиденко Е.В.                                           Кисіль А.М.