У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  24 грудня 2010 року                                                                                   м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

 Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Пшонки М.П.,    Дербенцевої Т.П.,   Штелик С.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні   справу   за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа – АКБ «Укрсоцбанк», про розірвання договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Севастополя від 14 жовтня       2010 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідачем не виконані свої договірні зобов’язання по оплаті придбаного нерухомого майна – житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, розташованої під цим будинком, тому позивач просив розірвати зазначені договори.

Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 14 грудня 2009 року позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 14 жовтня 2010 року рішення районного суду скасовано і ухвалено нове рішення про відмову в позові.

          ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог       ОСОБА_4 щодо невиконання договірних зобов’язань по оплаті придбаного нерухомого майна, оскільки факт передачі ОСОБА_5 грошових коштів ОСОБА_4 у рахунок оплати будинку та земельної ділянки підтверджується нотаріально засвідченими договорами купівлі-продажу, підписаними сторонами.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Виходячи з наведеного, рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду м. Севастополя від 14 жовтня 2010 року  залишити без змін.  

Колегія суддів:

     Пшонка М.П.                       Дербенцева Т.П.                  Штелик С.П.